Постанова № 74024976, 15.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 910/20271/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Дикунської С.Я.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Цукаренко О.О. довіреність № 15-2/232-238 від 14.05.18

від відповідача: Гончаренко І.Л. довіреність № 18022302 від 23.02.18

від третьої особи: Ваховська І.Б. довіреність № 001-1108 від 16.04.18

розглянувши матеріали апеляційної скарги Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України

на рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року (дата складення повного тексту 19.03.2018 р.)

у справі № 910/20271/17 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Київської міської державної адміністрації

про стягнення 131 764,91 грн., -

в с т а н о в и в :

Автобаза Управління справами Апарату Верховної ради України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "Київенерго" матеріальної шкоди та витрат на визначення вартості матеріальної шкоди у розмірі 131764,91 грн. (т.І, а.с. 5-13).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі №910/20271/17 у задоволенні позову відмовлено (т.ІІ, а.с.226-235).

05 квітня 2018 року Автобаза Управління справами Апарату Верховної ради України звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі № 910/20271/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 квітня 2018 року, апеляційна скарга Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України у справі № 910/20271/17 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Дикунська С.Я.

19 квітня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Дикунська С.Я.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/20271/17, розгляд апеляційної скарги Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України на рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі №910/20271/17, призначено на 15 травня 2018 року.

15 травня 2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 15 травня 2018 року представник Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники ПАТ "Київенерго" та Київської міської державної адміністрації у судовому засіданні 15 травня 2018 року надали пояснення, в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

27 вересня 2001 року на підставі рішень Київради від 21.12.2000 № 128/1105, №129/1106, № 131/1108 Київська міська державна адміністрація, з однієї сторони, та АЕК "Київенерго" (правонаступником якої є ПАТ "Київенерго" (далі - відповідач), як енергопостачальником, укладено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва (далі - Угода) (т.ІІ, а.с. 5-10).

За змістом п. 1.1 Угоди у редакції Додаткової угоди від 30.04.2007 р. про внесення змін і доповнень до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001 р., за цією угодою з метою реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва, вирішення питань в т.ч. відновлення, реконструкції та ефективного використання основних фондів, Київська міська державна адміністрація передає енергопостачальнику, а енергопостачальник приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перелік якого наведено у додатку №1, додатку №2 та додатку №3 до цієї Угоди (надалі - Майно) у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї угоди та вимог діючого законодавства. Майно, що є предметом цієї угоди, обліковується на балансі енергопостачальника (т.ІІ,а.с.11-15).

Відповідно до п. 2.1.4 Угоди (в редакції додаткової угоди від 30.04.2007 р.), енергопостачальник зобов'язується здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення та збереження майна, завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією. Розмір грошових коштів, необхідних для здійснення вищезазначених дій, визначається відповідно до розрахунків на кожний наступний календарний рік, що проводяться спільно з адміністрацією. Енергопостачальник не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.1.13 Угоди, Енергопостачальник також зобов'язався застрахувати майно та інші ризики, пов'язані з управлінням ним, у встановленому чинним законодавством порядку, на термін дії цієї Угоди на користь Адміністрації.

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання повноважними представниками обох сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017 року (п. 5.1 Угоди в редакції додаткової угоди від 30.04.2007 р.).

Додатку №1 до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, у складі теплоцентралі №5 (станом на 01.01.2001) під порядковим номером № 6795 зазначено, що теплова мережа з інвентарним номером 79002252 магістрального трубопроводу № 8 від Теплоелектроцентралі № 5 між тепловими камерами № 807/3 та № 807/13 (гаражі ЦК КПУ Щорса) передана Київською міською державною адміністрацією ПАТ "Київенерго" (т.ІІ, а.с. 45-48).

Наказом директора структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" від 04.01.2017 № 7, призначено на 2017 рік постійно діючу комісію з розслідування технологічних порушень у роботі енергоустановок, об'єктів електроенергетики, що утримуються на балансі СВП підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", призначено осіб, які вестимуть облік технологічних порушень цехового обліку (т.ІІ, а.с. 218).

