Ухвала суду № 7395215, 21.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року № 22-а-18099/08/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Обрізко І.М.,

Багрія В.М., Улицького В.З.,

Золотому Я.В. ,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Д.-Кар» до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А :

ТзОВ «Л.Д.-Кар» звернулось 23.07.2008 року в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.07.2008 року із зобов'язанням відповідача прийняти до виконання виконавчий лист № 2-а-946/07 від 16.04.2008 року та відкрити за ним виконавче провадження. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.04.2008 року Рівненським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист за судовим рішенням, яке набуло законної сили у справі № 2-а-946/07. 14 липня 2008 року позивачем було подано вказаний виконавчий лист до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Рівненській області для відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового стягнення. На запит позивача, 22.07.2008 року відповідачем було надано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Вважає, що дії відповідача є протиправними, а постанова підлягає до скасування, виходячи з того, що єдиним суб'єктом господарювання у справі № 2-а-946/07 є ТзОВ «Л.Д.-Кар», ідентифікаційний номер вказаного суб'єкта господарювання у виконавчому листі вказано. Відповідач у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження зазначив, що боржником є Державний бюджет України і жоден нормативно-правовий акт чи інший документ не закріплює за Державним бюджетом України ніякого місцезнаходження, оскільки державний бюджет є централізованим фондом коштів, а не господарюючим суб'єктом. Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», суд у виконавчому документі вказує ті відомості, які йому відомі. А відтак, виконавчий лист відповідає вимогам, передбаченим законодавством.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року позовні вимоги задоволено . Суд виходив з того, що єдиним суб'єктом господарської діяльності, який зазначений у виконавчому листі та на користь якого необхідно здійснити виконавчі дії за обумовленим виконавчим листом, є ТзОВ «Л.Д.- Кар». У виконавчому листі від 16.04.2008 року зазначено код ЄДРПОУ ТзОВ «Л.Д.- Кар» - код 33982652, який є ідентифікаційним кодом, відтак виконавчий лист виданий Рівненським окружним адміністративним судом 16.04.2008 року відповідає вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Покликається в основному на те, що оскільки Державний бюджет України не є юридичною (фізичною) особою, тому, резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому листі, не є зрозумілою для державного виконавця щодо стягнення, оскільки не зазначено конкретного боржника, його місце знаходження та ідентифікаційний код, державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження підставно.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 16.04.2008 року за судовим рішенням, яке набрало законної сили було видано виконавчий лист, який подано позивачем до відділу ДВС головного управління юстиції в Рівненській області для прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового стягнення.

16.07.2008 року відповідачем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа), оскільки виконавчий лист № 2-а-946 від 16.04.2008 року не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутнє місцезнаходження боржника, ідентифікаційний код суб'єкта господарювання.

У відповідності до пп.7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Крім того, з п. 4 «Порядку відшкодування податку на додану вартість» (затвердженого Наказом ДПА України та Держказначейства України №209/72 від 02.07.1997 року) вбачається, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.

З виконавчого листа №2-а-946/07 від 16.04.2008 року на користь ТзОВ «Л.Д.-Кар» присуджено з Державного бюджету України суму відшкодування податку на додану вартість при цьому у резолютивній частині рішення суду зазначено порядок виконання такого рішення суду у відповідності до вищевказаного «Порядку відшкодування податку на додану вартість», а саме зазначено, що таке відшкодування здійснюється через головне управління Державного казначейства України в Рівненській області та його структурний підрозділ управління державного казначейства у м. Рівне. Відтак, окружним судом вказано у виконавчому листі у відомостях про боржника - Державний бюджет України, а також зазначено органи, які здійснюють у відповідності до спеціального законодавства відшкодування податку на додану вартість - органи державного казначейства України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у виконавчому листі було виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження» при цьому, зазначено ідентифікаційний номер суб'єкта господарювання, а саме зазначено код ЄДРПОУ ТзОВ «Л.Д.-Кар» -33982652, який і є для господарюючих суб'єктів ідентифікаційним кодом.

Щодо покликання сторони апелянта про необхідність зазначити ідентифікаційні коди Державного бюджету України та органів державного казначейства України, то таке спростовується тим, що останні не є суб'єктами господарювання, а тому не мають ідентифікаційного коду присвоєного їм саме як суб'єктам господарської діяльності, і жоден нормативно-правовий акт чи будь-який інший документ не закріплює за Державним бюджетом України ні ідентифікаційного коду, ні місцезнаходження, оскільки державний бюджет є централізованим фондом коштів держави.

Крім цього, згідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» суд вказує ті відомості у виконавчому листі, які йому відомі. Отже, окружним адміністративним судом було вірно встановлено, що відмова відповідача у відкритті виконавчого провадження з тієї підстави, що у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження боржника - Державного бюджету є протиправною.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року по справі №2-а-3621/08, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

І.М. Обрізко

В.М. Багрій

В.З. Улицький.

Головуючий суддя

судді

Повний текст виготовлено 25.12.2009 року.