Ухвала суду № 73912821, 11.05.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/313/18 провадження № 2/403/170/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2018 року смт.Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс», третя особа: відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, пені та індексу інфляції,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» (далі – ТОВ «Агрокомплекс»), третя особа: відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про: 1) визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.12.2007 року, укладеної 21.03.2016 року від її імені з ТОВ «Агрокомплекс», зареєстрованої 14.06.2016 року державним реєстратором відділу з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 15063801; 2) визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 року, укладеної 21.03.2016 року від її імені з ТОВ «Агрокомплекс», зареєстрованої 30.06.2016 року державним реєстратором відділу з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 15239295; 3) розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 року між нею та ТОВ «Агрокомплекс», зареєстрованого 05.12.2011 року у відділу Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №352580004000370; 4) стягнення з ТОВ «Агрокомплекс» на її користь заборгованості по орендній платі за 2011-2017 роки в сумі 27042 грн., пені згідно договору в сумі 35330,37 грн., пені в сумі 967,10 грн., індекс інфляції в сумі 6545,07 грн., а всього: 69893,74 грн..

Разом з позовною заявою до суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п"яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши зміст позовної заяви ОСОБА_1, поданої нею заяви про звільнення від сплати судового збору та доданих до позовної заяви копій документів, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення поданої ОСОБА_1 позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

З урахуванням викладеного, суддею встановлено, що позивачем ОСОБА_1 пред"явлено позов про: визнання недійсними додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.12.2007 року, укладеної 21.03.2016 року; додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 року, укладеної 21.03.2016 року та розірвання договору оренди землі від 28.10.2010 року, проте до позовної заяви не додані копії зазначених додаткових угод і в позовній заяві не зазначено про неможливість їх подання з наведенням відповідних підстав, як і не зазначено про наявність у позивача чи відповідача або іншої особи оригіналів договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них та інших документів, копії яких були додані позивачем до позовної заяви, що є недодержанням вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Тому для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно: додати до позовної заяви копії двох додаткових угод, укладених 21.03.2016 року або зазначити про неможливість їх подання з наведенням відповідних підстав, а також зазначити про наявність у позивача або у відповідача чи інших осіб оригіналів всіх документів, копії яких були додані позивачем до позовної заяви (договорів оренди земельних ділянок, державних актів, відомостей про отримані доходи та ін.).

Крім того, відповідно до ч.4. ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддею встановлено, що позивачем ОСОБА_1 до поданої нею позовної заяви додана заява про звільнення її від сплати судового збору.

У зв"язку з викладеним, суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі або залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов"язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року був визначений у розмірі 1762 грн.00 коп..

За змістом п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 704 грн.80 коп..

Відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на пред"явлення позивачем трьох вимог немайнового характеру (перша - про визнання недійсною додаткової угоди, укладеної до договору оренди земельної ділянки від 19.12.2007 року; друга - про визнання недійсною додаткової угоди, укладеної до договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 року; третя – про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 року) та однієї позовної вимоги майнового характеру - про стягнення заборгованості по орендній платі, пені та індексу інфляції, сума судового збору становить 2819 грн. 20 коп..

Позивачем ОСОБА_1 в заяві про звільнення від сплати судового збору зазначається про те, що судовий збір, який їй необхідно сплатити за подання позову до суду в сумі 2819, 20 грн., є непомірно великим для неї та більшим від її щомісячного доходу. На обгрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору у вказаному розмірі позивач зазначає про те, що перебуває на пенсії за віком, розмір якої за місяць складає 2021,19 грн., інших доходів не має, зазначених коштів вистачає лише для забезпечення мінімального харчування та недостатньо для забезпечення її необхідним одягом та лікуванням.

На підтвердження свого майнового стану позивачем надано довідку ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 12 квітня 2018 року, яка містить інформацію про отриману позивачем пенсію за 2017 рік у розмірі 22952,10 грн. та довідку Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації від 16.04.2018 року про не отримання нею допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу сім"ям з дітьми».

Разом з тим, суддею встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 отримувала щомісячно за період з жовтня по грудень 2017 року пенсію в розмірі 2021 грн.19 коп., що є більшим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року в розмірі 1762 грн. 00 коп., відомостей про розмір отримуваної нею пенсії та інших доходів в 2018 році, а також належних доказів на підтвердження викладених нею в заяві обставин щодо витрачання отримуваної пенсії лише для забезпечення мінімального харчування суду не надала.

Крім того, зазначаючи в заяві про звільнення від сплати судового збору про відсутність інших доходів, позивачем надані відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених їй доходів, з яких вбачається нарахування та виплата позивачу доходу від надання майна в лізинг у І-му кварталі 2017 року в сумі 13522, 32 грн., сума податку 2434,02 грн.. Інших даних податкового органу про отриманий дохід за період з жовтня по грудень 2017 року включно, позивач суду не надала, що позбавляє суд можливості, за наданих позивачем доказів, визначити сукупний річний дохід позивача, необхідний при вирішенні питань, передбачених ст.136 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є, крім інших, громадяни України, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, які саме особи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. До таких осіб позивач по справі, з огляду на додані нею до позовної заяви документи, не належить.

Щодо твердження позивача про те, що необхідність сплати судового збору позбавляє її доступу до правосуддя, суд зазначає наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.п.53, 54, 59, 60 рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, заява №28249/95) "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Суд має переконатися в тому, що застосовані обмеження не зменшили для заявника можливості доступу до суду та не ускладнили йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Враховуючи принципи, встановлені прецедентним правом, Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (п.61 у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства). Більше того, Суд вважає, що положення п.1 ст.6 Конвенції про виконання зобов"язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Ейрі проти Ірландії»). Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв"язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, зазначені позивачем в заяві про звільнення її від сплати судового збору та докази, надані нею на їх підтвердження, суд приходить до висновку про те, що сплата судового збору не становить для позивача ОСОБА_1 непропорційного обмеження її права доступу до суду, а тому її заява про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім"ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров"ю.

Крім того, у п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз"яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України (редакція до 15.12.2017 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, виходячи з положень ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, за наявності відповідного клопотання позивача, міг би своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 таке клопотання не заявляється, що позбавляє суд можливості вирішити його за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору.

При цьому суддею також враховується роз"яснення п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого з урахуванням вимог ст.11 ЦПК (редакція до 15.12.2017 року) суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір» з власної ініціативи.

Таким чином, позивачу, у зв"язку з відмовою у звільненні її від сплати судового збору, для виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, необхідно додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" або подати до суду клопотання про відстрочення або розстрочення сплати нею судового збору у розмірі 2819 грн. 20 коп. на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, одночасно з довідкою податкового органу про отриманий дохід за період часу з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року.

Роз"яснити позивачу, що подання клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не звільняє її від обов"язку сплатити судовий збір, однак, залежно від змісту клопотання, сплата судового збору може бути визначена судом частинами із зазначенням строку сплати кожної наступної частини, але не більше як до ухвалення судового рішення, передбаченого ст.258 ЦПК України (розстрочення), або сплата судового збору в повному обсязі може бути здійснена позивачем до визначеної судом дати, однак не більш як до ухвалення судового рішення (відстрочення). Крім того, суд вправі застосувати щодо позивача як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору у різній послідовності або в їх сукупності.

У разі неподання позивачем ОСОБА_1 у строки визначені даною ухвалою, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати нею судового збору, із зазначенням відповідної підстави, передбаченої ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», та відомостей податкового органу про отриманий дохід з жовтня по грудень 2017 року включно, останній необхідно сплатити судовий збір у сумі 2819 грн. 20 коп. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УДКСУ в ОСОБА_2 районі;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36735129;

банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області;

код банку отримувача (МФО) 823016;

рахунок отримувача 31215206700423;

код класифікації доходів бюджету- 22030101;

призначення платежу - *;101;___(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр)або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __(ПІБ позивача), Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.136, 175, 177, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс», третя особа: відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, пені та індексу інфляції - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз"яснити позивачу, що у разі виконання нею вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_3