Постанова № 74024975, 17.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа№ 910/20564/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року (повний текст підписано 22.02.2018 року)

у справі №910/20564/17 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха"

до Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України"

про стягнення 93 963,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі №910/20564/17 позов задоволено повністю, стягнуто з Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" на користь Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" заборгованість в розмірі 93 963,99 грн. та 1600 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставишуправи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом невірно застосовано норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

В обґрунтування своєї скарги апелянт вказує на те, що Позивач не надав жодних розрахунків в підтвердження своїх позовних вимог, жодних первинних документів, калькуляцій, які б підтвердили витрати Позивача саме на орендовані приміщення Відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 26.03.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 апеляційну скаргу Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 у справі № 910/20564/17 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

10.04.2018 до Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2018, до якої долучено оригінал квитанції № 1189-3931-3709-7531 від 04.04.2018 .

Розглянувши заяву про усунення недоліків та матеріали апеляційної скарги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" колегія суддів встановила, що апелянт усунув недоліки апеляційної скарги, апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 у справі № 910/20564/17, розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Аудиторська фірма "Аналітик" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 року у справі № 910/19199/17 здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач, згідно з поданим до апеляційного суду 24.04.2018 року клопотанням, просить апеляційний суд зобов'язати Державну установу "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" надіслати Державному підприємству "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" копію апеляційної скарги та доданих до неї документів, продовжити визначений ухвалою Київського апеляційного господарського суду строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, розпочавши перебіг строку з моменту фактичного отримання ДП «Укргеоінформ» копій необхідних для надання відзиву докуметів.

Вказане клопотання колегією суддів відхиляється, оскільки в матеріалах справи наявний фіскальний чек Укрпошти з описом вкладення, які підтверджує направлення апелянтом своєї скарги відповідачу, до того ж колегія суддів зазначає, що відповідач мав змогу скористатися своїми процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, також ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року позивача попереджали, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відзив має бути оформлений з дотриманням вимог ст. 263 ГПК України.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

26.02.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Державною установою "Центр обслуговування підрозділів національної поліції України" укладено Договір оренди №7293 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1366,20 кв.м, розміщене за адресою - м. Київ, вул. Попудренка, 54, що перебуває на балансі Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. A.B. Шаха"

Відповідно п. 3.2.3. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату послуг, наданих згідно Договору.

Відповідно п.п. 3.1., 3.4. Договору оренди " 19" квітня 2016 року відповідачем перераховано оренду плату за рік (з " 26" лютого 2016 року по " 26" лютого 2017 року).

На виконання п. 5.10 Договору оренди, " 18" березня 2016 року між відповідачем та позивачем укладено Договір № 7293-К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - Договір).

Відповідно до Договору позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 54, а відповідач бере участь у цих витратах балансоутримувача, пропорційно до займаної площі в цій будівлі.

Відповідно до п. 5.10 Договору оренди, відповідач зобов'язався протягом 15 робочих днів після підписання Договору оренди укласти з позивачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. В подальшому, відповідач зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.

Згідно п. 6.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами діє до 31 грудня 2016 року.

В п. 6.4. Договору зазначається, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Позивач зазначив, що протягом місяця з моменту закінчення передбаченого п. 6.1. Договору строку дії від відповідача не надходило на його адресу жодних заяв про припинення або зміну Договору, таким чином, у відповідності з п. 6.4 Договору, даний Договір продовжено. Враховуючи відсутність заяв зі сторони відповідача, керуючись умовами Договору, позивачем було продовжено надання послуг послуги та надсилання Актів здачі-приймання робіт щодо утримання прибудинкової території, електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Позивач зазначив, що дані акти відповідачем підписані не були.

06.03.2017 дію Договору оренди достроково припинено на підставі укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву і відповідачем Договору № 7293/01, а приміщення повернуто позивачу.

25.09.2017 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за Договором вих. № 1-7/419 та (повторно) Акти здачі-приймання робіт на суму 93963 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістдесят три) гривні 99 копійок.

26.10.2017 на адресу позивача надійшла відповідь на вищевказаний лист від 20.10.2017 вих. № 3698/03-2017 в якій вказано, що у відповідача відсутні підстави для оплати надісланих позивачем рахунків. Відповідач мотивував відмову тим, що між відповідачем та позивачем не оформлено домовленість щодо збільшення вартості договору № 7293-К з урахуванням витрат на 2017 рік.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення заборгованості за Договором оренди №7293 нерухомого майна на загальну суму 93963,99 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що станом день розгляду справи Акти здачі-приймання не підписані, розрахунок за Договором відповідачем не проведений, що призвело до виникнення у Державної установи "Центр обслуговування підрозділів національної поліції України" заборгованість з оплати на загальну суму 93963 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістдесят три) гривні 99 копійок. Крім того позивач зазначив, що відповідно до п. 6.4 Договору сторонами було погоджено що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 93963,99 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, оскільки відповідачем не надано доказів відповідно до п. 6.4 Договору про припинення дії Договору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

З огляду на викладене позовні вимоги Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі № 910/20564/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі № 910/20564/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покласти на Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі № 910/20564/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі № 910/20564/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/20564/17 повернути до суду першої інстанції.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

Є.Ю. Шаптала