YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Черкаська область

/

Соснівський районний суд м. Черкас

Постанова № 7394444, 20.11.2009, Соснівський районний суд м. Черкас

Дата ухвалення

20.11.2009

Номер справи

2а-2038/09

Номер документу

7394444

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2038/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2009 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Журби С.О.

суддів Марцішевської О. М., Романенко В.А.

при секретарі Йосипенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_38 ОСОБА_39 ОСОБА_40 ОСОБА_41 ОСОБА_42 ОСОБА_43 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, Василенка ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59 до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати дії та бездіяльність Міністерства оборони України щодо нездійснення розрахунку вартості продовольчого пайка за період з 11.03.2000 року по 31.12.2006 року та невиплату компенсації вартості продовольчого пайка за цей період неправомірними, визнавши за ними право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка за вказаний період, а за звільненими позивачами в період до 31.12.2006 року просили визнати право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка - до дати звільнення позивачів з військової служби.

З огляду на пред'явлені вимоги, просили стягнути з Міністерства оборони України грошову компенсацію замість продовольчого пайка на користь:

- ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 56467,77 (п’ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 77 коп.

- ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в сумі 56932,98 (п’ятдесят шість тисч дев’ятсот тридцять дві) грн. 98 коп.

- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в сумі 51211,83 (п’ятдесят одна тисяча двісті одинадцять) грн. 83 коп.

- ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) в сумі 53902,32 (п’ятдесят три тисячі дев’ятсот дві) грн. 32 коп.

- ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) в сумі 54124,09 (п’ятдесят чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 09 коп.

- ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер НОМЕР_12) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_13) в сумі 56748,16 (п’ятдесят шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 16 коп.

- ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер НОМЕР_14) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер НОМЕР_15) в сумі 56783,36 (п’ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 36 коп.

- ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер НОМЕР_16) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_17 (ідентифікаційний номер НОМЕР_17) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_18 (ідентифікаційний номер НОМЕР_18) в сумі 53376,99 (п’ятдесят три тисячі триста сімдесят шість) грн. 99 коп.

- ОСОБА_19 (ідентифікаційний номер НОМЕР_19) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_20 (ідентифікаційний номер НОМЕР_20) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_21 (ідентифікаційний номер НОМЕР_21) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_60 (ідентифікаційний номер НОМЕР_22) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_23) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_24 в сумі 57232,58 (п’ятдесят сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 58 коп.

- ОСОБА_25 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24) в сумі 47033,09 (сорок сім тисяч тридцять три) грн. 09 коп.

- ОСОБА_26 (ідентифікаційний номер НОМЕР_25) в сумі 51969,86 (п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 86 коп.

- ОСОБА_27 (ідентифікаційний номер НОМЕР_26) в сумі 53446,39 (п’ятдесят три тисячі чотириста сорок шість) грн. 39 коп.

- ОСОБА_28 (ідентифікаційний номер НОМЕР_27) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер 29966134953) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_30 (ідентифікаційний номер НОМЕР_28) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_31 (ідентифікаційний номер НОМЕР_29) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_32 (ідентифікаційний номер НОМЕР_30) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_33 (ідентифікаційний номер НОМЕР_31) в сумі 52602,90 (п’ятдесят дві тисячі шістсот дві) грн. 90 коп.

- ОСОБА_34 (ідентифікаційний номер НОМЕР_32) в сумі 52694,87 (п’ятдесят дві тисячі шістсот дев’яносто чотири) грн. 87 коп.

- ОСОБА_35 (ідентифікаційний номер НОМЕР_33) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_36 (ідентифікаційний номер НОМЕР_34) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_37 (ідентифікаційний номер НОМЕР_35) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_61 (ідентифікаційний номер НОМЕР_36) в сумі 49323,92 (сорок дев’ять тисяч триста двадцять три) грн. 92 коп.

- ОСОБА_40 (ідентифікаційний номер НОМЕР_37) в сумі 53496,48 ( п’ятдесят три тисячі чотириста дев’яносто шість) грн. 48 коп.

- ОСОБА_62 (ідентифікаційний номер НОМЕР_38) в сумі 57986,33 (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот вісідесят шість) грн. 33 коп.

- ОСОБА_63 (ідентифікаційний номер НОМЕР_39) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_64 (ідентифікаційний номер НОМЕР_40) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_45 (ідентифікаційний номер НОМЕР_41) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_46 (ідентифікаційний номер НОМЕР_42) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_47 (ідентифікаційний номер НОМЕР_43) в сумі 38562,04 (тридцять вісім тисяч п’ятсот шістдесят дві) грн. 04 коп.

- ОСОБА_48 (ідентифікаційний номер НОМЕР_44) в сумі 35545,87 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. 87 коп.

- ОСОБА_65 (ідентифікаційний номер НОМЕР_45) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_50 (ідентифікаційний номер НОМЕР_46) в сумі 38562,04 (тридцять вісім тисяч п’ятсот шістдесят дві) грн. 04 коп.

- ОСОБА_51 (ідентифікаційний номер НОМЕР_47) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_52 (ідентифікаційний номер НОМЕР_48) в сумі 53100,88 (п’ятдесят три тисячі сто) грн. 88 коп.

- ОСОБА_53 (ідентифікаційний номер НОМЕР_49) в сумі 48839,18 (сорок вісім тисяч вісімсот тридцять дев’ять) грн. 18 коп.

- ОСОБА_54 (ідентифікаційний номер НОМЕР_50) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_55 (ідентифікаційний номер НОМЕР_51) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_56 (ідентифікаційний номер НОМЕР_52) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_57 (ідентифікаційний номер НОМЕР_53) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_58 (ідентифікаційний номер НОМЕР_54) в сумі 56679,98 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

- ОСОБА_66 (ідентифікаційний номер НОМЕР_55) в сумі 46241,02 (сорок шість тисяч двісті сорок одна) грн. 02 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі посилалися на ту обставину, що з метою підвищення соціального захисту військовослужбовців частиною 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2012 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (в редакції від 09.02.2006 року) встановлено, що “…військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію”, а згідно ч.4 ст.9 цього Закону порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.

Зазначили в позові, що під час проходження військової служби до 11 березня 2000 року всім позивачам видавалися продовольчі пайки, або за їх бажанням, нараховувалася та виплачувалася грошова компенсація замість продовольчого пайка.

Послалися на те, що згідно з ст. 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” була призупинена дія ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців” в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, за їх бажанням, грошової компенсації, у зв’язку з чим починаючи з 11.03.2000 року військовослужбовцям не видавались продовольчі пайки та не виплачувалась грошова компенсація замість них.

Водночас, позивачі зазначили, що Законом України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” не було зупинено ч.1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців”, відповідно до якої “держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі”, але з 11 березня 2000 року позивачам, як військовослужбовцям, не видавалися продовольчі пайки, або за їх бажанням, не нараховувалася та не виплачувалася відповідна грошова компенсація.

В обґрунтування своїх вимог позивачі також послалися на те, що через 8 місяців після прийняття Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року Верховною Радою України була прийнята нова редакція Закону України “Про Збройні Сили” від 05.10.2000 року, статтею 16 якого передбачено, що “держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансової, речової, продовольчої і інших видів забезпечення”, а тому вважають, що в результаті бездіяльності відповідача та невиконання ним завдань, покладених на Міністерство оборони України як на компетентний центральний орган виконавчої влади в сфері ведення державної політики, направленої на гарантування соціального захисту військовослужбовців, протягом 6 років до Верховної Ради України не подавались пропозиції стосовно скасування призупиненої норми або внесення відповідних змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців”, що порушує права позивачів, передбачені ч. 2 ст. 17, ст. 48 Конституції України, відповідно до яких „держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей” та “кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло”.

Позивачі зазначили, що Конституційним судом України вже розглядались аналогічні справи стосовно призупинення відповідних норм законодавства на відповідність цих норм Конституції України, а тому, на їх думку, є всі підстави для задоволення їх позову з огляду на викладені обставини та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах”, якою передбачено, що “військова частина як суб’єкт господарської діяльності за своїми зобов’язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України”.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачі перебували на військовій службі.

Судом встановлено, що в період до 11.03.2000 року всім позивачам, як військовослужбовцям, нараховувалися та були ними отримані продовольчі пайки (або замість них – грошова компенсація) відповідно до вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, якою гарантовано військовослужбовцям грошове та інші види забезпечення (у тому числі речове та продовольче).

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” призупинена дія ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців” в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, за їх бажанням, грошової компенсації, у зв’язку з чим починаючи з 11.03.2000 року військовослужбовцям не видавались продовольчі пайки та не виплачувалась грошова компенсація замість них.

Матеріали справи свідчать, що Міністерство оборони України тривалий час порушує права позивачів у сенсі ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців ….”, дія якої не була зупинена ст.2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”, та відповідно до якої «держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі», а тому зупинення вже на протязі близько семи років ч.2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців …” та неправомірна бездіяльність Міністерства оборони України у неприйнятті заходів щодо відновлення дії цієї статті грубо порушує гарантовані державою соціальні права військовослужбовців.

Суд приймає доводи позивачів, наданих в обґрунтування позовних вимог та приходить до висновку, що із заявленого предмету позову неправомірність бездіяльності Міністерства оборони України є доведеною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 3,10 Закону України „Про Збройні Сили України” Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, які складаються з військових частин. Міністерство оборони України всебічно забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, постачання озброєння та військової техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна, згідно з потребами, тощо і здійснює контроль їх ефективного використання.

Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1080 деталізує та розкриває вказані положення Закону України, зокрема, ст.ст.1,3,4 цього Положення.

Згідно зі ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України” від 05.10.2000 року держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема, речового та інших видів забезпечення. Слід звернути увагу, що нова редакція цієї статті була прийнята через вісім місяців після прийняття Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року.

Стаття 2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” застерігає, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України, а тому суд погоджується з доводами представника позивачів про те, що факт відсутності звернення Міністерством оборони України на протязі близько 7 років до Верховної Ради України з пропозиціями або іншими заходами стосовно скасування призупиненої норми згаданого Закону або внесення відповідних змін до нього, необхідно розцінювати саме як результат бездіяльності відповідача та невиконання ним завдань, покладених державою на Міністерство оборони України у сфері ведення державної політики, направленої на гарантування соціального захисту військовослужбовців,

Як встановлено в судовому засіданні, станом на теперішній час Верховною Радою України питання рівноцінної заміни пільг військовослужбовцям замість скасованих чи призупинених врегульовані Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб” від 03.11.2006 року, яким передбачені зміни до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з якого також, зокрема, вбачається , що нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.

Приймаючи до уваги наведені вище положення, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави, і в першу чергу з урахуванням приписів Конституції України, вважати дії Міністерства оборони України неправомірними з приводу відмови у нарахуванні та видачі продовольчих пайків військовослужбовцям, оскільки таке право за останніми визначено діючим законодавством з урахуванням особливого характеру військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни; а надані та визначені законом пільги, гарантії та компенсації, не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

До того ж, ч.3 ст.22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а виходячи з того, що приписами ч.2 ст.17 Конституції України та ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців …” держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей, суд вважає, що у зв’язку з бездіяльністю Міністерства оборони України як компетентного центрального органу виконавчої влади в сенсі ініціювання усунення колізій законодавства, які створені протягом багатьох років як такі, що звужують обсяг існуючих прав та пільг військовослужбовців в частині отримання продовольчих пайків (або компенсації замість них), і на сьогоднішній день має місце продовження порушень з боку Міністерства оборони України конституційних прав людини, передбачених ст. ст.22,48 Конституції України.

Суд також прийшов до висновку, що заборгованість Міністерства оборони України перед позивачами згідно наданих ними розрахунків є обґрунтованою та має бути стягнута на їх користь з урахуванням індексів інфляції на підставі статистичних даних органів статистики.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що є підстави визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо непроведення розрахунку вартості продовольчого пайка за період з 11.03.2000 року по 31.12.2006 року та невиплаті позивачам компенсації вартості продовольчого пайка за вказаний період, визнавши за ними право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка за вказаний період, а за звільненими позивачами в період до 31.12.2006 року визнати право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка до дати звільнення позивачів з військової служби, відповідно стягнувши з Міністерства оборони України на їх користь грошову компенсацію вартості продовольчого пайка.

Керуючись ч. 5 ст. 17, ч. 3 ст. 22, ст.48 Конституції України, ст.ст. 1,2, ч. 1 ст. 4, п. 1. ст. 9, п. 1. ст. 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, ст.2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб”, ст.ст. 3,10,16 Закону України „Про Збройні Сили України”, постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 “Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань”, постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”, постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1080 „Про затвердження Положення про Міністерство оборони України”, Законами України „Про держаний бюджет на 2001 рік”, „Про держаний бюджет на 2001 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, ст.ст. 6,11,69,71,94,160-163,167 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_38 ОСОБА_39 ОСОБА_40 ОСОБА_41 ОСОБА_42 ОСОБА_43 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_65, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59 до Міністерства оборони України, про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірними та стягнення коштів, задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не проведення розрахунку вартості продовольчого пайка з 11.02.2000 р. по 31.12.2006 р. та по невиплаті позивачам вартості продовольчого пайка за вказаний період з урахуванням індексу інфляції.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) грошову компенсацію замість продовольчого пайка на користь: