Рішення № 74029723, 16.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4723/18

Провадження № 2/127/789/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 13.09.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік (2,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, станом на 31.01.2018 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 18348,34 грн., з яких 16998,42 грн. – заборгованість за кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 849,92 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 18348,34 грн. за Кредитним договором № б/н від 13.09.2010 року та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» подав до суду відповідь на відзив від 24.04.2018 року № 20180405/4369, у якому від пропозиції укласти з відповідачем мирову угоду відмовився, а також зазначив, що особливий період в Україні на даний час відсутній.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково з підстав, викладених у відзиві від 30.03.2018 року та у запереченні від 05.05.2018 року. Зокрема, відповідачем ОСОБА_1 було повністю визнано заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16998,42 грн., яку він просив розстрочити на 17 місяців шляхом її погашення рівними платежами щомісячно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 527, 530, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» Кредитного договору № б/н від 13.09.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік (2,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом.

Даний Кредитний договір складається з Анкети-Заяви Позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Як вбачається із Розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов’язання відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим станом на 31.01.2018 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 18348,34 грн., з яких 16998,42 грн. – заборгованість за кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 849,92 грн. - штраф (процентна складова).

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16998,42 грн. відповідач ОСОБА_1 визнав повністю.

Що стосується стягнення штрафних санкцій (фіксованої та процентної складових штрафу) суд приходить до наступного висновку.

Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі у військовій частині А0201 (м. Вінниця) з серпня 1981 року до даного часу, має військове звання полковника (підтверджується довідкою № 350/154/1/198 від 12.03.2018 року).

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17 березня 2014 року Виконуючим обов'язки Президента України видано Указ «Про часткову мобілізацію» № 303/2014, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VІІ.

Відповідно до роз’яснення Міністерства оборони України від 01.10.2015 року № 322/2/8417, скасування особливого періоду буде здійснено Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації ситуації на Сході України.

Вказане підтверджується і правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 лютого 2018 року у справі № 335/10496/16-ц, згідно якого рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу, Президент України не приймав (згідно ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду).

Таким чином, особливий період в Україні розпочався 17 березня 2014 року та триває до теперішнього часу.

З огляду на дану обставину, 500 грн. фіксованої частини штрафу та 849,92 грн. процентної складової штрафу на даний час стягненню з відповідача не підлягають.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 16998,42 грн. (заборгованість по тілу кредиту).

При цьому, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення з метою забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовця під час особливого стану, оскільки згідно п. 3 ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд враховує стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення, а згідно ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, суд приходить до висновку про розстрочення виконання рішення на 3 місяці шляхом сплати ОСОБА_3 по 5666,14 грн. (16998,42 грн./ 3 місяці) щомісячно. При цьому, суд враховує, що у судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 було повідомлено, що його заробітна плата становить понад 18 000 грн. на місяць, тобто значно перевищує розмір мінімальної заробітної плати, а тому відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду на більш тривалий період.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1631,61 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 92,6 %).

Посилання відповідача ОСОБА_1 на п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення його від сплати судового збору судом не береться до уваги з огляду на наступне.

ОСОБА_1 надано копію посвідчення учасника бойових дій серії УБД № 056505 від 29.04.2016 року.

Пунктом 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.

На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

З системного та логічного аналізу норм закону видно, що учасники бойових дій звільненні від сплати судового збору лише у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав як учасників бойових дій, тобто порушенням гарантій їх соціального захисту, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто ця справа не пов’язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача як учасника бойових дій.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Кредитним договором № б/н від 13.09.2010 року у розмірі 16998,42 грн. (шістнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім гривень 42 коп.) – тіло кредиту.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Розстрочити виконання рішення на 3 місяці шляхом сплати ОСОБА_3 по 5666,14 грн. (16998,42 грн./3 місяці) щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1631,61 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 16.05.2018 року.

СУДДЯ