Розпорядженням начальника району теплових мереж "Печерськ" СВп "КЕМ" №10 від 02.02.2017, призначено комісію з розслідування технологічних порушень цехового обліку на 2017 рік у складі: начальника РТМ ОСОБА_6, головного інженера РТМ ОСОБА_7, майстра або старшого майстра виробничої дільниці РТМ, на якому відбувалось технологічне порушення (т.ІІ, а.с. 219).

За змістом копії витягу з Журналу цехового обліку технологічних порушень району теплових мереж "Печерськ" структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" комісією у складі: начальника РТМ "Печерськ" ОСОБА_6, головного інженера РТМ "Печерськ" ОСОБА_7, старшого майстра виробничої дільниці № 2 РТМ "Печерськ" ОСОБА_9 зафіксовано, що 16.03.2017 близько 16:30 виникло пошкодження зворотного трубопроводу теплової мережі діаметром 250 мм, що пролягає від теплової камери № 807/11 до теплової камери №807/12, з витоком під тиском теплоносія на поверхню. Причиною пошкодження трубопроводу є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок корозійного зношення внаслідок потрапляння поверхневих вод на трубопровід. Пошкодження трубопроводу після його розкопки спецтехнікою було ліквідоване шляхом заміни частини пошкодженого трубопроводу довжиною 4 погонних метри, нанесене антикорозійне покриття на нього, відновлено теплоізоляцію, закрито канал, в якому прокладено трубопровід, залізобетонними плитами з герметизацією стиків та відновленням благоустрою території (т.ІІ, а.с. 16-18).

Довідкою №029/27/6503 від 18.12.2017 Структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" підтверджується, що ділянка трубопроводу Ду 250 теплової мережі № 8 ТЕЦ-5 між тепловими камерами 807/11 та 807/12 за адресою, місто Київ, вул. Євгена Коновальця, 24 знаходиться на балансовому обліку СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" та була передана останньому у володіння та користування відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, від 27.09.2001 (т.ІІ, а.с. 49).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.11.2017 місцезнаходженням Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - позивач) є: м. Київ, вул. Є. Коновальця, 24 (т.ІІ, а.с. 32-34).

Факт аварійного прориву труби тепломережі, яка знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго" 16.03.2017 р. о 16 год. 30 хв. на території позивача за адресою: м. Київ, вул. Є. Коновальця, 24 сторонами справи не заперечується.

22 березня 2017 року між позивачем, як замовником та ПП "Габ'яно", як оцінювачем укладено Договір №0173 про надання послуг, за змістом якого замовник доручає, а оцінювач приймає на себе зобов'язання надати послуги з визначення розміру збитків завданих власнику колісних транспортних засобів, котрі знаходяться на балансовому обліку замовника. Вартість послуг визначених цим договором становить 5600,00 грн. (т.І, а.с. 256-259).

У додатку №1 до договору №0173 сторонами визначено Перелік транспортних засобів стосовно яких оцінювач зобов'язується надати замовнику послуги. У вказаному переліку міститься транспортні засоби д.н. НОМЕР_1, НОМЕР_5, НОМЕР_10, НОМЕР_11 (т.І, а.с. 260).

03 квітня 2017 року комісією у складі головного інженера Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_10, представника ПАТ "Київенерго" ОСОБА_11, оцінювача ОСОБА_12 та ОСОБА_13 проведено огляд автомобілів Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_10, Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_11, Toyota Camry 2.4.і д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Camry 3.0і V6 д.н.з.НОМЕР_5 та складено протоколи огляду зазначених транспортних засобів (т.І, а.с. 94, 144, 198, 209).

21 квітня 2017 року сторонами договору №0173 складено Акт приймання наданих послуг з визначення розміру збитків завданих власнику (додаток №2) відповідно до умов якого замовник прийняв Звіт з визначення розміру збитків завданих власнику колісних транспортних засобів (т.І, а.с. 265).

25 квітня 2017 року між позивачем, як замовником та ПП "Габ'яно", як оцінювачем укладено Договір №0187 про надання послуг, за яким замовник доручає, а оцінювач приймає на себе зобов'язання надати послуги з визначення розміру збитків завданих власнику будівлі закритої стоянки автомобілів, котра знаходяться на балансовому обліку замовника. Вартість послуг визначених цим договором становить 2500,00 грн. (т.І, а.с. 261-264).

22 травня 2017 року сторонами договору №0187 складено Акт приймання наданих послуг з визначення розміру збитків завданих власнику (додаток №2) відповідно до умов якого замовник прийняв Звіт з визначення розміру збитків завданих власнику пошкодженого (розбитого) скла вікон в кількості 14 од. будівлі закритої стоянки автомобілів Автобази (т.І, а.с. 265).

Позивачем сплачено на користь ПП "Габ'яно" відповідно до платіжного доручення №481 від 24.04.2017 р. 5600,00 грн. з призначенням платежу "зг.дог. 0173 від 25.04.17 р."(т.ІІ, а.с. 103) та відповідно до платіжного доручення №679 від 23.05.2017 р. 2492,00 грн. з призначенням платежу "зг.дог. 0187 від 25.04.17 р." (т.ІІ, а.с. 101).

На виконання договорів № 0173 від 22.03.2017 та № 0187 від 25.04.2017 суб'єктом оціночної діяльності ПП "Габ'яно" складено Звіти про оцінку майна, а саме: № 0187 (т.І, а.с. 19-44); №0173 (т.І, а.с. 45-101); № 0173 (т.І, а.с. 102-151); № 0173 (т.І, а.с. 152-204); № 0173 (т.І, а.с. 205-255).

19 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача з Претензією про відшкодування матеріальної шкоди та експертних витрат № 15-2/28-358 від 19.07.2017, в якій просив відшкодувати матеріальну шкоду загалом в розмірі 148 282,95 грн. (т.І, а.с. 267-270). На підтвердження направлення вказаної претензії позивачем надано копії опису вкладення у цінний лист, поштового чеку, а отримання відповідачем - рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.І, а.с. 272).

Вказану претензію мотивовано тим, що внаслідок аварійного прориву труби тепломережі, через стрімкий витік гарячої води з труби тепломережі, яка знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго", що стався 16.03.2017 р. о 16 год. 30 хв. на території позивача за адресою: м. Київ, вул. Є. Коновальця, 24, було пошкоджено асфальтоване покриття, шматки якого були розкидані разом з камінцями по території Автобази, на якій знаходиться автотранспорт. Частина розкиданого асфальтованого покриття з камінням влучила у вікна будівлі закритої стоянки, яка частково засклена склом, у зв'язку з чим пошкоджено (побито) 14 шт. вікон, загальною площею 10,819 кв.м. Також, під час аварійного прориву труби зазнали значних механічних пошкоджень легкові автомобілі: Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_10, Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_11, Toyota Camry 2.4.і д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Camry 3.0і V6 д.н.з.НОМЕР_5, які перебувають на обліку позивача та під час аварії знаходились на відкритій стоянці перед будівлею гаражу. Суму претензії позивачем визначено на підставі проведених незалежних оцінок розмірів завданих матеріальних збитків пошкодженого майна, які також зазначені у додатках до вказаного листа.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 21.08.2017 №92/ДПЗ/08-21-17 відмовив у відшкодуванні матеріальної шкоди та експертних витрат з посиланням на те, що висновки про визначення вартості матеріального збитку не є розгорнутими і не містять відомостей про ринкову вартість матеріалів (в т.ч. запчастин), робіт та послуг (т.І, а.с. 271).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з позовом позивач, з посиланням на ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, зазначає, що внаслідок прориву труби тепломережі, яка знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго", позивачу завдано матеріальну шкоду, обов'язок з відшкодування якої має виконуватись відповідачем на підставі Угоди від 27.09.2001 щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, на підставі якої відповідачу передано в управління з подальшою експлуатацією майно комунальної власності територіальної громади міста Києва та об'єктів незавершеного будівництва, зокрема, теплові мережі, прорив якої став причиною пошкодження майна позивача. Визначаючи загальну суму матеріального збитку позивач посилається на зазначену у виконаних суб'єктом оціночної діяльності ПП "Габ'яно" на замовлення позивача Звітах про оцінку майна (т.І, а.с. 19-255) вартість матеріального збитку. Крім того позивачем долучено копії документів на підтвердження вартості витрачених коштів з метою часткового відновлення пошкодженого майна в межах якої заявлено позовні вимоги у даній справі, а саме:

- автомобіль Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_10 (повністю відновлено): сума, витрачена на відновлення автомобіля, становить 38 837,02 грн. Виконані роботи по ремонту: заміна скла та тонування скла плівкою на суму 9 620,00 грн., фарбування крила 4 од. - на суму 2 940,00 грн., фарбування бампера 2 од. - на суму 2 520,00 грн., фарбування кришки багажника - на суму 1 050,00 грн., фарбування капоту - на суму 1575,00 грн., фарбування дверей 4 од. - на суму 3 780,00 грн., фарбування даху - на суму 2 625,00 грн. На підтвердження факту відновлення автомобіля надано наряд-замовлення № 223 від 10.05.2017 на відкриття послуг з аварійного ремонту на суму 38837,02 грн. (т.І, а.с. 303), акт виконаних робіт № 265 від 22.06.2017 за яким вартість заміни скла та тонування скла плавкою складає легкових автомобілів Opel Omega НОМЕР_10 з ПДВ складає 9620 грн. (т.ІІ, а.с. 74) і платіжне доручення №871 за яким оплачено визначену у акті №265 вартість (т.ІІ, а.с. 75), картку №021282 на відпуск зі складу запчастин і матеріалів на виробничі потреби автобази за червень 2017 року на суму 13751,45 грн. (т.І, а.с. 304), картку № 021283 на відпуск зі складу запчастин і матеріалів на виробничі потреби автобази за травень 2017 року на суму 975,57 грн. (т.І, а.с. 304, 305) та доповідною начальника майстерні позивача ОСОБА_15 про потребу лакофарбових та витратних матеріалів на ремонт від 10.05.2017 (т.І, а.с. 306);

- автомобіль Toyota Camry 2.4.і д.н.з. НОМЕР_1 (повністю відновлено), сума, витрачена на відновлення автомобіля становить 47 096,39 грн. Виконані роботи по ремонту: замінено переднє скло на суму 5800,00 грн., замінено заднє скло на суму 7000,00 грн., тонування заднього скла - на суму 850,00 грн., фарбування крила 4 од. - на суму 3 080,00 грн., фарбування бампера 2од. - на суму 2 640,00 грн., фарбування кришки багажника на суму 1 100,00 грн., фарбування капоту на суму - 1 650,00 грн., фарбування дверей 4 од. - на суму 3 960,00 грн., фарбування даху на суму - 2 750,00 грн. На підтвердження необхідності проведення відновлення автомобіля надано: наряд-замовлення № 201 від 19.04.2017 на відкриття послуг з аварійного ремонту на суму 47096,39 грн. з пдв (т.І, а.с. 293), акт пошкодження автомобіля № 754 від 16.03.2017 позивача (т.І, а.с. 294), доповідна про потребу лакофарбових та витратних матеріалів від 24.04.2017 (т.І, а.с. 295), карта № 021406 на відпуск зі складу запчастин та матеріалів на виробничі потреби за липень 2017 на суму 2191,80 грн. (т.І, а.с. 296), карти № 021115 та № 021116 на відпуск зі складу запчастин і матеріалів на виробничі потреби позивача за квітень 2017 року на суму 866,17 грн. та на суму 10466,00 грн.(т.І, а.с. 297, 298), карта № 021289 на відпуск зі складу запчастин і матеріалів на виробничі потреби позивача за червень 2017 року на суму 4742,42 грн. (т.І, а.с. 299), акт виконаних робіт № 266 від 22.06.2017 на суму 16380 грн. з ПДВ (т.ІІ, а.с. 76) ) і платіжне доручення №872 за яким оплачено визначену у акті №266 вартість (т.ІІ, а.с. 77);

- автомобіль Toyota Camry 3.0і V6 д.н.з.НОМЕР_5 (частково відновлено), а саме: на підставі наряду - замовлення № 315 від 04.06.2017 на відкриття послуг з аварійного ремонту автомобіля здійснено заміну лобового скла на суму 4 745,99 грн. (т.І, а.с. 300), проведення ремонту та необхідність придбання запасних частин та матеріалів підтверджено картами № 021351 та № 021403 на відпуск зі складу запчастин і матеріалів на виробничі потреби позивача за липень 2017 року на суму 366,72 грн. та 3960,00 грн. (т.І, а.с. 201, 302); сума, яка підлягає стягненню з відповідача, за розрахунками позивача, складає 13 277,10 грн. (4 745,99 грн. + 8 531,11 грн. (що є різницею від суми матеріального збитку 20 976,37 грн., визначеного у Звіті, - 12 445,26 грн. вартості заміни лобового скла згідно Звіту);

- автомобіль Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_11 (не відновлено), вартість відновлення якого складає 18 084,52 грн., яка визначена у відповідному Звіті;

- для відновлення пошкодженого (розбитого) скла вікон в кількості 14 од. будівлі закритої стоянки автомобілів Автобази, придбано скла на суму 2 877,90 грн., на підтвердження чого надано договір купівлі-продажу № 0200 від 15.05.2017, видаткову накладну № РН-0014179 та платіжне доручення №639 (т.І, а.с. 283-285, 289, т.ІІ, а.с. 84/зворот); позивач зазначає, що для відновлення вікон в кількості 14 од. були задіяні працівники позивача (на підтвердження чого надано службову записку за змістом якої відновлювальний ремонт проводився працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_16 з 22.05. по 01.06.2017 та ОСОБА_17 з 30.05 по 01.06.2017 (т.ІІ, а.с. 84) та довідки про доходи зазначених осіб (ОСОБА_17 у квітні 2017 відпрацьовано 19 робочих днів, нарахована заробітна плата 5094,72 грн., у травні 2017 - 20 робочих днів, заробітна плата 5428,80 грн.; ОСОБА_5 у квітні 2017 відпрацьовано 19 робочих днів, нарахована заробітна плата 3200 грн., у травні 2017 - 20 робочих днів, заробітна плата 3200 грн.; ОСОБА_16 у квітні 2017 відпрацьовано 19 робочих днів, нарахована заробітна плата 5243,69 грн., у травні 2017 - 20 робочих днів, заробітна плата 6635,20 грн.) (т.І, а.с. 290-293), вартість оплати праці яких склала 3 439,98 грн., а також придбано фарбу на суму 60,00 грн. (на підтвердження чого надано договір №032 від 25.04.2017 р. разом зі специфікацією (т.І, а.с. 286-288/зворот) та видаткову накладну № РН-0000209 з платіжним дорученням №581 (т.ІІ, а.с. 67-67/зворот). Загалом на відновлення вікон позивачем витрачено 6377,88 грн.

Також позивачем надано довідку про неможливість надати підтверджуючі документи про придбання матеріалів, витрачених на відновлення т.з. Toyota Camry 2.4.і д.н.з. НОМЕР_1 на суму 111,13 грн. та Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_10 на суму 15,91 грн. (загалом 127,04 грн.) у зв'язку з тим, що визначені у цій довідці матеріали були придбані в період 2009 р., а документи на підставі яких їх придбано знищено у зв'язку із закінчення встановленого терміну зберігання (т.ІІ, а.с. 55) та Акти про виділення до знищення документів і справ (т.ІІ, а.с. 104-110).

У апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо доведеність обставин в частині причини пошкодження трубопроводу та відсутності вини відповідача з посиланням на те, що відповідач прийнявши майно за Угодою, зобов'язався його ефективно експлуатувати, відновлювати, зберігати та поліпшувати, а також нести повну відповідальність (перед Київською міською державною адміністрацією) за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, в т.ч. трубопроводів і устаткування, антикорозійного покриття і теплової ізоляції трубопроводів теплової мережі, зокрема тієї, котра проходить територією позивача. Ненадання доказів вчинення зазначених дій, за доводами позивача, спростовує висновок суду першої інстанції щодо відсутності вини відповідача та причинно-наслідкового зв'язку. Також позивач заперечує як належний доказ наданий відповідачем Журнал технологічного обліку.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у відзиві на неї посилається на те, що згідно з п. 1.1 Угоди в редакції додаткової угоди від 30.04.2007, відповідач прийняв майно, наведене у додатках до Угоди, у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника. Відповідно до 4.2 Угоди при передачі КМДА відповідачу майна право власності на нього від територіальної громади м. Києва до відповідача не переходить. Відповідач зазначає про відсутність у його діях складу цивільного правопорушення, з посиланням на те, що причиною пошкодження трубопроводу є корозійне потоншення стінки, яке утворилося через природне старіння в умовах тривалої експлуатації від процесів, що не залежать від волі відповідача і за яке він, за його доводами з посиланням на п. 2.1.4 Угоди, не відповідає. Також відповідач вказував на відсутність доказів обґрунтування заявленого до стягнення розміру збитку із запереченням наданих на підтвердження здійснення позивачем витрат документів та неповнотою звітів.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є в т.ч.: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в т.ч.: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (ст. 614 ЦК України).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).

