Постанова № 7395260, 21.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року № 22а-15894/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.10.2008р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, -

В С Т А Н О В И Л А:

25.07.2008р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ № 000118220024914 від 07.04.2008р. про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 140622 грн. 30 коп. (а.с.3-5).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.10.2008р. заявлений позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення Тернопільської ОДПІ № 000118220024914 від 07.04.2008р. про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 140622 грн. 30 коп. (а.с.52-53).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Тернопільська ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.56-58).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною податковим органом перевіркою зясовано, що на виконання імпортного контракту № JG20070703 від 01.06.2007р. позивач перерахував нерезиденту попередню оплату в сумі 102000 доларів США, станом на 08.11.2007р. товар на митну території України не надійшов, індивідуальна ліцензія НБУ останньому не видавалася, фактично товар був ввезений лише 28.02.2008р., у звязку з чим позивачем допущено порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Свідченням допущеного порушення є подана підприємством декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться станом на 01.01.2008р. за її межами.

При цьому, внесені до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зміни зворотної дії в часі не мають, такі не містять норм, що врегульовують відповідальність, а лише визначають строки повернення валютної виручки.

Також висновок Міністерства економіки України № 34-102/2008 від 13.02.2008р. наданий позивачу лише на перевищення строків здійснення розрахунків з 06.02.2008р. по 27.02.2008р., за цей період податковим органом пеня не нараховувалася.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 21.03.2008р.-27.03.2008р. відповідачем Тернопільською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог валютного законодавства ВАТ «Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс» за період з 01.07.2006р. по 27.03.2008р., за результатам якої складено Акт перевірки № 3697/22-22/00300400 від 28.03.2008р. (а.с.12-18).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» під час виконання умов імпортного контракту № JG20070703 від 01.06.2007р., за що нараховано пеню в сумі 140622 грн. 30 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено рішення № 000118220024914 від 07.04.2008р. про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 140622 грн. 30 коп. (а.с.11).

Згідно вантажної митної декларації № 001388 від 28.02.2008р. позивачем ввезено на митну території України по вищевказаному контракту товари на загальну суму 340000 доларів США.

Підставою для винесення вказаного рішення є висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки, які ґрунтуються на наступних фактичних обставинах справи.

На виконання умов імпортного контракту № JG20070703 від 01.06.2007р. позивачем проведено попередню оплату на користь нерезидента у загальному розмірі 340000 грн., зокрема:

* 09.08.2007р. в сумі 102000 доларів США (граничний строк надходження товарів із розрахунку 90 днів 07.11.2007р.);

* 07.12.2007р. в сумі 238000 доларів США (граничний строк надходження товарів із розрахунку 180 днів 04.06.2008р.).

На звернення позивача № 321/02 від 20.11.2007р. Міністерством економіки України надано висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного контракту № JG20070703 від 01.06.2007р. до договорів поставки складних технічних виробів та про можливість продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за ним з 08.11.2007р. до 27.02.2008р. (а.с.9, 10).

ДПА України листом № 12745/6/22-5016 від 21.12.2007р. із врахуванням вищезазначеного висновку Міністерством економіки України надала остаточний висновок щодо доцільності продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків позивача по імпортному контракту № JG20070703 від 01.06.2007р., а саме на суму 102000 доларів США на строк з 08.11.2007р. до 27.02.2008р. (а.с.8).

13.02.2008р. Міністерством економіки України надано позивачу позитивний висновок № 34 на перевищення строків розрахунку за зовнішньоекономічною операцією, а саме в сумі 102000 доларів США за контрактом № JG20070703 від 01.06.2007р. з 06.02.2008р. до 27.02.2008р. (а.с.6, 7).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що порядок стягнення нарахованої пені регламентований приписами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при цьому з 01.01.2008р. граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшено до 180 днів. Оскільки по перерахованим валютним коштам в розмірі 102000 доларів США граничний термін надходження товару настав 06.02.2008р., висновком Міністерством економіки України № 34 від 13.02.2008р. позивачу продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією в сумі 102000 доларів США з 06.02.2008р. до 27.02.2008р., факт ввезення товару на митну території України мав місце 28.02.2008р., тому висновки податкового органу, наведені в Акті перевірки, є помилковими, а винесене рішення № 000118220024914 від 07.04.2008р. про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 140622 грн. 30 коп. безпідставним.

Між тим, на думку колегії суддів, вірно вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції допустив помилкове застосування вимог матеріального закону, що стверджується наступним.

В ідповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст.4 наведеного Закону).

Статтею 6 Закону передбачено, що с троки, зазначені у ст.ст.1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у ст.ст.1 і 2 цього Закону, встановлюються КМ України.

Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями визначений постановою КМ України № 1409 від 29.12.2007р. «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» та вимогами наказу Міністерства економіки України № 15 від 18.01.2008р. «Про затвердження Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями».

Згідно з пунктом 4 вищевказаного Порядку д ля одержання висновку резидент подає Мінекономіки такі документи:

1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

2) засвідчені в установленому порядку копії:

зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українській мові;

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - резидента;

документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Таким чином, висновок щодо перевищення встановлених у ст.ст.1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку передбаченого ст.2 цього Закону, так і після його закінчення.

В той же час санкції, передбачені ст.4 наведеного Закону підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку Міністерства економіки України, а не у випадку несвоєчасного його отримання.

На думку колегії суддів, висновок Міністерства економіки України - це індивідуальний правовий акт, виданий на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу в часі. Тобто, висновок Міністерства економіки України, який виданий вже після перевищення строків законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Суд першої інстанції залишив поза увагою вказані приписи норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в мотивувальній частині шляхом викладення дійсних мотивів задоволення позовних вимог.

В решті постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції задоволити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.10.2008р. змінити в частині мотивів задоволення адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс» про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, залишивши в решті постанову суду без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб