Рішення № 74059098, 20.03.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4780/17

провадження №2/216/1036/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2018 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровська область

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Нестеренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа: Перша Криворізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку посвідченого нотаріусом першої криворізької державної нотаріальної контори від 16.07.1959 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3766, акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконкому Централь-Міської ради народних депутатів від 11.07.1980 року та зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 223-82, ОСОБА_5 належить домоволодіння з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, а саме: «А-1» - житловий будинок, загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 35,3 кв.м., літня кухня «Б», гараж – «В», вбиральня - літній душ «Г», навіс «Д», навіс «Ж», що підтверджується актом готовності від 11.07.1980 року виданого КП ДОР «Криворізьке Бюро технічної інвентаризації».

Домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 0,0496 га, з кадастровим номером: НОМЕР_2.

З 1959 року батьки позивача по справі самостійно розпочали будівництво даного житлового будинку, весь час займались його облаштуванням, та веденням домашнього господарство. Позивач також мешкав разом зі своїми батьками та допомагав все життя підтримувати будинок у належному та комфортному стані у його проживанні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача – ОСОБА_5.

В липні 2015 року позивач та його брат ОСОБА_7, як спадкоємці першої черги, звернулись до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Уколової Н.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, про що була заведена спадкова справа №339-2015. 15.06.2015 року позивачу було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій з підстав, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 померлому ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказано, що дублікат видати не можливо за спливом терміну зберігання документів.

Між тим, за життя ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, та він є правомірним власником даного житлового будинку.

На теперішній час, після смерті батьків, позивач разом з братом мешкають в спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1, та позивач займається облаштуванням домоволодіння, веденням домашнього господарства, оплатою комунальних платежів.

Звернувшись із заявою до виконкому Централь-Міської районної у місті ради з питання надання копії свідоцтва про право власності на житловий будинок, позивачем було отримано наступну відповідь про те, що діючим законодавством України передбачено отримання копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно лише власником даного майна. Так, як на теперішній час ОСОБА_5 помер, та не встиг за життя отримати другий екземпляр правовстановлюючих документів на будинок, тому для вирішення питання та встановлення факту належності нерухомого майна для прийняття спадщини та оформлення належним чином правовстановлюючих документів на частину домоволодіння, яке залишилось після смерті батька, позивач змушений звернутись до суду з позовом про прийняття спадщини та визнання за ним права власності на 1/2 частку спадкового майна.

У зв’язку з усім вищезазначеним, позивач просить суд визнати за ним у порядку спадкування за законом, право власності на 1 / 2 частину домоволодіння з господарськими спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, а саме: «А-1» - житловий будинок, загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 35,3 кв.м., літня кухня «Б», гараж – «В», вбиральня - літній душ «Г», навіс «Д», навіс «Ж», що на момент смерті належало – ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача ОСОБА_9 надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Блізнюкова Т.І. в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що заперечень щодо позову не має.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник третьої особи Першої Криворізької державної нотаріальної контори, в судове засідання не з’явився, надали суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку посвідченого нотаріусом першої криворізької державної нотаріальної контори від 16.07.1959 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3766 (а.с. 10-13), акту прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконкому Централь-Міської ради народних депутатів від 11.07.1980 року та зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 223-82 (а.с. 14-17), ОСОБА_5 за життя належало домоволодіння з господарськими спорудами за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, а саме: «А-1» - житловий будинок, загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 35,3 кв.м., літня кухня «Б», гараж – «В», вбиральня - літній душ «Г», навіс «Д», навіс «Ж», що також підтверджується актом готовності від 11.07.1980 року виданого КП ДОР «Криворізьке Бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 20) та кадастрового плану земельної ділянки (а.с. 21) Домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 0,0496 га, з кадастровим номером: НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача – ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, актовий запис № 730 (а.с. 9).

В липні 2015 року позивач та його брат ОСОБА_7, як спадкоємці першої черги, звернулись до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Уколової Н.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, про що була заведена спадкова справа №339-2015. 15.06.2015 року позивачу було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій з підстав, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 померлому ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказано, що дублікат видати не можливо за спливом терміну зберігання документів.

Згідно з довідкоюКП ДОР «Криворізьке Бюро технічної інвентаризації» від 25.02.2016 року №145564 (а.с. 23) повідомлено, що відповідно до даних архівної справи станом на 31.12.2012 рік право власності на житловий будинок з господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в БТІ в реєстровій книзі №223-82 на ім’я ОСОБА_5 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку посвідченого нотаріусом першої криворізької державної нотаріальної контори від 16.07.1959 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3766, акту прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконкому Централь-Міської Ради народних депутатів від 11.07.1980 року.

Отже, за життя ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, та він є правомірним власником даного житлового будинку.

На теперішній час, після смерті батьків, позивач разом з братом мешкають в спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1, та позивач займається облаштуванням домоволодіння, веденням домашнього господарства, оплатою комунальних платежів.

Згідно з листа голови виконкому Централь-Міської районної у місті ради від 18.04.2016 року № 22/29-1041 (а.с. 22) вбачається, що діючим законодавством України передбачено отримання копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно лише власником даного майна. Так, як на теперішній час ОСОБА_5 помер, та не встиг за життя отримати другий екземпляр правовстановлюючих документів на будинок, тому для вирішення питання та встановлення факту належності нерухомого майна для прийняття спадщини та оформлення належним чином правовстановлюючих документів на частину домоволодіння, яке залишилось після смерті батька, позивач змушений звернутись до суду з позовом про прийняття спадщини та визнання за ним права власності на 1/2 частку спадкового майна.

Як вбачається з висновку директора-оцінювача ТОВ «АО «Грош Цена» Северіна О.В. (а.с. 30) вартість цілого спадкового будинку на підставі висновку з незалежної оцінки складає на дату оцінки – 84023,00 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2017 року (а.с. 33-37) за братом позивача ОСОБА_7 було визнано право власності в порядку спадкування на 1/2 частину вищевказаного Домоволодіння та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82057025 (а.с. 38) вбачається, що ОСОБА_7 зареєстрував право власності на нього.

За ст. 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред’явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайнім засобом захисту права власності особи за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 334 ЦК України якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею392 ЦК України передбачено, що в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

На підставі вищевикладеного, враховуючи доведеність обставин, яким позивач обгрунтовує свої вимоги, беручи до уваги відсутність заперечень зі сторони представника відповідача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину Домоволодіння.

Керуючись ст.ст.16, 328, 334, 392, 1216, 1217,1218, 1222, 1223, 1227, 1258, 1261,1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа: Перша Криворізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, право власності на 1 / 2 частину домоволодіння з господарськими спорудами, що розташовано за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, а саме: «А-1» - житловий будинок, загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 35,3 кв.м., літня кухня «Б», гараж – «В», вбиральня - літній душ «Г», навіс «Д», навіс «Ж», що на момент смерті належало – ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

-позивач ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1;

-відповідач Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходженням якого є адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27;

-третя особа Перша криворізька державна нотаріальна контора, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 5, код ЄДРПОУ 34984907.

Суддя Ю.В. Онопченко