Вирок № 7397142, 11.06.2008, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-4, 2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Скороход Т. Н.,

при секретарі: Коротун Г. І., Курляк Л. І.,

за участю прокурора: Подолянця Б. П., Саєнка С. В.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше судимого Ставищенським районним судом 10 січня 2002 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 років позбавлення волі, 23 грудня 2005 року Ставищенським районним судом за ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі, 3 лютого 2006 року Ставищенським районним судом за ст. ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України на 2 роки позбавлення волі, в скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 115 ч. 1, 121 ч. 2, 135 ч.3, 162 ч. 1 КК України та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, без постійного місця проживання, раніше судимого 18 квітня 1990 року Київським обласним судом за ст.ст. 206 ч. 1, 142 ч. 1 до 3 років позбавлення волі; 15 квітня 1994 року Ставищенським районним судом Київської області за ст.ст. 206 ч. 2, 100, 141 ч. 2, 81 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 16 серпня 2001 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 9 березня 2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; 21 серпня 2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч.3, 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.2, 135 ч.3, 162 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 4 листопада 2007 року, близько 20 години, разом із ОСОБА_3 знаходилися по місцю проживання ОСОБА_4, в будинку № 18 по вул. Коберника с Красилівка Ставищенського району Київської області, де разом з останнім вживали спиртні напої. В ході спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виникла суперечка, в ході якої останні, через неприязні відносини, з помсти за те, що ОСОБА_4 не дозволяв їм допити горілку, стали по черзі наносити йому удари. При цьому, ОСОБА_2 наносив удари руками по обличчі, а ОСОБА_3 наніс удар ногою в область голови, від чого ОСОБА_4 В втратив свідомість. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3, передбачаючи можливість звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів, з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень, користуючись тим, що він знаходився в непритомному стані, за проханням ОСОБА_2 винесли останнього з будинку на вулицю, з метою вкинути його до погребної ями. Достовірно знаючи розміри погребної ями, що знаходиться на території домогосподарства ОСОБА_4, розуміючи, що при падінні в яму останній може отримати ушкодження життєво важливих органів та, допускаючи можливість настання його смерті від падіння, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно кинули ОСОБА_4 в погребну яму. В результаті своїх злочинних дій вони заподіяли потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з пошкодженням легенів, що спричинила шок, а саме: переломи 7-10 ребер зліва по лінії хребта, пошкодження реберної плеври на 7-8 ребрах, переломи 5-11 ребер справа по косій лінії від задньо-підмишечної на 5 ребрі до біляпідмишечної на 11 ребрі, пошкодження реберної плеври, забої легенів, саден і крововиливів на обличчі, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 217д від 20.12.2007 року відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Крім цього, ОСОБА_2 4 листопада 2007 року, близько 20 години, разом із ОСОБА_5, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_4, перебуваючії в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, яка виникла під час спільного розпивання спиртних напоїв, стали по черзі бити ОСОБА_4, наносячи йому удари руками і ногами в область голови, доки він не втратив свідомість, а потім винесли його на вулицю та вкинули до погребної ями. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3 умисно заподіяли ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді саден і крововиливів на обличчі, закритої травми грудної клітки з пошкодженням легенів, що спричинила шок, тим самим поставивши його у небезпечний для життя стан. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3, достовірно знаючи розміри погребної ями, що знаходиться в господарстві ОСОБА_4 і усвідомлюючи, що він не зможе самостійно вибратися з ями чи іншим чином вжити заходів до самозбереження, не надали йому допомоги, хоча мали

таку можливість. При цьому, вони, перешкоджаючи ОСОБА_4 вжити заходів до самозбереження, закрили люк погребної ями кришкою та завалили дровами, і з місця скоєння злочину зникли. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 217 д від 20.12.2007 року, тілесне ушкодження, заподіяне ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останньому, відноситься до "тяжкого тілесного ушкодження і спричинило смерть потерпілого, яка настала через 12-24 години з моменту отримання тілесних ушкоджень".

Також, ОСОБА_2 4 листопада 2007 року, близько 20 години 50 хвилин, разом із ОСОБА_3 після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою придбання горілки прийшли до будинку ОСОБА_6, що знаходиться по вул. Коберника, 5 в с Красилівка. В подальшому, ОСОБА_2, розуміючи, що ОСОБА_6 не впустить його до свого будинку, через неприязні відносини між ними та, маючи намір незаконно проникнути до житла ОСОБА_6, попросив ОСОБА_3 постукати у вікно, щоб шляхом обману змусити ОСОБА_6 відчинити двері. Після того, як ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_3 дверей не відчинив, останній, діючи узгоджено з ОСОБА_2 та, виконуючи свою частину спільного злочинного умислу, витягнув шибку з дверей і через утворений отвір відчинив рукою клямку дверей зсередини. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно, без згоди ОСОБА_6, проникли до приміщення жилого будинку, де в ході сварки ОСОБА_2 заподіяв ножем поранення ОСОБА_6, від яких настала смерть потерпілого.

Крім цього, 4 листопада 2007 року, близько 21 години, між ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_6 на грунті давніх неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 став висловлюватися в адресу ОСОБА_2 нецензурними словами, виганяючи його з будинку. Будучи обурений такою поведінкою ОСОБА_6, ОСОБА_2 дістав ніж, який мав при собі, та умисно наніс останньому ножем три удари в життєво важливі органи, а саме: в грудну клітку зліва, живіт та шию. Потім, будучи впевненим, що ОСОБА_6 мертвий, ОСОБА_2, з метою знищити сліди злочину, поклав праву руку ОСОБА_6 на включену електроплитку, а також, підпаливши газету, поклав її на купу дрів, хоча з незалежних від його волі причин пожежа в будинку припинилась.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 умисно заподіяв ОСОБА_6 колото-різані проникаючі поранення грудної клітки і живота з пошкодженням лівої легені і печінки, що спричинили гостру крововтрату, які згідно судово-медичної експертизи № 218д від 20.12.2007 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, та спричинили смерть потерпілого. Колото-різане поранення шиї та опік 2-3 ступеня правого плеча і передпліччя, які згідно судово-медичної експертизи № 218д від 20.12.2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, але дії злочинного умислу ОСОБА_2 були спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_6, після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні за ст.ст. 115 ч.1, 121 ч. 2, 135 ч.3, 162 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що 4 листопада 2006 року, близько 18 години, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 випивали спиртні напої у будинку останнього. Всього було 1 літра самогонки, яку ОСОБА_4 позичив ОСОБА_6 Випивши разом 0, 5 літри самогону, ОСОБА_4 сказав, що досить пити, так як останньому потрібно залишити на ранок, і намагався забрати пляшку з недопитою горілкою зі столу, однак він перехопив пляшку. Потім ОСОБА_4 пішов та ліг на ліжко, а він з ОСОБА_3 допили залишений самогон. В цей час ОСОБА_4 постійно говорив в їх адресу нецензурні слова. Будучи обурений такою поведінкою ОСОБА_4, він з лівої сторони підійшов до нього, лівою рукою взяв його за одяг на грудях, а кулаком правої руки наніс останньому два бокових удари в область обличчя. У ОСОБА_4 з рота пішла кров. Після цього, він за одяг стягнув ОСОБА_4 з ліжка, і той впав на підлогу. Потім, до нього підійшов ОСОБА_5, який останньому наніс правою ногою один удар прямо в обличчя. Точну область обличчя, куди ОСОБА_3 наносив удар ногою ОСОБА_4В, він вказати не може, але це можливо було перенісся або лоб. Після цього, ОСОБА_4 більше ніхто не бив. В подальшому він запропонував ОСОБА_7 закрити ОСОБА_4 у погребі, щоб останній не заявив у міліцію, про те , що вони його побили. До погрібної ями ОСОБА_4 вони тягнули: ОСОБА_3 тягнув за ноги, а він підтримував за руки, ногами вперед. Коли вони донесли його до погрібної ями та стали його туди вкидати, то ОСОБА_4 став чинити їм опір, упираючись ногами. Після цього, ОСОБА_3 підбив руками ноги ОСОБА_4, і він, ногами вперед, упав у яму, глибина якої близько 2-х метрів. У вказаній погрібній ямі з землі виступала цегляна перегородка, та були розкидані цеглини, і вкопані металеві кутники. Потім, вони дану яму закрили дерев'яною кришкою, яку прикидали дошками. Чи ще був живий ОСОБА_4, коли вони кинули його в яму, не прислухались. Після цього, він з ОСОБА_3 зайшли в будинок ОСОБА_4 та забрали звідти телевізор, що стояв у кімнаті біля вікна на тумбочці, і приймач, який стояв у кімнаті на скрині, для того, щоб потім їх продати. Після цього, він з ОСОБА_3 пішли із вказаними речами до ОСОБА_6, щоб забрати горілку, яку купив йому ОСОБА_4 Також, в кімнаті будинку ОСОБА_4, на тумбі біля телевізора, він взяв І кухонний ніж з дерев'яною ручкою та тонким і довгим лезом, який поклав у внутрішню кишеню з лівої сторони своєї куртки. Коли він брав ніж, то ОСОБА_3 цього не бачив, так як клав телевізор в сумку. З яким наміром він взяв ніж, сказати не може, але наміру на той час вбивати ним ОСОБА_6 в нього

не було. Біля будинку ОСОБА_6 він сказав ОСОБА_3, щоб той постукав у вікно та покликав ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_6 він звати не хотів, так як з останнім знаходився в неприязних відносинах і знав, що той йому двері не відкриє. Коли ОСОБА_3 постукав у вікно, то ОСОБА_6 двері не відкрив. Потім, він сказав ОСОБА_3 вийняти шибку у вхідних дверях, для того, щоб відкрити двері, що ОСОБА_3 і зробив. Відкривши двері, ОСОБА_3 залишився в коридорі, так як не хотів заходити, а він зайшов у кімнату, де знаходився ОСОБА_6 Побачивши його, ОСОБА_6, став висловлюватися нецензурними словами в його адресу та штовхати його руками в груди, викрикуючи, щоб він вийшов з будинку. Нічого не відповідаючи ОСОБА_6, він дістав з кишені вище вказаний кухонний ніж і, тримаючи ніж в правій руці, наніс ним останньому удар під пахву, вдруге вказаним ножем він наніс удар в область живота. Коли останній сів на диван, то він третій раз наніс йому удар ножем в шию. Потім він зрозумів, що вбив ОСОБА_6 та став обшукувати кишені його одягу, щоб знайти гроші. При цьому, з якоїсь із кишень одягу ОСОБА_6, точно сказати не може, він дістав пачку від цигарок „Прима", в якій знайшов 9 гривень та забрав їх собі. Як він забирав гроші, ОСОБА_3 не бачив, і вказані гроші вони потратили на горілку. Потім, він сказав ОСОБА_3, що зарізав ОСОБА_6 і що потрібно тікати. Після цього, він підпалив газету в будинку ОСОБА_6 та положив праву руку ОСОБА_6 на включену електричну плитку, щоб будинок згорів разом з трупом. В подальшому вони пішли в с Бесідка до ОСОБА_10, якому за 15 гривень продали телевізор і приймач, які забрали у ОСОБА_4 Ніж, яким наносив тілесні ушкодження ОСОБА_6, він заховав у погребі нежилого господарства в с Тетерівка Жашківського району Черкаської області та потім видав його працівникам міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинуваченні за ст.ст. 121 ч. 2, 135 ч.3, 162 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. В листопада 2007 року (точної дати не пам'ятає) він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у будинку останнього розпивали спиртні напої. Потім ОСОБА_4 запропонував йому піти з ним до ОСОБА_6, щоб взяти гроші на придбати ще горілки, на що він погодився, а ОСОБА_2 залишився в будинку. Підійшовши до будинку ОСОБА_6Г, що знаходиться на відстані близько 200 метрів від домогосподарства ОСОБА_4, останній зайшов до будинку, а він залишився чекати надворі і чекав його близько 20 хвилин. Коли він вийшов, то повідомив, що залишив ОСОБА_6 свого наручного годинника і взяв у останнього гроші. Потім, вони пішли до зупинки, що знаходиться неподалік колгоспу в с Красилівка, де він залишився чекати, а ОСОБА_4 пішов у якусь вулицю. Повернувшись через 15 хвилин з двома пляшками самогонки, одну з яких, ємкістю 0, 5 л занесли ОСОБА_6 Після цього, вони пішли до ОСОБА_4 додому, де їх чекав ОСОБА_2 та стали розпивати дану горілку. Коли вони випили більшу частину самогону, то ОСОБА_4 хотів забрати пляшку зі столу, сказавши, що необхідно залишити самогон на ранок. Проте, ОСОБА_2 забрав пляшку, і ОСОБА_4 ліг на ліжко і став у їх адресу висловлюватися нецензурною лайкою. Потім, він побачив, як ОСОБА_2 рукою декілька раз вдарив ОСОБА_4 в обличчя та стягнув за одяг з ліжка. Після цього, ОСОБА_2 гукнув його, щоб він допоміг підняти ОСОБА_4 Підійшовши до останнього, він почав просити його встати, але ОСОБА_4 відповів йому нецензурною лайкою. І він, розсердившись, вдарив ОСОБА_4 правою ногою в ліву нижню частину обличчя. Потім, ОСОБА_2 запропонував вкинути ОСОБА_4 в погребну яму, яка знаходиться біля будинку, щоб останній не повідомив міліцію, за те, що вони його побили. Коли вони виносили його з хати, то він держав ОСОБА_4 за ноги, а ОСОБА_2 за руки. Так як вони були в нетверезому стані, то більше тягли його. Піднісши останнього до вказаної ями ногами вперед, то ОСОБА_4 почав упиратися правою ногою в край отвору. Він рукою підбив ногу ОСОБА_4, і нога опустилася в яму. Після чого, ОСОБА_2 зіпхнув ОСОБА_4 в яму. Так як, раніше він лазив у дану яву то бачив якого вона розміру і що в ній була розкидана цегла, і вкопані металеві кутники. Потім, вони дану яму закрили дерев'яною кришкою, яку прикидали дошками, щоб ОСОБА_4 Г довгий час не міг вилізти. Коли вони повернулися до будинку, то вирішили викрасти телевізор та радіоприймач, які поклали в сумку. В подальшому ОСОБА_2 сказав, що необхідно пройти до ОСОБА_6, щоб взяти горілки, яку йому заніс ОСОБА_4 Прийшовши до будинку ОСОБА_6, ОСОБА_2 сказав йому постукав у двері, і коли він постукав, то у веранду вийшов ОСОБА_6, та не відкривши двері, повернувся назад у будинок. Тоді він у вхідних дверях видавив шибку, а ОСОБА_2 достав до клямки, яка закривала двері, і, відчинивши двері, зайшов до будинку. Він залишився надворі витирати шибку від відбитків пальців. Коли він зайшов до будинку то побачив, що в ОСОБА_2 в руці знаходиться закривавлений ніж, а ОСОБА_6, мертвий сидів на дивані, спершись спиною на вікно, у якого на животі була кров. Він сказав ОСОБА_2, що необхідно звідти тікати і вийшов з будинку. Надворі ОСОБА_2 сказав йому, що знайшов у кишені ОСОБА_6 9 гривень. Після цього, вони забрали викрадені з будинку ОСОБА_4 речі і пішли в с Бесідка до ОСОБА_10, якому продали телевізор та радіоприймач за 15 гривень, після чого пішли в с Тетерівка Жашківського району, де просиділи до ранку в погребі нежилого домогосподарства. Зранку в магазині с Тетерівка вони купили пляшку горілки, яку там і випили, а потім попутним транспортом доїхали до с. Баштечок Жашківського району, де живе тітка ОСОБА_2, в якої вони поїли. Крім того, вона дала йому туфлі, так як його туфлі порвалися. Через декілька днів у магазині с ОСОБА_11 їх затримали працівники міліції та доставили до ОСОБА_12

Не зважаючи на повне визнання підсудними своєї вини у скоєнні інкримінованих їм злочинів, їх вина - доведена сукупністю зібраних досудовим слідством та досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема, показами самих підсудних, даних ними на досудовому слідстві, показаннями потерпілих та свідків, а також оголошеними та дослідженими доказами.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_13, яка показала, що в с Красилівка по вул. Коберника, 18 Ставищенського району Київської області знаходиться жилий будинок, який залишився від їх померлої баби. У вказаному будинку з 2000 року проживав її брат ОСОБА_4 В даний час їй відомо, що ОСОБА_4 побили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Від заподіяних тілесних ушкоджень він помер. ( т. 1 а. с. 108);

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_14, яка показала, що її брат ОСОБА_6 проживав один в ІНФОРМАЦІЯ_7. Близько трьох років з ОСОБА_6 вона не спілкувалась та до нього не приходила, так як останній її вигнав. Який спосіб життя вів брат та з ким він спілкувався, їй не відомо. 5 листопада 2007 року, близько 12 години, до неї прийшов ОСОБА_15 і повідомив, що ОСОБА_6 помер. Після цього вона разом із своїм племінником ОСОБА_16 до по місцю проживання ОСОБА_6 Зайшовши в кімнату будинку, вона побачила, що ОСОБА_6 знаходився в сидячому положенні на дивані, без ознак життя. Спиною ОСОБА_6 був спертий на стіну, а голова була схилена на передню праву частину тулуба. Зміну обстановки в будинку ОСОБА_6 та інших сторонніх слідів вона не помітила. Всі речі ОСОБА_6 лишалися на місці. Лише в будинку був запах горяного, та біля вікна зі сторони дороги була частково згорена підлога. Потім, приїхали працівники міліції, які оглянули місце події. Коли вона зняла одяг з ОСОБА_6, щоб помити його та переодягнути, то під лівою лопаткою, на животі і на шиї з лівої сторони вона виявила рани ( т. 1 а. с. 99-104).

Крім того, наведені показання стверджуються показами наступних свідків:

• - показаннями свідка ОСОБА_17, який суду показав, що ОСОБА_6 був його сусідом. В листопаді 2007 року, точної дати не пам'ятає, близько 12 години, перебуваючи біля домогосподарства останнього, помітив, що в нього не працює радіо, яке зазвичай було постійно увімкнено. Сам ОСОБА_6 з хати не виходив, їсти йому приносили. Зазвичай його мало хто відвідував. Підійшовши ближче до будинку, помітив при-відкриті двері та, заглянувши в середину житлового будинку, побачив, що він мертвий. Потім покликав сусіда ОСОБА_18, з яким зайшли до будинку, де на дивані біля вікна був мертвий ОСОБА_6, про що повідомили родичам останнього.

• - показаннями свідка ОСОБА_15, який суду показав, що осінню 2007 року, близько 12 години, він приїхав додому на обід де його зустрів ОСОБА_19, який повідомив йому, що знайшов в житловому будинку ОСОБА_6, який був мертвий. Зайшовши в будинок останнього, побачив, що він сидів на дивані мертвий. Над вікном у кімнаті, де він сидів, була згорівша штора. Потім він поїхав повідомив родичів про смерть останнього. В невдовзі приїжджала міліція. Проте, за день до смерті ОСОБА_6, коли він перевозив кукурудзу з городу останнього до його родичам, заходив до нього в хату і він був живий.

• - аналогічні показання дали ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_11 та ОСОБА_20

• - показаннями свідка ОСОБА_21, яка суду показала, що бачила, як вищевказані підсудні ходили біля домогосподарства ОСОБА_4, який проживав по сусідству. В листопаді 2007 року, точної дати не пам'ятає, бачила, як останні йшли від домогосподарства ОСОБА_4

• - показаннями свідка ОСОБА_22, який суду показав, що у листопаді 2007 року, точної дати не пам"ятає, близько 23 години, до нього прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у яких він за 15 грн. купив телевізор і радіоприймач. Про те, що речі були викрадені він не знав.

• - показаннями свідка ОСОБА_9, яка суду показала, що осінню 2007 року, близько 23 години, точної дати не пам'ятає, до них додому прийшли підсудні, у яких ОСОБА_22 придбав телевізор та радіоприймач за 15 грн. ОСОБА_6 взяли дані речі вони не говорили. Проте, що речі викрадені вона дізналась коли до них прийшли працівники міліції. Вона бачила, що з кишені ОСОБА_2 виглядав ніж.

• - показаннями свідка ОСОБА_23, яка суду показала, що в грудні 2007 року, близько 13 години, точної дати не пам'ятає, до неї зайшли підсудні та попросили їсти. Так як, ОСОБА_2 є її родичем то вона стала розпитувати їх звідки та куди ідуть. На що вони відповіли, що йдуть додому. В неї були туфлі покійного чоловіка, які віддала ОСОБА_3, так як в нього були порвані. Між собою вони нічого не говорили.

Винність підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 121 ч.2, 135 ч.3, 162 ч. 1 КК України та підсудного ОСОБА_24 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 135 ч.3, 161 ч. 1 КК України підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

• - протоколом огляду місця події від 5 листопада 2007 року та схемою до нього, згідно якого був оглянутий жилий будинок № 5 по вул. Коберника в с Красилівка Ставищенського району Київської області, та в кімнаті будинку на дивані виявлено труп ОСОБА_6Г та сліди пожежі (т.1 а. с. 17-19);

• - протоколом додаткового огляду місця події від 6 листопада 2007 року та фототаблицею до нього, згідно якого при огляді домогосподарства № 5 по вул. Коберника в с Красилівка Ставищенського району Київської області було виявлено і вилучено піджак і сорочку ОСОБА_6 із наскрізним отвором з лівої сторони і плямами бурого кольору схожими на кров, та подушку з плямами бурого кольору схожими на кров (т.1 а. с. 20-31);

- протоколом огляду місця події від 8 листопада 2007 року та фототаблицею до нього, згідно якого під час огляду домогосподарство ОСОБА_4 було виявлено в погрібній ямі труп ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями (т. 1 а. с. 66-74);

-протоколом добровільної видачі від 8 листопада 2007 року, згідно якого ОСОБА_10 добровільно видав телевізор „LUXES", радіоприймач „MASON" і господарську сумку, які він придбав і ОСОБА_2 і ОСОБА_3 04.11.2007 року (т.1 а. с. 75);

• - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 9 листопада 2007 року за участю ОСОБА_2, згідно якого підозрюваний ОСОБА_2 на місцевості вказав, де він сховав ніж, яким заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_6, який в подальшому був вилучений (т.1 а. с. 226-228);

• - висновком судово-медичної експертизи Таращанського бюро СМЕ № 218д від 20.12.2007 року, згідно якого встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок колото-різаних проникаючих поранень грудної клітки і живота з ушкодженням лівої легені і печінки, що привело до гострої втрати крові. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії гострого колюче-ріжущого предмета /предметів/, типу клинка ножа, який має „П" образний обух з гарно вираженими ребрами і могли утворитися в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Описане колото-різане проникаюче поранення грудної клітки і живота відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння (т.2 а. с. 7);

• - висновком судово-медичної експертизи Таращанського бюро СМЕ № 217д від 20.12.2007 року, згідно якого встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої травми грудної клітки з пошкодженням легенів, що спричинила шок. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів) і могли утворитися при падінні потерпілого з висоти на предмет, можливо в строк і при обставинах, вказаних в постанові, (т.2 а. с. 16);

• - висновком судово-медичної експертизи № 253д від 25.12.2007 року, згідно якого встановлено, що у ОСОБА_2 видимих тілесних ушкоджень не виявлено (т.2 а. с. 23);

• - висновком судово-медичної експертизи № 252д від 25.12.2007 року, згідно якого встановлено, що у. ОСОБА_3 видимих тілесних ушкоджень не виявлено ( т.2 а. с. 30);

• - висновком медико-криміналістичної експертизи № 300мк від 29.11.2007 року, згідно якого встановлено, що пошкодження на кожному із предметів наданого на дослідження одягу ОСОБА_6, має ознаки колото-різаного, утворене дією гострого колючо-ріжучого плоского знаряддя типу клинка ножа, що має обух і достатньо гостре лезо, (т.2 а. с- 130-134);

• - актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1021 від 14.11.2007 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, хронічним психічним захворюванням не страждав, і не страждає таким у даний час. В нього наявні ознаки деградації за алкогольним типом. Під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, він у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не знаходився, тоді в нього був стан звичайного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 міг під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, і може тепер усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом він примусових заходів медичного характеру не потребує, може постати перед слідством та судом, (т. 2 а. с- 37-38);

• - актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1020 від 14.11.2007 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними повною мірою. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього також не виявлено, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує, він може постати перед слідством та судом (т. 2 а. с- 46-49);

• - протоколом огляду речових доказів від 27 грудня 2007 року, до яких віднесено піджак, сорочку, подушку, фрагмент шпалери, скляну банку місткістю 05 л, пляшку з-під пива „Арсенал" місткістю 1 л, газету „По Київськи", хустку, спортивні штани, тільняшку та майку, балонову куртку білого кольору, туфлі із шкірозамінника чорного кольору, кухонний ніж слід конфіскувати, шкіряну куртку темно-коричневого кольору, кофту чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, сорочку сіро-синього кольору, куртку із шкірозамінника коричневого кольору, спортивну кофту чорного кольору, джинсові штани світло-коричневого кольору; наручний годинник „ОМАХ" телевізор „LUXES", радіоприймач „MASON", господарську сумку (т.2 а. с. 173-175).

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 115 ч. 1 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; за ст. 121 ч. 2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого; за ст. 135 ч.3 КК України, як завід оме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи; за ст. 162 ч. 1 КК України, що кваліфікується як незаконне проникнення до житла.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який вину свою визнає повністю, раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно, суспільно-корисною працею не займається.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочину, тяжкі наслідки, завдані злочинами, вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочинів особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням усіх вищевикладених обставин та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 скоїв особливо тяжкі злочини, вину свою визнає, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статей, за якими його визнано винним: за ст. 115 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі, за ст. 121 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, за ст. 135 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі, за ст. 162 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі, призначивши міру покарання за вчинені злочини відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, бо саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 121 ч. 2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого; за ст. 135 ч.3 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи; за ст. 162 ч. 1 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який вину свою визнав повністю, раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно, суспільно-корисною працею не займається.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3, суд визнає рецидив злочинів, тяжкі наслідки, завдані злочинами та вчинення злочинів особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням усіх вищевикладених обставин та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_3 скоїв тяжкі злочини, вину свою визнає, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статей, за якими його визнано винним за кожний злочин: за ст.121 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, за ст. 135 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі, за ст. 162 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі, призначивши міру покарання за вчинені злочини відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений 21 серпня 2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, та 29 грудня 2006 року Ірпінським міським судом звільнений умовно-достроково на не відбутий строк відбування покарання строк 1 рік 5 місяців 15 днів, а тому, відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити йому у вигляді позбавлення волі, бо саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд розглянув питання про можливість застосування до підсудних ст.ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Речові докази: піджак, сорочку, подушку, фрагмент шпалери, скляну банку місткістю 0, 5 л, пляшку з-під пива „Арсенал" місткістю 1 л, газету „По Київськи", хустку, спортивні штани, тільняшку та майку, балонову куртку білого кольору, туфлі із шкірозамінника чорного кольору слід знищити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України; кухонний ніж слід конфіскувати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України; шкіряну куртку темно-коричневого кольору, кофту чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, сорочку сіро-синього кольору повернути власнику ОСОБА_2; куртку із шкірозамінника коричневого кольору, спортивну кофту чорного кольору, джинсові штани світло-коричневого кольору слід повернути власнику ОСОБА_5; наручний годинник „ОМАХ" телевізор „LUXES", радіоприймач „MASON", господарську сумку слід передати у доход держави відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

Із підсудних слід стягнути витрати, понесені на проведення експертних досліджень в сумі 811 гривень 28 копійок на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області відповідно до ст. 93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним:

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 135 ч.3 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі;

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, та призначити покарання у вигляді 9 (дев"яти) років позбавлення волі.

В силу ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 9 листопада 2007 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 - тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва Державного департаменту України з питань виконання покарань не змінювати до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_3 визнати винним:

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 135 ч.3 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

• - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

В силу ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 призначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

В силу ст. 71 КК України до вказаного покарання зарахувати частково невідбуте покарання за вироком Ставищенського районного суду від 21 серпня 2004 року у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, та постановою Ірпінського міського суду від 29 грудня 2006 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк відбування покарання строк 1 рік 5 місяців 15 днів і остаточне покарання ОСОБА_3 призначити 7 (сім) років 3 (три) місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 9 листопада 2007 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 - тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва Державного департаменту України з питань виконання покарань не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: піджак, сорочку, подушку, фрагмент шпалери, скляну банку місткістю 05 л, пляшку з-під пива „Арсенал" місткістю 1 л, газету „По Київськи", хустку, спортивні штани, тільняшку та майку, балонову куртку білого кольору, туфлі із шкірозамінника чорного кольору слід знищити; кухонний ніж слід конфіскувати; шкіряну куртку темно-коричневого кольору, кофту чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, сорочку сіро-синього кольору повернути власнику ОСОБА_2; куртку із шкірозамінника коричневого кольору, спортивну кофту чорного кольору, джинсові штани світло-коричневого кольору слід повернути власнику ОСОБА_5; наручний годинник „ОМАХ" телевізор „LUXES", радіоприймач „MASON", господарську сумку слід передати у доход держави.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати за проведення експертизи холодної зброї в сумі 405 (чотириста п'ять) гривень 64 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, ЄДРПОУ 25574713, рахунок № 35222002000460, МФО 821018 в УДК Київській області. Стягнути із ОСОБА_2 - судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 202 (двісті дві) гривні 82 копійки. Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, ЄДРПОУ 25574713, рахунок № 35220100105021, МФО 821018 в УДК Київській області.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати на проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 202 (двісті дві) гривні 82 копійки. Вказані кошти направляти: одержувач платежу -НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, ЄДРПОУ 25574713, рахунок № 35220100105021, МФО 821018 в УДК Київській області.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в такий же термін з дня вручення їм копії вироку.