Ухвала суду № 7395296, 14.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року № 22а-17614/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фазатрон» на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 03.11.2008р. у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Фазатрон» до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі,-

В С Т А Н О В И Л А:

06.02.2003р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Фазатрон» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ в м.Івано-Франківську № 177-23-3/30016580/5010 від 12.02.2002р. про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі (а.с.2-4).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 03.11.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.91-92).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ПП «Фазатрон», який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.95-98).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в дійсності придбання автомобіля у ВКФ «Силует» проводила ОСОБА_2, яка для оплати його вартості отримала в Ощадбанку відповідний кредит. Після придбання транспортного засобу останній був переданий в оренду апелянту, який в подальшому прийняв на себе зобовязання розрахуватися за автомобіль, після чого останній мав перейти у власність підприємства.

Також бухгалтерські документи на внесення готівки в касу за придбаний автомобіль оформлені на ОСОБА_2; в органах ДАІ автомобіль зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_2; не відповідає дійсності твердження суду про постановку автомобіля на баланс апелянта і нарахування на нього амортизації, а також включення виданої продавцем податкової накладної до складу податкового кредиту підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, 05.05.2002р. ревізором ДПІ в м.Івано-Франківську проведена перевірка дотримання вимог чинного законодавства в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та дотримання норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, встановлених Національним банком України ПП «Фазатрон», по результатам якої складено Акт перевірки № 23-3/8 від 05.02.2002р. (а.с.16-17).

Проведеною перевіркою встановлено перевищення встановленого ліміту готівки в касі підприємства (який доведений Івано-Франківською обласною філією Укрсоцбанку і становить з 01.03.2000р. до 01.02.2001р. 1023 грн.) на загальну суму 15977 грн., чим були порушені вимоги п.п.2.3, 2.8 і 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затв. постановою НБУ № 72 від 19.02.2000р., а також п.1 Порядку ведення касових операцій в національній валюті України, затв. постановою НБУ № 21 від 02.02.1995р.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено рішення № 177-23-3/30016580/5010 від 12.02.2002р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі у розмірі 31954 грн. (а.с.27).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум нарахованих штрафних (фінансових) санкцій скарги позивача були відхилені, а винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі залишено без змін (а.с.21-22, 23-24, 25, 31-32).

В основу застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом покладені наступні обставини.

Проведеною перевіркою встановлено, що на умовах договору № 22-08/00 від 22.08.2000р. ПП «Фазатрон» придбало у ВКФ «Силует» автомобіль УАЗ-31601 вартістю 56000 грн., що підтверджується накладною № 528532 від 29.09.2000р. та податковою накладною № 532 від 29.08.2000р. (а.с.61-63).

Придбаний автомобіль знаходиться на балансі позивача, на нього нараховуються амортизаційні відрахування, сплачений податок на додану вартість /ПДВ/ в ціні придбання автомобіля включений підприємством до складу податкового кредиту звітного податкового періоду (а.с.19).

Разом з тим, розрахунки між ПП «Фазатрон» та ВКФ «Силует» за придбаний автомобіль були проведені на суму 20000 грн. готівковими коштами шляхом їх внесення покупцем в касу продавця, що засвідчується прибутковим касовим ордером № 653 від 29.09.2000р. (а.с.60); а також шляхом внесення готівкою на розрахунковий рахунок ВКФ «Силует» 24000 грн., по перерахунку згідно платіжного доручення № 290 від 29.08.2000р. на суму 4000 грн. та доручення № 308 від 18.09.2000р. на суму 8000 грн.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що з операції по придбанню ПП «Фазатрон» автомобіля у ВКФ «Силует» допущено порушення норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, яке виразилося у проведенні розрахунків між двома субєктами підприємницької діяльності юридичними особами готівковими коштами із перевищенням встановлених законом обмежень установленої граничної суми 3000 грн. та лімітів каси підприємства.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Матеріалами справи доведений факт придбання позивачем автомобіля УАЗ-31601 вартістю 56000 грн. у ВКФ «Силует», що стверджується бухгалтерськими документами (а.с.62, 63), а також податковою накладною продавця на суму реалізованого транспортного засобу (а.с.61).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами зустрічних перевірок ВКФ «Силует», згідно яких вказане підприємство мало стосунки з ПП «Фазатрон», а будь-яких операцій з фізичною особою ОСОБА_2 не проводило (а.с.12, 14).

Оплата в сумі 20000 грн. згідно прибуткового касового ордера № 653 від 29.09.2000р. зарахована в рахунок часткового погашення заборгованості ПП «Фазатрон», при цьому останнє здійснило сплату іншої частини вартості автомобіля шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця (а.с.75, 76).

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо наявності кредитного договору, укладеного ОСОБА_2 для оплати придбаного автомобіля, довіреності на імя ОСОБА_2 на право керування автомобілем та оформленого реєстраційного посвідчення автомобіля на вказану фізичну особу, оскільки із змісту кредитного договору № 20 від 29.09.2000р. не убачається призначення кредитних коштів саме для оплати придбаного транспортного засобу (натомість у договорі йдеться про споживчі потреби), сума кредиту перевищує розмір платежу ОСОБА_2 (а.с.8-9, 13).

В справі наявні договори № 29/08-2000 від 29.08.2000р. та № 29-09/00 від 29.09.2000р., відповідно до умов яких ОСОБА_2 придбаває за власні кошти і передає в оренду ПП «Фазатрон» автомобіль УАЗ-31601, а підприємство зобовязується виплатити відсотки по позиці продавця (а.с.10, 18).

Згідно листа (без номера і дати) ПП «Фазатрон» звернулося до ВКФ «Силует» з проханням про переоформлення автомобіля УАЗ на ОСОБА_2 (а.с.74).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що фактично після проведення розрахунків з ВКФ «Силует» позивач ПП «Фазатрон» надав свою згоду на реєстрацію автомобіля на директора ОСОБА_2, яка в свою чергу передала автомобіль в оренду підприємству.

Між тим, договірною стороною в операції з придбання автомобіля був позивач ПП «Фазатрон», який провів повну оплату автомобіля, як його власник у подальшому надав згоду на оформлення транспортного засобу на фізичну особу.

В частині правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі колегія суддів враховує, що відповідно до Порядку ведення касових операцій в національній валюті України, затв. постановою НБУ № 21 від 02.02.1995р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), наведений Порядок поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв'язку) незалежно від форм власності і виду діяльності та їх відособлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо), які не мають статусу юридичної особи, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які зареєстровані і діють згідно з чинним законодавством України та здійснюють касові операції в національній валюті, і його положення є обов'язковими для виконання ними.

Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами - громадянами (далі - громадяни) як у готівковій, так і у безготівковій формі.

Готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень (далі - виручка), за винятком випадків, передбачених у п.5. Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) з іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) понад установлену граничну суму (3 тис. грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.

Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.

Згідно з п.7 вказаного Порядку у разі здійснення підприємствами (індивідуальними підприємцями) готівкових розрахунків з іншими підприємствами (індивідуальними підприємцями) понад установлену граничну суму (3 тис. грн.) кошти в розмірі перевищення зазначеної суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того дня, коли було здійснено таку операцію), з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.

Приписами Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у становлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Таким чином, органом державної податкової служби правомірно застосовані до позивача штрафні санкції за недотримання останнім норм з регулювання обігу готівки.

В частині покликань апелянта про недоведеність відповідачем факту знаходження спірної суми готівки в касі підприємства колегія суддів керується тим, що дана обставина не взаємоповязана з фактом готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством.

Покликання апелянта щодо підроблення прибуткового касового ордеру № 653 від 29.09.2000р. колегія суддів відхиляє, оскільки такий факт висновком експерта не встановлений, при цьому ухвала суду про призначення експертизи бухгалтерського документа була залишена без виконання через невиконання вимог експерта про представлення необхідних оригіналів документів (а.с.52, 53).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено правомірно, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фазатрон» на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 03.11.2008р. у адміністративній справі № А-6/34/5010 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб