Рішення № 74045214, 19.02.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2917/17

Провадження № 2/653/409/18

РІШЕННЯ

іменем України

"19" лютого 2018 р. Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Венглєвської Н.Б.,

секретаря - Копєйко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача у якому просила суд розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 03.10.2003 року Новоолексіївською селищною радою Генічеського району Херсонської області. Від спільного життя мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свої вимоги обґрунтовала тим, що відповідач втратив почуття поваги до позивача, у сторін склалися непорозуміння, щодо порядку утримання дітей, та відсутністю у сторін спільного бачення подальшого життя. Вказує, що на протязі тривалого часу шлюбні стосунки між сторонами припинилися повністю, вважає, що сім’я розпалася повністю та остаточно. Просить суд винести рішення, яким розірвати шлюб, зареєстрований 03.10.2003 року Новоолексіївською селищною радою Генічеського району Херсонської області.

За клопотанням відповідача, ухвалою 17 жовтня 2017 року Генічеським районним судом Херсонської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було відкладено, надавши сторонам час на примирення строком на 2 /два/ місяці.

Через не примирення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ухвалою від 14 грудня 2017 року справу №653/2917/17 було поновлено.

У судовому засіданні позивач, вимоги викладені у позовній заяві підтримала повністю, за підставами, вказаними у позові. Наполягає на їх задоволенні. Вказує, що шлюбні відносини між сторонами припиненні та їх відновлення неможливе. Збереження шлюбу суперечить її інтересам.

У судовому засіданні відповідач, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають у шлюбі з 03 жовтня 2003 року, зареєстрованому Новоолексіївською селищною радою Генічеського району Херсонської області, за актовим записом №33. Від спільного життя мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач вказує, що відповідач втратив почуття поваги до позивача, у сторін склалися непорозуміння, щодо порядку утримання дітей, та відсутністю у сторін спільного бачення подальшого життя. Вказує, що на протязі тривалого часу шлюбні стосунки між сторонами припинилися повністю, вважає, що сім’я розпалася повністю та остаточно.

Відповідно до ст.. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст..112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень п. 10. 5. п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дитини. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя .

Враховуючи те, що сторони не проживають разом та наданим часом на примирення жодна зі сторін не скористалася, а також те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позов необхідно задовольнити, розірвавши шлюб сторін.

Згідно ст. 113 СК україни особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони припинили спільне проживання, спільного господарства не ведуть, на примирення не пішли та збереження сім’ї неможливе.

Враховуючи відсутність у сторін морально-правової основи шлюбу, яка ґрунтується на почуттях взаємної поваги та любові, взаємній підтримці та допомозі, враховуючи фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом розірвання шлюбу, укладеного між сторонами.

У позовній заяві позивач просить суд, оплату державного мита стягнути з відповідача у зв’язку з тим, що у неї знаходяться на утриманні троє неповнолітніх дітей.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 175 ЦПК України, при подачі позову, зокрема про розірвання шлюбу підлягає до сплати судовий збір, розмір якого встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 105, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03 жовтня 2003 року Новоолексіївською селищною радою Генічеського району Херсонської області, за актовим записом №33 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід. номер невідомий, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір в розмірі 640 /шістсот сорок/ гривень на р/р № 31215256700001, банк ГУК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 379993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 02886775 відповідно до ЗУ «Про судовий збір»/.

Після набрання рішенням законної сили прізвище сторін залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Н.Б. Венглєвська