Рішення № 73999571, 14.05.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/356/18

Провадження № 2/304/202/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/356/18 за позовом ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 11 вересня 2017 року померла її матір ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будовами та спорудами № 12 по вул.Шевченка в с. Порошково Перечинського району Закарпатської області. Так, вона та її брат ОСОБА_3 фактом спільного проживання із спадкодавцем прийняли спадщину, однак останній у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1273 ЦК України, відмовився від неї, подавши нотаріусу відповідну заяву. Оскільки нотаріусом в оформленні спадщини їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та не стягувати з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

Представник Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з’явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 11 вересня 2017 року померла мати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 231377, виданим виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 12 вересня 2017 року (а. с. 7, 8, 10, 38, 42).

Також встановлено, що згідно довідок виконавчого комітету Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області ОСОБА_2, яка померла 11 вересня 2017 року, була головою домогосподарства № 12 по вул. Шевченка в с. Порошково Перечинського району Закарпатської області, де на момент смерті останньої були зареєстровані, зокрема, її донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13, 14).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, 14 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини за матір’ю на користь своєї сестри ОСОБА_1 та протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відкликав таку, що стверджується копією спадкової справи № 4/2018 від 14 лютого 2018 року стосовно спадкодавця ОСОБА_2, яка померла 11 вересня 2017 року (а. с. 30-44).

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги у встановлений статтею 1270 ЦК України строк подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2 на користь іншого спадкоємця першої черги – позивача ОСОБА_1, така протягом вказаного Законом строку не відмовилася від неї, тому суд приходить до висновку, що вона прийняла спадщину одноосібно.

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 18/01-16 від 14 березня 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 11 вересня 2017 року, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок № 12 по вул.Шевченка в с. Порошково Перечинського району, відсутній (а. с. 15, 44).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз’яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 одноосібно прийняла спадщину (а. с. 14, 30-44), однак у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту – визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № НОМЕР_1 від 26 березня 2018 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 887,65 грн. судового збору (а. с. 1).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої ОСОБА_1 заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому судовий збір у розмірі 887,65 грн. стягненню з Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 331, 1216-1218, 1261, 1268-1270, 1273, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 (89230, Закарпатська область, Перечинський район, с.Порошково, вул. Шевченка, № 12; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області (89230, Закарпатська область, Перечинський район, с. Порошково, вул. Центральна, № 74; код ЄДРПОУ 04351207) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом — задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 11 вересня 2017 року, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Шевченка в с. Порошково Перечинського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_4