Постанова № 74049649, 15.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/19084/17

Провадження № 22-ц/787/536/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Хилевича С. В., Бондаренко Н. В.,

секретар судового засідання – Тхоревський С. О.

учасники справи:

заявник, позивач – ОСОБА_1 товариство «ОСОБА_2 Аваль»

відповідач – ОСОБА_3

відповідач – ОСОБА_4

відповідач – ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 січня 2018 року у складі судді Тимощука О.Я., постановлену у м. Рівне,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» к справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

АТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про забезпечення свого позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 січня 2018 року заяву задоволено.

Накладено арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_3, а саме на:

- автомобіль марки KIA, модель: MAGENTIS, 2007 року випуску, об’єм двигуна: 1997, дата реєстрації: 27.06.2007 року;

- автомобіль марки DAF, модель: 95, 1997 року випуску, об’єм двигуна: 11600, дата реєстрації: 21.11.2006 року;

- автомобіль марки DAF, модель: 85360, 1996 року випуску, об’єм двигуна: 12000, дата реєстрації: 02.11.2005 року,

в межах суми позову, а саме 27131,84 доларів США.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5, а саме на:

- земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер: 5624686500050160015, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в межах суми позову, а саме 27131,84 доларів США.

Накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, об’єкт житлової нерухомості загальною площею: 128,6 кв.м., житловою: 87,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Бармаки, Рівненський район, Рівненська область, вул. Молодіжна, 9;

- автомобіль марки RENAULT, модель: KANGOO, 2011 року випуску, об’єм двигуна: 1461, дата реєстрації: 03.09.2015 року, в межах суми позову, а саме 27131,84 доларів США.

Копію ухвали направлено для виконання Рівненському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33000, м. Рівне, вул. Замкова, 22 а), Управлінню забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, майдан Просвіти, 2), Територіальному сервісному центру 5641 Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області Міністерства внутрішніх справ України. (33000, м. Рівне, вул. Струтинської, 21), Рівненській філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, 7), та для відома учасникам процесу.

Ухвалу звернуто до негайного виконання.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання рішення суду, а також принципом гарантування особі реальної можливості захисту своїх прав.

Вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що із врахуванням предмету позову та виходячи із змісту позовних вимог і в порушення ст. 151 ЦПК України, позивач не вказав достовірних причин, у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтував необхідність забезпечення позову із зазначенням того, як саме відсутність заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду з посиланням на докази, а також своїх позицій щодо зустрічного забезпечення. Вказує на відсутність реальних сумніві щодо невиконання рішення суду в майбутньому не було наведено, а тому і причин для забезпечення позову також немає. Зауважує, що судом не було перевірено наявності у неї майна, на яке було накладено арешт, зокрема автомобіля Renault Kangoo, котрого у неї немає у власності. Зазначає про порушення судом принципу співмірності та пояснює, що вартість арештованого майна (чотирьох автомобілів, земельної ділянки, житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами) значно перевищує суму, яку просить стягнути позивач. З наведених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала суду першої інстанції не оскаржена іншими відповідачами – ОСОБА_3 та ОСОБА_5’ю Петрівною, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в частині накладення арешту на рухоме майно, що належить ОСОБА_3 та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5, апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Цивільно-процесуальним законодавством України передбачено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Поруч із цим, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Предметом позову у даній справі є солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором в сумі 27 131,84 доларів США, що в еквіваленті на час звернення із позовною заявою становить 718 568,55 грн..

Разом з цим, вартість майна, на яке судом накладено арешт, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: с. Бармаки, Рівненський район, Рівненська область, вул. Молодіжна, 9, та автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, в межах суми позову 27 131,84 доларів США, значно перевищує суму заборгованості, стягнення якої є предметом позову, що порушує передбачений законом принцип співмірності вжитих заходів забезпечення позову позовним вимогам.

Задовольняючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також враховує, що згідно листа Територіального сервісного центру 5641 РСЦ МВС в Рівненській області № 31/17/5641-436 від 03.02.2018р., за ОСОБА_4 не зареєстрований та не був зареєстрований автомобіль марки RENAULT, модель KANGOO, 2011 року випуску, на який оскаржуваною ухвалою накладено арешт. Таке накладення арешту на автомобіль, достовірних відомостей про підтвердження права власності відповідачки на нього, може призвести до порушення прав інших осіб.

Наведені у заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачки не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Припущення про можливе невиконання чи утруднення виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про необґрунтованість висновку місцевого суду щодо задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачки ОСОБА_4 та вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 січня 2018 року в частині накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, об’єкт житлової нерухомості загальною площею: 128,6 кв.м., житловою: 87,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Бармаки, Рівненський район, Рівненська область, вул. Молодіжна, 9;

- автомобіль марки RENAULT, модель: KANGOO, 2011 року випуску, об’єм двигуна: 1461, дата реєстрації: 03.09.2015 року, в межах суми позову, а саме 27131,84 доларів США, - скасувати.

В задоволенні заяви АТ «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, об’єкт житлової нерухомості загальною площею: 128,6 кв.м., житловою: 87,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Бармаки, Рівненський район, Рівненська область, вул. Молодіжна, 9;

- автомобіль марки RENAULT, модель: KANGOO, 2011 року випуску, об’єм двигуна: 1461, дата реєстрації: 03.09.2015 року, в межах суми позову, а саме 27131,84 доларів США – відмовити.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 травня 2018 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

ОСОБА_6