Постанова № 73930058, 07.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9541/17 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 33/780/265/18 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.Категорія 429 07.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2018 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 приватного підприємця,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн, а вилучені грошові кошти у розмірі 6 800 євро - конфісковано в дохід держави,

В С Т А Н О В И В :

31 жовтня 2017 року о 13 год. 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який відлітав літаком авіакомпанії «МАУ» до Литви, м. Вільнюс, рейсом № 181, обрав канал, позначений символами «зелений коридор», а після перетину «білої лінії» у нього було виявлено готівку в розмірі 16 800 євро, що знаходились в одному з відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа). Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27 травня 2008 року, є порушенням митних правил.З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 6 800 євро.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн, та вилучені грошові кошти у розмірі 6 800 євро конфісковано в дохід держави.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні будь - які дані про те, що вказані кошти отримані незаконним шляхом або призначені для використання в незаконній діяльності, вилучені кошти отримані у законний спосіб від зайняття підприємницькою діяльністю, зняті з рахунку в банку Республіки Польща «Міленіум». Вважає, що вказані кошти слід йому повернути, оскільки жодної шкоди суспільним інтересам заподіяно не було та не могло бути. Стверджує, що застосування конфіскації вилученої валюти суперечить практиці ЄСПЛ.

Просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки про її існування довідався лише 02.02.2018р.

У змінах до апеляційної скарги захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову та постановити нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти, зазначаючи про те, що суддею не враховано тих обставин, що відсутні заборони на перевезення валюти через кордон, а є лише обмеження у частині суми для письмового декларування, грошові валютні кошти отримані у законний спосіб, відсутня будь-яка шкода для інтересів держави. Стверджує, що застосування такого виду стягнення як конфіскація валютних цінностей порушує баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини, оскільки розмір вилучених коштів ставить у скрутне матеріальне положення ОСОБА_2 та його сім»ю.

З матеріалів справи випливає, що постанова суддею прийнята 01.12.2017р., а апеляційна скарга на неї надійшла поштою до суду 13.02.2018р., тобто подана з пропуском строку на оскарження, передбаченим ст.294 КУпАП.

Вважаю необхідним поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, даних про направлення йому постанови матеріали справи не містять, докази на спростування доводів про отримання копії постанови лише 02.02.2018р. відсутні.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтримав апеляційну скаргу, представника митниці, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, стверджується, зокрема, протоколом про порушення митних правил № 0485/12500/17 від 31 жовтня 2017 року, який складено на місці виявлення правопорушення відповідно до норм чинного законодавства України та засвідчено підписом ОСОБА_2 щодо відсутності зауважень до форми вищезазначеного протоколу, протоколом опитування від 31 жовтня 2017 року, в якому зазначено, що митну декларацію 31 жовтня 2017 року не заповнював, даними доповідної записки головного державного інспектора ВМО № 2 м/п «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС від 31 жовтня 2017 року, копією переліку іноземної валюти, затриманої по протоколу, даними акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, описом предметів та не оспорюється у апеляційній скарзі.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 суддею накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, у межах санкції ст.471 МК України, яка передбачає за вчинене відповідальність лише у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено чи обмежено законодавством України.

При розгляді апеляційної скарги не встановлено підстав для застосування положень ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", оскільки, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виключні обставини справи, а також про покладання на громадянина ОСОБА_2 "індивідуального надмірного тягаря", або про те, що конфіскація вилучених у нього валютних коштів ставить під загрозу гідне людське існування правопорушника.

Доводи апеляційної скарги про законність джерел отримання валютних цінностей, вилучених працівниками митниці, правильності висновків судді про порушення ОСОБА_2 вимог ч.2 ст.366 МК України та Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України не спростовують.

За наявності в матеріалах справи даних про використання ОСОБА_2 І на протязі 2017р. автомобіля «Мерседес» 2009р. випуску, валютних цінностей у значних розмірах, проведення фінансових операцій при укладенні угоди на придбання автомобіля Audi Q7, доводи апеляційної скарги про скрутне матеріальне становище його сім»ї у зв'язку із вилученням митною службою валютних цінностей слід визнати безпідставними.

Отже, прийняте суддею рішення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у межах санкції, визначеної Законом України, не суперечить практиці ЄСПЛ та не порушує прав людини, визначених у розділі І Конвенції з захисту прав і основних свобод людини.

Порушень процесуальних норм, які б могли слугувати підставами для скасування рішення судді не встановлено.

За таких обставин постанова є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2017р.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Р.Шроль