Ухвала суду № 7395274, 14.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року № 22а-16375/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2008р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шкіряник» до Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. і Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській обл. про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.05.2008р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Шкіряник» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути на його користь з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській обл. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за грудень 2006 року в розмірі 495077 грн., а також покласти на відповідачів понесені судові витрати (а.с.2-3, 62).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2008р. заявлений позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській обл. на користь ВАТ «Шкіряник» бюджетну заборгованість з ПДВ за грудень 2006 року в розмірі 495077 грн., а також 1700 грн. понесених судових витрат (а.с.103-104).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Долинська обєднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ Івано-Франківської обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.111-112).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду із розглядуваним позовом, тому судом порушені приписи ст.ст.99, 100 КАС України; податковим органом правомірно проводилися зустрічні перевірки контрагентів позивача; також належні до відшкодування суми зараховані податковим органом у погашення податкових зобовязань наступних податкових періодів, через що протерміновані суми ПДВ, заявлені до відшкодування позивачем у декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, є відсутніми.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами грудня 2006 року позивачем подано до Долинської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ВАТ «Шкіряник», становить 608306 грн., при цьому платником податку визначений напрямок відшкодування на рахунок платника у банку (а.с.4-5).

Разом із наведеною декларацію позивачем також було подану відповідачу Розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 608306 грн. та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.6, 7).

Протягом 23.02.2007р. - 07.03.2007р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ «Шкіряник» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 32/234/22173327 від 07.03.2007р. (а.с.8-17), яким встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року на суму 95323 грн.

Окрім цього, на підтвердження сум податкового кредиту за листопад 2006 року надіслано запитів на суму 716961 грн. 48 коп., за грудень 2006 року 1231561 грн. 87 коп., що відповідно становить 77,77 % та 87,37 % від загальної суми задекларованого податкового кредиту по операціях, що підлягають оподаткуванню (р.10.1); сума податкового кредиту, що не підлягає перевірці (менше 5% і 3%) за листопад 2006 року становить 238995 грн., в тому числі 34060 грн. погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному періоді, за грудень 2006 року 249944 грн., в тому числі 45272 грн. ПДВ, сплаченого митним органам, 74368 грн. погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному періоді.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052320/0 від 07.03.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року на 95323 грн. (а.с.18).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом по результатам проведеної перевірки підтверджено правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 495077 грн.; платником податку не приймалося рішення про зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів з цього податку; Закон України «Про податок на додану вартість» визначає єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування лише дані податкової декларації за звітний період і не передбачає надання платником податку додаткових документів.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Матеріалами справи стверджується заявлення у встановленому порядку позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 року у розмірі 608306 грн. шляхом подання податковому органу відповідних податкової декларації з податку на додану вартість, Розрахунку суми бюджетного відшкодування та Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому позивачем враховані результати позапланової перевірки відповідача та прийняте на підставі її висновків податкове повідомлення-рішення № 0000052320/0 від 07.03.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року на 95323 грн.

В ході розгляду справи позивачем також зменшені позовні вимоги, оскільки на рахунок ВАТ «Шкіряник» було відшкодовано з Державного бюджету України податок на додану вартість у розмірі 17906 грн.

Таким чином, правильність обчислення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року в розмірі 495077 грн. підтверджена документально і не спростована податковим органом.

В частині доводів податкового органу про те, що належні до відшкодування суми зараховані податковим органом у погашення податкових зобовязань наступних податкових періодів, через що протерміновані суми ПДВ, заявлені до відшкодування позивачем у декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, є відсутніми, колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Зокрема, відповідно до пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» для зарахування належної платнику суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів необхідне самостійне рішення платника податку, яке відображається у поданій податковій декларації, зокрема, в рядку 25.2.

Оскільки таких дій позивач не вчиняв, у відповідача були відсутні правові підстави для самостійного зарахування належної платнику суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів з цього податку.

Стосовно покликань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України, то такі колегія суддів відхиляє, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції вимоги про застосування наслідків пропущення строку звернення до суду, що передбачені ст.100 КАС України, відповідачем не заявлялися.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України д ля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, розглядувані відносини регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законами України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а тому покликання апелянта на річний строк звернення до суду суперечать вимогам наведеного Закону.

Правильно підкреслено судом першої інстанції й на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає єдиною підставою для відшкодування ПДВ лише дані податкової декларації за звітний період, не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

При цьому сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, твердження апелянта про неможливість проведення бюджетного відшкодування до закінчення зустрічних перевірок в порядку, передбаченому наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» , позитивні результати яких є передумовою для отримання бюджетного відшкодування, не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить; також матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року в сумі 495077 грн.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2008р. у адміністративній справі № 2а-3897/08/0970 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб