Рішення № 7397952, 28.12.2009, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

2-5177/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А.І.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) «про стягнення невиплачених сум при звільненні та відшкодування моральної шкоди», -

в с т а н о в и в :

29 липня 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) про стягнення невиплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.01.1978 року вона була прийнята на роботу до Костянтинівського заводу обважнювачів на посаду старшого інженера-економіста. У 1995 році підприємство отримало нову назву – ВАТ «Завод обважнювачів». З 01.12.2003 року вона була призначена на посаду директора з фінансово-економічних питань – головного бухгалтера, а 22.07.2009 року звільнилася з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Підприємством при звільненні повний розрахунок з нею не проведений, згідно довідки від 23.07.2009 року існує заборгованість у розмірі 65640,78 грн. До часу звернення її до суду заборгованість не погашена. Її середньоденна заробітна плата складає 388,84 грн., що підтверджено довідкою від 23.07.2009 року № 431. Заборгованість підприємства за затримку розрахунку станом на 29.07.2009 року складає 1944,20 грн. (388,84х5 р.днів). Крім того, за підприємством існує заборгованість по виплаті їй нарахованих дивідендів за 1997 рік у сумі 282,28 грн. та за 1998 рік у сумі 629,71 грн. Просила стягнути з ВАТ «Завод обважнювачів» на її користь: заборгованість по виплаті сум, належних при звільненні, у розмірі 65640,78 грн.; середньоденну заробітну плату за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 29.08.2009 року у розмірі 1944,20 грн.; нараховані за 1997-1998 роки дивіденди у сумі 911,99 грн.

Під час судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, та просила стягнути з ВАТ «Завод обважнювачів» середньоденну заробітну плату за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 04.09.2009 року у розмірі 12054,04 грн. В іншій частині позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

17 вересня 2009 року Костянтинівським міськрайонним судом було винесено заочне рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: було стягнуто з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) на користь ОСОБА_1: заборгованість по виплаті сум, належних при звільненні, у розмірі 65610,78 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 04.09.2009 року у розмірі 7669,71 грн.; нараховані за 1997-1998 роки дивіденди у розмірі 911,99 грн. (за 1997 рік – 282,28 грн., за 1998 рік – 629,71 грн.), а всього 74192 грн. 48 коп. Також було стягнуто з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) на користь держави судовий збір у розмірі 741,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року було скасовано за заявою ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ВАТ «Завод обважнювачів»: заборгованість по виплаті сум, належних при звільненні, у розмірі 65640,78 грн., середньоденну заробітну плату за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 18.12.2009 року у розмірі 30682,76 грн., нараховані за 1997-1998 роки дивіденди у сумі 911,99 грн., та у відшкодування моральної шкоди, завданої діями відповідача з несвоєчасної виплати належних при звільненні сум - 10000 грн.

Представник позивачки ОСОБА_2 просив задовольнити позов ОСОБА_1 (враховуючи уточнення) у повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ «Завод обважнювачів» ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково: не заперечував проти стягнення з ВАТ «Завод обважнювачів» на користь позивачки заборгованості по виплаті дивідендів за 1997-1998 роки у сумі 911,99 грн. та середньоденної заробітної плати за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 18.12.2009 року у розмірі 30682,76 грн.; був згоден із заборгованістю відповідача перед позивачкою щодо виплати сум, належних при звільненні, але у розмірі 45568,54 грн. а не 65610,78 грн., як просить позивачка, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 18.09.2009 року були визнані недійсними рішення ВАТ «Завод обважнювачів» від 01.01.2005 року, від 01.04.2007 року, від 01.01.2008 року «Положення про преміювання робочих, керівників та спеціалістів, які відрізнились при виконанні особливо важливих виробничих завдань»; не згоден у повному обсязі із позовною вимогою у частині стягнення моральної шкоди.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,дослідивши надані докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 02.01.1978 року була прийнята на роботу до Костянтинівського заводу обважнювачів на посаду старшого інженера-економіста нормативно-дослідницької групи (наказ № 1 від 02.01.1978 року). 02.02.1981 року переведена на посаду заступника головного бухгалтера заводу (наказ № 30/1 від 02.02.1981 року). 16.11.1981 року призначена тимчасово виконуючою обов’язки головного бухгалтера заводу (наказ № 37-к від 25.11.1981 року). 10.10.1982 року призначена на посаду головного бухгалтера заводу (наказ № 43-к від 10.10.1982 року). На підставі Наказу Держкомнафтогазу України № 11 від 13.01.1994 року Костянтинівський завод обважнювачів перейменований у Відкрите акціонерне товариство «Завод обважнювачів». 01.11.1995 року вибрана членом правління ВАТ «Завод обважнювачів» (протокол зборів акціонерів № 1 від 01.11.1995 року). 01.12.2003 року призначена на посаду директора з фінансово-економічних питань – головним бухгалтером (наказ № 179/2 від 01.12.2003 року). 22.07.2009 року звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (наказ № 60 від 22.07.2009 року), що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с. 4-7).

Згідно розрахунку від 23.07.2009 року, відповідач повинен виплатити позивачці ОСОБА_1 станом на 22.07.2009 року (за вирахуванням обов’язкових утримань) 65610,78 грн. (а.с. 8).

Згідно розрахунку від 06.10.2009 року, відповідач повинен виплатити позивачці ОСОБА_1 станом на липень 2009 року (за вирахуванням обов’язкових утримань) 45568,54 грн. (а.с. 70), з урахуванням рішення Господарського суду Донецької області від 18.09.2009 року, яким були визнані недійсними рішення ВАТ «Завод обважнювачів» від 01.01.2005 року, від 01.04.2007 року, від 01.01.2008 року «Положення про преміювання робочих, керівників та спеціалістів, які відрізнились при виконанні особливо важливих виробничих завдань» (а.с. 61-63).

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яку відповідач повинен виплатити позивачці при звільненні, суд виходить з того, що на час звільнення позивачки розмір заборгованості складав 65610,78 грн. (а.с. 8), а рішенням Господарського суду Донецької області від 18.09.2009 року, яке набрало законної сили 29 вересня 2009 року, були визнані недійсними рішення ВАТ «Завод обважнювачів» від 01.01.2005 року, від 01.04.2007 року, від 01.01.2008 року «Положення про преміювання робочих, керівників та спеціалістів, які відрізнились при виконанні особливо важливих виробничих завдань» (а.с. 61-63), на підставі чого позивачці було зроблено розрахунок належної до сплати суми при звільненні у розмірі 45568,54 грн. (а.с. 70). Враховуючи те, що на час звільнення позивачки «Положення про преміювання робочих, керівників та спеціалістів, які відрізнились при виконанні особливо важливих виробничих завдань» ВАТ «Завод обважнювачів» не визнавалося недійсним та не скасовувалося, належною позивачці до сплати при звільненні слід вважати суму 65610,78 грн.

Згідно довідки № 430 від 23.07.2009 року, заборгованості по виплаті поточної заробітної плати перед позивачкою у відповідача не існує (а.с. 9).

У відповідності зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, оскільки позивачка звільнилася 22.07.2009 року, виплата всіх сум, що належать їй від підприємства, повинна була бути проведена цього ж дня, проте, остаточний розрахунок з нею відповідачем не був проведений до теперішнього часу, при цьому відповідачем не було надано підтвердження щодо проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні або небажання останньої отримати такий розрахунок своєчасно.

У відповідності зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що є підставою для стягнення з відповідача вказаного середнього заробітку.

Розрахунок середнього заробітку провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року з відповідними змінами та доповненнями.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно довідки № 431 від 23.07.2009 року та доданого розрахунку, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за період з липня 2008 року по липень 2009 року включно складала 388,84 грн. (а.с. 10).

Виходячи з вищевказаного розрахунку середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи (травень-червень 2009 року, відпрацьовано 11 та 18 днів відповідно) складає: (3451,53+4942,97)/(11+18)=289,46 грн., яку слід використовувати при обчисленні розміру виплати за затримку розрахунку.

Весь час затримки розрахунку за період з 23.07.2009 року по 18.12.2009 року становить 106 робочих днів, а середній заробіток за цей час 30682,76 грн. (289,46х106 р.днів), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у відповідності зі ст. 117 КЗпП України, що було визнано представником відповідача.

Заборгованість відповідача ВАТ «Завод обважнювачів» перед ОСОБА_1 по виплаті нарахованих дивідендів складає: за 1997 рік – 282,28 грн., за 1998 рік – 629,71 грн., разом за 1997-1998 роки – 911,99 грн., що підтверджується довідкою № 432 від 23.07.2009 року (а.с. 11), яка підлягає стягненню на користь позивачки, що було визнано представником відповідача.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню: заборгованість по виплаті сум, належних при звільненні, у розмірі 65610,78 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 18.12.2009 року у розмірі 30682,76 грн.; нараховані за 1997-1998 роки дивіденди у розмірі 911,99 грн. (за 1997 рік – 282,28 грн., за 1998 рік – 629,71 грн.), а разом 97205,53 грн.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до змісту ст.233 КЗпП України вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди заподіяної порушенням трудових прав працівника можуть бути пред'явлені протягом трьох місяців з моменту порушення трудових прав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки порушення трудових прав позивачки (невиплата коштів при звільненні) відповідачем на час розгляду справи не усунено навіть у частині визнаної відповідачем суми, суд вважає, що діями відповідача щодо невиплати належних при звільненні сум, позивачці ОСОБА_1 заподіяно моральні страждання, оскільки порушення її законних прав призвели до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що, з урахуванням глибини таких страждань, тяжкості вимушених змін в її житті, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачці моральну шкоду у розмірі 500 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 972,05 грн. та 08,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 76, 209, 212-215 ЦПК України, –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) «про стягнення невиплачених сум при звільненні» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) на користь ОСОБА_1:

- заборгованість по виплаті сум, належних при звільненні, у розмірі 65610,78 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 18.12.2009 року у розмірі 30682,76 грн.;

- нараховані за 1997-1998 роки дивіденди у розмірі 911,99 грн. (за 1997 рік – 282,28 грн., за 1998 рік – 629,71 грн.);

- у відшкодування моральної шкоди 500 грн.,

а всього стягнути 97705 (дев’яносто сім тисяч сімсот п’ять) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) на користь держави судовий збір у розмірі 980,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 28 грудня 2009 року, повний текст рішення виготовлений 29 грудня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя