
Справа № 216/1469/17
Провадження № 2/216/534/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2018 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровська область
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренко В.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.11.2005 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Під час подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась донька ОСОБА_3. Внаслідок протилежних поглядів на сімейне життя та цінності сторони шлюб розірвали. Донька проживає разом з позивачем окремо від ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов’язків по вихованню та матеріальному забезпеченню їхньої дитини, про що свідчить рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2007 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки до її повноліття в розмірі по 508 грн. щомісячно. Станом на 29.02.2012 року в розмірі 26 678,08 грн.
На підставі вищевикладеного, позивач просить позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи без участі відповідача відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, за правилами загального позовного провадження.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явилась, надавши висновок виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, як органу опіки та піклування, в якому висловлено думку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, актовий запис № 272 (а.с. 7) підтверджено, що батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1, які не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4, актовий запис № 108
(а.с. 6), шлюб між сторонами розірвано, прізвище дружини після розірвання шлюбу змінено на ОСОБА_1.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2007 року (а.с. 9) з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі по 508,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 16.10.2007 року і до повноліття дитини.
Натомість, з матеріалів виконавчого провадження № 18935182 (а.с.61-89) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, у зв’язку з чим станом на 01.12.2017 року загальний розмір заборгованості по аліментам становить 30044,00 грн.
Відповідно до характеристик Криворізької загальноосвітньої школи № 14 (а.с. 11,12) малолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в даній школі з першого класу, учениця фізично здорова, активна та володіє високими навчальними досягненнями. Виховує дитину лише мати, яка є авторитетом для доньки з усіх питань навчання та виховання.
Згідно з висновком Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 06 квітня 2018 року № 8/33-1177, Виконком вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Також у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожна з яких вважала за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, оскільки відповідач вживав алкогольні напої, дитина боїться батька так як той на її очах ображав матір, бив її, при цьому участі в утриманні та вихованні доньки не приймав та більше чотирьох років не цікавиться її життям.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) (надалі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Так, статтею 23 Конвенції про права дитини, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
В силу ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Таким чином, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд вважає, що винна поведінка батька щодо свідомого самоухилення від виконання батьківських обов'язків знайшла своє підтвердження в матеріалах справи.
В судовому засіданні безперечно доведений факт, що відповідач ОСОБА_2 долею своєї дитини не цікавиться, не приймає участі у її вихованні, та взагалі веде себе байдуже. При цьому дитина потребує матеріальної допомоги та батьківської підтримки.
Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню та відповідач має бути позбавлений батьківських прав у відношенні до своєї малолітньої дитини, оскільки не займається її вихованням, утриманням та не виконує свої батьківські обов'язки.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
-позивач ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, паспорт серії НОМЕР_5, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1;
-відповідач ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаїв, паспорт серії НОМЕР_6, ІПН: НОМЕР_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2;
-третя особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходженням якого є адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.
Суддя Ю.В. Онопченко
Судове рішення № 74059099, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 17.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/1469/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: