Постанова № 73900378, 08.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №760/2150/18

провадження № 22-ц/796/4159/2018

08 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Щербенко А.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у складі судді Оксюти Т.Г., дата складання повного тексту судового рішення - 26 січня 2018 року,

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: служба у справах дітей Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 січня 2017 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_3, без визначення адреси.

Посилався на ті підстави, що рішенням Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 січня 2017 року, з яким ознайомився його представник під час дослідження матеріалів цивільної справи №756/8253/16-ц в Оболонському районному суді м. Києва, визначено місце проживання його сина, малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_3 без визначення адреси.

Вважав вказане рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим з грубим порушенням норм матеріального права, без урахування акту обстеження умов проживання від 19.12.2016 р., відомостей про його особу, матеріальне становище та стан здоров'я.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у відкритті провадження по справі відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для прийняття рішення про відкриття провадження у справі.

Свої доводи обґрунтовує тим, що спірні правовідносини не містять ознак публічності, оскільки рішенням відповідача зачіпаються права позивача в сфері приватних (сімейних) відносин, захист яких в силу приписів ч.1 ст.19 ЦПК України віднесений до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.

Зазначив, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2018 року у справі №826/1219/18 йому було відмовлено у відкритті провадження в справі за його позовом до Органу опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку від 17 січня 2017 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_1, 2008 року народження.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав та просив ї задовольнити.

Представник Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації та служби у справах дітей Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації - Черкасова В.А. просила прийняти рішення за апеляційної скаргою відповідно до вимог чинного законодавства.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що органом опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації розглянуто матеріали справи щодо надання висновку до суду по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, 2008 р.н.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 17 січня 2017 року №108-755, останній вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, 2008 рокународження, разом з матір'ю, ОСОБА_3

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення заявлена до суб'єкта владних повноважень, а отже відноситься до публічно-правових відносин та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено, що оскаржуваний висновок органу опіки та піклування був предметом дослідження при розгляді Оболонським районним судом м. Києва спору між батьками щодо місця проживання дитини ( цивільна справа №756/8253/16-ц).

Вказаний висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, оскільки не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, останнє не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, а є одними із доказів у цивільній справі про визначення місця проживання дитини, який несе виключно інформаційний та рекомендаційний характер, який не є обов'язковим для суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2018 року у справі №826/1219/18 позивачу відмовлено у відкритті провадження в справі за його позовом до Органу опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку від 17 січня 2017 року про визнання місця проживання малолітнього ОСОБА_1, 2008 року народження, відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.370 ЦПК України порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 08 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: