Ухвала суду № 74004644, 14.05.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2107/18 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія ст. 303 КПК України Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді: Бережної С.В.,

суддів: Зав’язуна С.М., ОСОБА_1,

з участю секретаря: Скородинської Г.О.,

прокурора: Тернового І.І.,

представника ТОВ

«Деколо» : ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ– «Деколо» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого2018 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого 2018 року задоволено клопотання прокурора та призначено позапланову документальну перевірку TOB «Деколо» (код ЄДРПОУ 40539315) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.01.2016 року по 20.02.2018 року.

В разі відсутності платника за місцем реєстрації (неможливості встановлення його службових осіб), наявності інших підстав, які можуть перешкоджати відпрацюванню суб’єкта підприємницької діяльності, з метою якісного проведення перевірки, з врахуванням норм ст.83 Податкового Кодексу України, провести невиїзну перевірку TOB «Деколо» (код ЄДРПОУ 40539315), відобразивши податкову інформацію з питань підтвердження (не підтвердження) господарських відносин з підприємствами-контрагентами, за період діяльності 01.01.2016 року по 20.02.2018року.

Проведення перевірки доручити спеціалістам ГУ ДФС у Житомирській області, його підпорядкованим та структурним підрозділам у строки, встановлені Податковим кодексом України.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Деколо» просить ухвалу слідчого судді скасувати. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є необгрунтована та постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Чинний Кримінальний процесуальний Кодекс України не містить норми, яка безпосередньо регламентує можливість та порядок звернення слідчого та прокурора клопотанням про призначення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності та розгляд слідчим суддею такого клопотання. Положеннями ч.1 ст.1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження па території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Положеннями ч. З ст. 9 КПК України реґламентовано, що закони та інші нормативно - правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу, а при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу. Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення документальної позапланової перевірки, прокурор жодним чином не обґрунтував наявності законних підстав для призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не зазначив про те, в чому полягає неможливість отримання даних, які цікавлять слідство в інший спосіб, зокрема в порядку ст.93 КПК України, з огляду на те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких положення п.19 ч.1 ст.3 КПК України відносять слідчого і прокурора, а не слідчого суддю, повноваження якого регламентовані п.18 ч.1 ст.3 КПК України. Отже, враховуючи вищенаведене, вважаємо, що слідчий суддя, розглянувши клопотання прокурора про призначення позапланової документальної перевірки по суті, в даному випадку діяв у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та доводи представника ТОВ «Деколо», який просив апеляційну скаргу задовольнити, доводи та думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді - без зміни, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та дослідивши матеріали судового провадження, додані до клопотання про призначення перевірки , надані в судовому засіданні прокурором, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника скаржника підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку, окрім іншого, також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.

Частина1 ст.309 КПК України встановлює перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до ч.2 ст.309 КПК України, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Згідно до правил ч.3 ст.309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, процесуальний закон встановлює вичерпний перелік випадків коли ухвали слідчого судді підлягають оскарженню, але постановлені в межах його (слідчого судді) повноважень.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно дотримуватись вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В свою чергу відповідно до вимог п.18 ст.3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України). Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Натомість, задовольняючи клопотання прокурора при відсутності процесуального способу розгляду і вирішення даних клопотань, про призначення позапланової виїзної перевірки TOB «Деколо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.01.2016 року по 20.02.2018 року слідчий суддя зазначив, що ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає з чим колегія суддів погодитись не може.

Щодо суті вирішення клопотання слідчим суддею, то суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частина 2 даної статті вказує, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Оскаржуване судове рішення не відповідає цим вимогам, оскільки вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій.

Отже, КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, більше того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань.

В той же час, відповідно положення ч.2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розщукових) дій, та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК і не містить окремого права прокурора, слідчого звертатися до слідчого судді з даними клопотаннями.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення документальної позапланової перевірки, прокурор жодним чином не обґрунтував наявності законних підстав для призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не зазначив про те, в чому полягає неможливість отримання даних, які цікавлять слідство в інший спосіб, зокрема в порядку ст.93 КПК України, з огляду на те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких положення п.19 ч.1 ст.3 КПК України відносять слідчого і прокурора, а не слідчого суддю, повноваження якого регламентовані п.18 ч.1 ст.3 КПК України.

При цьому посилання прокурора при зверненні з відповідним клопотанням до суду, а також посилання слідчого судді при вирішенні вказаного клопотання на вимоги Податкового кодексу України, яким врегульовано проведення відповідних перевірок за ухвалою суду, за відсутності закріплення таких повноважень безпосередньо в КПК України є безпідставними.

Крім того посилання прокурора в обгрунтування наявності підстав для звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення перевірки на лист голови ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, адресований Голові Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, є безпідставним, оскільки зазначений лист не є джерелом права, по своїй юридичній природі є констатацією наявності правової невизначеності окремих питань, в тому числі і щодо проведення відповідних перевірок в ході досудового розслідування окремих кримінальних проваджень, та пропозицією усунення таких недоліків та прогалин в їх законодавчому регулюванні.

За таких обставин, зважаючи на те, що слідчим суддею не дотримано вимог закону при задоволенні клопотання прокурора, яке не передбачено положеннями кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими, у зв'язку з чим у відповідності до положень ч.3 ст. 407 КПК України оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні поданого прокурором клопотання про призначення позапланової виїзної перевірки TOB «Деколо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.01.2016 року по 20.02.2018 року.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Деколо» адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора про призначення позапланової виїзної перевірки TOB «Деколо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.01.2016 року по 20.02.2018 року − скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області у кримінальному провадженні №42017060000000127, внесеному до ЄРДР 15.12.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 191 КК України про призначення позапланової виїзної перевірки TOB «Деколо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.01.2016 року по 20.02.2018 року, − відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: