Рішення № 73977876, 16.04.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/135/18

Провадження № 2-а/604/24/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року смт. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Підволочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління держпраці у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління держпраці у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 19-13-037/001-001 від 30 січня 2018 року. Адміністративний позов мотивує тим, що із положеннями, наведеними у постанові по справі про адміністративне правопорушення не погоджується, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 186-6 КУпАП, оскільки виконати своєчасно вимоги вищезгаданого припису та привести виплату заробітної плати у відповідність до вимог законодавства було неможливо з огляду на ряд обставин, зокрема: Підволочиська КЦРЛ не є розпорядником коштів. Згідно пункту 1.2 Розділу 1 Статуту Підволочиської КЦРЛ власником та засновником Підволочиської КЦРЛ є районна рада. На сьогоднішній день Підволочиська КЦРЛ підпорядковується Службі з гуманітарних питань Підволочиської РДА, яка фінансує Підволочиську КЦРЛ згідно кошторису. Кошторис видатків затверджується на сесії районної ради або на засіданні бюджетної комісії. У 2018 році засідання комісії відбулося 31 січня. Після затвердження кошторису, відповідно до вимог законодавства, районне фінансове управління, згідно лімітної довідки, надає затверджені суми видатків на поточний рік. Таким чином, виплатити заробітну плату працівникам Підволочиської КЦРЛ у передбачені законом строки було неможливо через відсутність кошторису. Підволочиська КЦРЛ має, також, і власні рахунки, кошти на які поступають від надання платних медичних послуг. Станом на 06. 02. 2018 року залишок на даних рахунках становить 61813, 93 грн.. За рахунок цих коштів здійснюється виплата заробітної плати працівникам госпрозрахункового зубопротезного відділення та сплата єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України. Таким чином, зважаючи, що дії Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Гранківської І.В. щодо складення постанови по справі про адміністративне правопорушення № 19-13-037/001-001 від 30 січня 2018 року є протиправними, оскільки усі обставини справи були оцінені не об'єктивно та не повною мірою, а тому постанова, згідно якої позивача притягнено до адміністративної відповідальності є незаконною і необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Відповідач - представник Управління держпраці у Тернопільській області подав відзив на позов, в якому зазначив, що 21 листопада 2017 року надійшло звернення ОСОБА_3 щодо порушення стосовно неї законодавства про працю, на підставі якого Управлінням було проведено інспекційне відвідування у Підволочиській КЦРЛ. За результатами здійснення заходу державного контролю було складено акт від 14 грудня 2017 року № 19-13-37/557, де зафіксовані порушення законодавства про працю головним лікарем Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 та внесено припис від 14 грудня 2017 року за № 19-13-37/557-474 для усунення виявлених порушень, термін виконання до 14 січня 2018 року.

Головним лікарем Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 листом від 15 січня 2018 року № 23 надано відповідь про виконання вимог припису. Відповідно до пункту 25 Порядку стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Відтак для перевірки факту усунення виявлених порушень, в межах наданих повноважень, згідно наказу Управління від 29.01.2018 № 56 та направлення від 29.01.2018 № 4.1/037/003 на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, 30 січня 2018 року було проведено інспекційне відвідування у Підволочиській КЦРЛ, під час якого виявлено, що порушення законодавства про працю не усунуто, а саме пунктом першим припису було приписано: „Виплату заробітної плати привести у відповідність до вимог статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» про що складено акт від 30 січня 2018 р. № 19-13- 037/002.

Заробітна плата у січні 2018 року виплачувалась нерегулярно, з порушенням встановлених строків її виплати. Так, станом на 30 січня 2018 р. заробітна плата за першу половину місяця не виплачена. Зазначене свідчить про невиконання головним лікарем ОСОБА_1 законних вимог посадової особи Управління щодо усунення порушень законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статутом Підволочиської КЦРЛ передбачено, що управління лікарнею здійснюється головним лікарем.

Головний лікар несе відповідальність за дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, умов колективного договору, дотримання фінансової дисципліни, розпоряджається коштами, майном згідно з чинним законодавством, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників лікарні, отже є роботодавцем.

Порядок ведення бухгалтерського обліку в лікарні визначається у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, оскільки перевіркою стану виконання вимог припису (акт від 30 січня 2018 року № 19-13- 037/002) встановлено, невиконання законних вимог посадової особи Управління, відтак, на головного лікаря Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2018 № 19-13-037/001.

Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Гранківська Ірина Володимирівна розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2018 року № 19- 13-037/001 та додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановила, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі цього та, керуючись підпунктом 51 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, статтями 230-1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, головного лікаря Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 850.00 грн. Враховуючи наведене, Управління, як орган державної влади та його посадові особи діяли лише у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України, а тому просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву у відповідності до якої позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути у його відсутності.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день, час та дату судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак подали суду заяву згідно якої просять справу розглянути у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача заперечив, у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Як передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини:

На підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 30 листопада 2017 року № 646 та направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) № 4.1/0378/442 від 30.11.2017 року головним державним інспектором праці Гранківською І.В. було проведено первинне інспекційне відвідування в період часу з 08.12.2017 року до 14.12.2017 року.

За результатами проведення перевірки головним державним інспектором праці, було виявлено ряд порушень вимог законодавства про працю, які зафіксовані у акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 19-13-37/557, та для усунення виявлених порушень приписом № 19-13-37/557-474 від 14 грудня 2017 року зобов'язано головного лікаря Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 виплату заробітної плати привести у відповідність до вимог ст. 115 Кодексу законів про працю України та частини 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», у строк дії до 14 січня 2018 року інформувати про виконання припису. Роз'яснено, що невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідності до ст. 188-6 КУпАП.

Для перевірки факту усунення виявлених порушень, в межах наданих повноважень, згідно наказу Управління від 29.01.2018 № 56 та направлення від 29.01.2018 № 4.1/037/003 на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, 30 січня 2018 року було проведено інспекційне відвідування у Підволочиській КЦРЛ, під час якого виявлено, що порушення законодавства про працю не усунуто, про що складено акт інспекційного відвідування № 19-13-037/002 від 30 січня 2018 року, протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2018 року № 19-13-037/001, на підставі яких головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Гранківською І.В. встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі цього та, керуючись підпунктом 51 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, статтями 230-1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, головного лікаря Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адмінстягнення у виді штрафу в сумі 850.00 грн.

Разом з тим судом встановлено, що згідно пункту 1.2 Розділу 1 Статуту Підволочиської КЦРЛ власником та засновником Підволочиської КЦРЛ є районна рада. Джерелами фінансування лікарні є фінансування з бюджету, безплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; інші види фінансування.

Розділом V Статуту передбачено, що управління лікарнею здійснюється головним лікарем. Головний лікар несе відповідальність за дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, умов колективного договору, дотримання фінансової дисципліни, розпоряджається коштами, майном згідно з чинним законодавством, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників лікарні.

Фінансова, господарська діяльність лікарні здійснюється за рахунок бюджету та позабюджетних коштів на підставі затвердженого кошторису видатків.

Згідно довідки від 05 лютого 2018 року «Про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік», погодженою начальником Служби з гуманітарних питань Підволочиської РДА Кириком Б.П. та затвердженої головним лікарем Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 вбачається, що сума видатків на оплату праці і нарахування на заробітну плату становить 16694000грн.

Вказане підтверджується довідками про зміни до помісячного плану використання бюджетних коштів та помісячними планами використання бюджетних коштів, що долучені до матеріалів справи.

Із реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів Додатку до порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів вбачається, що розпорядником бюджетних коштів вищого рівня Підволочиської КЦРЛ є Служба з гуманітарних питань Підволочиської РДА.

Також судом встановлено, що кошторис видатків затверджується на сесії районної ради або на засіданні бюджетної комісії. Так, розпорядженням голови районної державної адміністрації 31-од від 31 січня 2018 року внесено пропозиції щодо внесення змін до рішення районної ради від 21 грудня 2017 року № 216 «Про районний бюджет на 2018 рік», згідно якого збільшено обсяг доходів загального фонду районного бюджету на 2018 рік, а також збільшено обсяг видатків загального фонду районного бюджету, в тому числі оплату багатопрофільної стаціонарної медичної допомоги в розмірі 16694000грн. за рахунок медичної субвенції із Скориківського, Підволочиського, Новосільського сільських бюджетів.

Таким чином, виплата заробітної плати працівникам Підволочиської КЦРЛ у передбачені законом строки була неможлива через відсутність затвердженого кошторису, оскільки протокол про вчинене адміністративне правопорушення складено 30 січня 2018 року, а кошторис затверджено 31 січня 2018 року.

Крім того судом встановлено, що станом на 06. 02. 2018 року залишок на рахунках Підволочиської КЦРЛ становить 61813, 93 грн. За рахунок даних коштів здійснюється виплата заробітної плати працівникам госпрозрахункового зубопротезного відділення та сплата єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, що свідчить про те, що розмір заборгованості по заробітній платі Підволочиською КЦРЛ за вересень 2017 року - 260,7 тис. грн., жовтень 2017 року 1025,1 тис. грн.., листопад 2017 року 1032,9 тис. грн. значно перевищує суму коштів, котра знаходиться на рахунках Підволочиської КЦРЛ і є недостатнім для погашення основної заборгованості.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно ч.7 цієї статті, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід'ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Відповідно до ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника та його сім'ї. Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплату праці працівників здійснюють першочергово. Усі інші платежі власник або вповноважений ним орган здійснюють після виконання зобов'язань щодо оплати праці. До того ж своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості (ч.6 ст.24 Закону України «Про оплату праці»).

Ч. 1 ст.115, ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема утворено Головне управління Держпраці у Тернопільській області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (далі Положення).

Відповідно до п.7 Положення Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.п. 45 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Тернопільській області Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.

Відтак, винесення приписів на усунення порушень законодавства про працю відноситься до компетенції посадових осіб Управління та відповідно є одним з їхніх службових повноважень.

За змістом Конвенції № 81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Україною 08.09.2004 року (ст. 12, ст.22, ст.23, ст. 24) інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Процедуру проведення Держпраці України та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, від 02.07.2012, № 390 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 р. за № 1291/21603) (надалі Порядок).

Згідно п.7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 188-6 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином судом встановлено, що головним лікарем Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_1 здійснити виплату заробітної плати працівникам Підволочиської КЦРЛ у передбачені законом строки не було можливості через відсутність кошторису та відповідних надходжень від розпорядника коштів, зокрема Підволочиської районної ради, а відтак вказане порушення сталося із причини, що не залежали від волі головного лікаря Підволочиської КЦРЛ.

За вказаних обставин відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 246, 250, 251 КАС України та на підставі ст.ст. 10, 14, 188-6 КУпАП, ст. 94, ч.5 ст.97, ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю, ст.1, ч.3 ст.15, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, Закону України «Про оплату праці», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1, до Управління держпраці у Тернопільській області, вул. Шпитальна,7, м. Тернопіль про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 19-13-037/001-001 від 30 січня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Сташків Н.Б.