Постанова № 7395335, 14.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року № 28915/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Обрізко І.М.,

Багрія В.М., Улицького В.З.,

Золотому Я.В.,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у місті Львові до відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» про стягнення коштів з бюджету,

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у м. Львові 18.09.2008 року звернулась в суд з позовом про стягнення з ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» до бюджету 515 626,01 грн. на бюджетні рахунки, які зазначені в додатку до позовної заяви. Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м. Львові проведено комплексну планову документальну перевірку ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» за період діяльності з 01.07.2002 року по 01.04.2004 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2004 року №133/23-2/05808758 та прийнято податкове повідомлення-рішення №1272320/3/11047 від 29.06.2005 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на частку державного майна в розмірі 781 918,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено до господарського суду Львівської області. Постановою господарського суду Львівської області від 21.12.2005 року по справі № 5/1859-2/288 частково задоволено позовні вимоги ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення, в частині визнання суми 781918 грн. податковим зобов'язанням згідно із положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2007 року залишено в силі. Станом на день подання позову до суду підприємством частково погашено суму по податку на прибуток на частку державного майна в розмірі 275 537, 12 грн., а відтак заборгованість відповідача перед бюджетом складає 515 626, 01 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року позов задоволено. Суд виходив з того, що згідно з постановою господарського суду Львівської області від 21.12.2005 року по справі № 5/1859-2/288, відповідач зобовязувався до 28 червня 2008 року погасити податковий борг в сумі 781 918,00 грн., який частково погашено в розмірі 275537, 12 грн., а відтак заборгованість відповідача перед бюджетом складає 515 626, 01 грн., з яких 506 380, 88 грн. основний борг та 9245,13 грн. - пеня, передбачена ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» подало апеляційну скаргу, з якої, із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким в позові відмовити. Покликання маються на те, що судом обмежено процесуальні права сторін, невірно встановлено обставини справи та дано трактування гарантійному листу від 16.05.2008 року.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає підстави для її часткового задоволення.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведення комплексної планової перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002 року по 01.04.2004 року складено акт від 19.11.2004 року № 133/23-2/05808758, на підставі якого відповідно до ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 року № 1344-ІУ, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на частку державного майна (15 % чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку) та ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №1272320/3/11047 від 29.06.2005 року на суму 781918,00 грн.

За результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення, останнє визнано недійсним в частині визнання суми 781 918 грн. податковим зобов'язанням згідно із положеннями Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2007 року.

У відповідності до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

У відповідності до вимог ст.10 Закону №509 Державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З аналізу наведеного, окружний суд вірно виходив з того, що оскільки відповідач зобовязувався до 28.06.2008 року погасити податковий борг в сумі 781 918,00 грн., який станом на день подання позову до суду частково погашено, а саме в розмірі 275 537, 12 грн., відтак заборгованість відповідача перед бюджетом складає 506 380, 88 грн. основного боргу.

Не можна погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення 9245,13 грн. пені, зважаючи на наступне.

Статтею 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобовязання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2), а податкове повідомлення - як письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначений контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1.9).

Таким чином, податкове рішення як форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких наведено у статтях 14, 15 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування».

З аналізу викладено, колегія суддів дійшла переконання, що застосована пеня, не визначена як податок або збір (обов'язковий платіж), відтак обов'язок відповідача зі сплати пені за порушення норм вказаного вище Закону не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу. Вказані висновки не суперечать судовій практиці, яка мається в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року по справі № 2-а-3140/08/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Львові задоволити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» основний борг заборгованості перед бюджетом в розмірі 506 380, 88 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

І.М. Обрізко

В.М. Багрій

В.З. Улицький.

Головуючий суддя

судді

Повний текст виготовлено 18.12.2009 року.