Тобто, обов'язок по доведенню перших трьох складових цивільного правопорушення покладено на кредитора, а обов'язок по доведенню відсутності вини покладено на боржника.

Згідно зі ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Трубопровід, з інвентарним номером 79002252 магістрального трубопроводу №8 від Теплоелектроцентралі № 5 між тепловими камерами № 807/3 та № 807/13 (гаражі ЦК КПУ Щорса), у якому стався прорив був переданий Київською міською державною адміністрацією ПАТ "Київенерго", що підтверджується Додатком №14 до Угоди (т.ІІ, а.с. 45-48) та відповідно до угоди на момент аварійного прориву перебував у володінні та користуванні відповідача.

За змістом п. 1.1 Угоди в редакції додаткової угоди від 30.04.2017 р,. визначене в т.ч. у Додатку №1 до угоди майно, серед якого вказано трубопровід з інвентарним номером № 79002252 переданий у користування відповідачу в т.ч. з метою ефективної експлуатації, відновлення та збереження майна.

Відповідно до п. 2.1.7 Угоди, енергопостачальник зобов'язується нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна.

У випадку неналежного виконання або невиконання своїх зобов'язань кожна із сторін несе майнову та іншу відповідальність, передбачену цією угодою та чинним законодавством України (п. 6.1 Угоди).

Факт того, що 16.03.2017 о 16 год. 30 хв. на території Автобази за адресою: м.Київ, вул. Є.Коновальця, 24, відбувся аварійний прорив труби тепломережі не заперечується сторонами та підтверджується витягом з Журналу цехового обліку технологічних порушень району теплових мереж "Печерськ" структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго".

У Журналі цехового обліку технологічних порушень району теплових мереж "Печерськ" структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", відповідною комісією зафіксовано, що причиною пошкодження трубопроводу є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок корозійного зношення внаслідок потрапляння поверхневих вод на трубопровід.

При цьому, дослідивши Журнал цехового обліку технологічних порушень району теплових мереж "Печерськ" структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що цей Журнал відповідає приписам п. 7.5 розділу VII та п. 8.6, 8.12 розділу VIIІ Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 9 червня 2005 року № 255, факти та причини пошкодження тепломережі зафіксовані відповідною комісією, створеною згідно з наказом директора структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" від 04.01.2017 та на підставі розпорядження начальника району теплових мереж "Печерськ" СВп "КЕМ" № 10 від 02.02.2017, а тому вказаний Журнал є належним доказом в підтвердження обставин як пошкодження трубопроводу, так і причин його прориву (корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок корозійного зношення внаслідок потрапляння поверхневих вод на трубопровід).

Відповідно до п. 6.3.27. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71, організація, що експлуатує теплову мережу, повинна систематично, за графіком, здійснювати контроль стану будівельних конструкцій, трубопроводів і устатковання, антикорозійного покриття і теплової ізоляції трубопроводів теплової мережі із застосуванням сучасних ЗВТ і методів діагностики. Слід вести облік, систематизацію та аналіз виявлених дефектів за видами устатковання, виявляти причини, розробляти і впроваджувати заходи до запобігання виникненню дефектів. У разі відсутності сучасних ЗВТ і методів діагностики, як виняток, можливим є застосування шурфовок.

Докази вчинення відповідачем передбачених вказаним пунктом Правил дій щодо ділянки на якій відбувся прорив - матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є саме відповідач, який не забезпечив вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, яке була передано йому в управління на підставі Угоди, що призвело до прориву труби, внаслідок якого пошкоджено майно позивача.

Отже, протиправна поведінка відповідача полягає у недотриманні умов Угоди щодо вирішення відповідачем питань та здійснення ефективних дій щодо експлуатації, відновлення, реконструкції та ефективного використання переданого йому майна визначеного в т.ч. у Додатку №1 до Угоди (фактично бездіяльності).

При цьому п. 2.1.4 Угоди (в редакції додаткової угоди від 30.04.2007 р.) не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати завдану в т.ч. його бездіяльністю особі, що не є стороною цієї Угоди шкоду, а встановлює мажі відповідальності сторін цієї угоди один перед одним, а не але не перед третіми особами, які є потерпілими від прориву тепломереж. Вказане спростовує висновки суду першої інстанції щодо наявності в п. 2.1.4 Угоди положень, які звільняють відповідача від відповідальності за збитки завдані майну третіх осіб.

Зазначені обставини, у комплексі з наявністю у матеріалах справи доказів заподіяння позивачу шкоди свідчать про наявність причино-наслідкового зв'язку між заподіяною позивачу шкодою і протиправною поведінкою (бездіяльністю щодо виконання встановлених Угодою зобов'язань).

Щодо вартісної складової завданої позивачу шкоди слід зазначає наступне.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі ( ст. 1192 ЦК України).

Відповідно до складених на замовлення позивача за договорами № 0173 від 22.03.2017 та № 0187 від 25.04.2017 суб'єктом оціночної діяльності ПП "Габ'яно" Звітів про оцінку майна:

- № 0187 з об'єктом оцінки "визначення розміру збитку пошкодженого (розбитого) скла вікон в кількості 14 од. будівлі закритої стоянки автомобілів Автобази, яка знаходиться в м.Києві по вул. Євгена Коновальця, буд. №24", - "ринкова вартість розміру матеріального збитку об'єкта оцінки станом на 25.04.2017 становить 10 100,00 грн. (без урахування ПДВ) (т.І, а.с. 19-44);

- № 0173 з об'єктом оцінки "визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_10, заводський номер НОМЕР_12, чорного кольору, 2002 року випуску, що належить на праві приватної власності Автобазі управління справами апарату Верховної Ради України", - "ринкова вартість розміру матеріального збитку об'єкта оцінки станом на 03.04.2017 становить 37 164,82 грн. (без урахування ПДВ)" (т.І, а.с. 45-101);

- № 0173 з об'єктом оцінки "визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_11, заводський номер НОМЕР_13, чорного кольору, 2002 року випуску, що належить на праві приватної власності Автобазі управління справами апарату Верховної Ради України", - "ринкова вартість розміру матеріального збитку об'єкта оцінки станом на 03.04.2017 становить 18 084,52 грн. (без урахування ПДВ)" (т.І, а.с. 102-151);

- № 0173 з об'єктом оцінки "визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Toyota Camry 2.4.і д.н.з. НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_14, чорного кольору, 2010 року випуску, що належить на праві приватної власності Автобазі управління справами апарату Верховної Ради України", - "ринкова вартість розміру матеріального збитку об'єкта оцінки станом на 03.04.2017 становить 53 857,24 грн. (без урахування ПДВ)" (т.І, а.с. 152-204);

- № 0173 з об'єктом оцінки "визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу Toyota Camry 3.0і V6 д.н.з.НОМЕР_5, заводський номер № НОМЕР_15, чорного кольору, 2003 року випуску, що належить на праві приватної власності Автобази управління справами апарату Верховної Ради України", - "ринкова вартість розміру матеріального збитку об'єкта оцінки станом на 03.04.2017 становить 20 976,37 грн. (без урахування ПДВ)" (т.І, а.с. 205-255).

Вказані звіти складені суб'єктом оціночної діяльності, повноваження якого підтверджуються виданим Фондом державного майна України Сертифікатом №479/15 від 08.06.2015 р., дійсним до 08.06.2018 р., Кваліфікаційним Свідоцтвом оцінювача, копії яких містяться у переліку додатків до Звітів, Свідоцтвом про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності та свідоцтва про підвищення кваліфікації оцінювача.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 13 вказаного Закону визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється у тому числі на вимогу інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів здійснення рецензування Звітів про оцінку майна та встановлення недостовірності або необ'єктивності викладених у них висновків, станом на момент звернення з позовом та прийняття оскаржуваного рішення вказані звіти є чинними, з огляду на що, колегія суддів приймає Звіти про оцінку майна (№ 0187 (т.І, а.с. 19-44); №0173 (т.І, а.с. 45-101); № 0173 (т.І, а.с. 102-151); № 0173 (т.І, а.с. 152-204); № 0173 (т.І, а.с. 205-255), у якості належних доказів розміру заподіяної позивачу шкоди (збитку через пошкодження майна).

Загалом, визначений у Звітах розмір матеріального збитку об'єктів оцінки складає 140182,95 грн. (10100,00 + 37164,82+ 18084,52+ 53857,24+ 20976,37).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача, з посиланням в т.ч. на вищезазначені звіти, матеріальну шкоду у загальному розмірі 123672,91 грн. (яка складається з 117295,03 грн., які необхідні для відновлення пошкоджених чотирьох автомобілів (Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_10, Opel Omegа 2.2.і д.н.з. НОМЕР_11, Toyota Camry 2.4.; д.н.з. НОМЕР_1, Toyota Camry 3.0і V6, д.н.з. НОМЕР_5) та 6377,88 грн., які витрачені автобазою на відновлення пошкодженого (побитого) скла критої будівлі гаражу).

Тобто позивачем заявлено до стягнення суму меншу від сум визначених відповідними Звітами.

При цьому позивач наділений правом визначення ціни позову на власний розсуд та скористався ним у даному випадку, заявивши до стягнення суму меншу від визначеної складеними суб'єктом оціночної діяльності Звітами.

Натомість за змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України , - при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини, у комплексі з наявністю належних доказів розміру матеріальної шкоди позивача, колегія суддів зазначає про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної заяви в частині відшкодування матеріальної шкоди у загальному розмірі 123672,91 грн. (в межах визначених Звітами сум), а тому приходить до висновку про те, що вимоги позивача у вказаній частині підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 8092,00 грн. - суму витрат на визначення вартості матеріальної шкоди суб'єктом оціночної діяльності.

Понесення позивачем витрат у розмірі 8092,00 грн. вартості послуг зі складання звітів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Договору №0173 від 22.03.2017 р. разом з Додатком № 1 (т.І, а.с. 256-259, 260), Договору №0187 від 25.04.2017 р. (т.І, а.с. 261-264), Актом від 21.04.2017 р. приймання наданих послуг з визначення розміру збитків завданих власнику (додаток №2) (т.І, а.с. 265), Актом від 22.05.2017 р. приймання наданих послуг з визначення розміру збитків завданих власнику (додаток №2) (т.І, а.с. 265), а також копіями платіжних доручень №481 від 24.04.2017 р. (т.ІІ, а.с. 103) та №679 від 23.05.2017 р. (т.ІІ, а.с. 101).

Враховуючи встановлення складу цивільного правопорушення у діях відповідача, внаслідок яких позивачу завдані матеріальні збитки і те, що внаслідок таких дій відповідача для встановлення розміру завданих збитків позивач був змушений понести додаткові витрати у розмірі 8092,00 грн. на складання Звітів, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині відшкодування збитків у розмірі вартості послуг зі складання звітів також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені обставини свідчать про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які в силу п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення.

Апеляційна скарга Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України на рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі №910/20271/17 підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі №910/20271/17 підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено повністю, апелянту за рахунок відповідача належить відшкодувати на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 964,71 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України на рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі №910/20271/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі №910/20271/17 скасувати та прийняти нове рішення:

"1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 24, код ЄДРПОУ 05907124) завдану матеріальну шкоду та понесені витрати на визначення вартості матеріальної шкоди у розмір 131 764 (сто тридцять одну тисячу сімсот шістдесят чотири) грн. 91 коп. та 1 976 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят шість) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору."

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної ради України (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 24, код ЄДРПОУ 05907124) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 71 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Справу №910/20271/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

С.Я. Дикунська

Дата складення повного тексту - 17.05.2018 р.