Ухвала суду № 73899493, 08.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 678/39/18

УХВАЛА

іменем України

08 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участі:секретаря судового засідання - Троян О.А. за участі - представника позовача - ОСОБА_2 представника третьої особи - ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнаня дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Летичівського районного суду Хмельницької області з позовом до Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції, в якому просила:

1) визнати бездіяльність Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_5 та дії Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_4 - протиправними;

2) зобов'язати Летичівський відділ поліції Головного управління Національної поліції, відповідно до чинного законодавства, скласти адміністративні матеріали, за порушення правил дорожнього руху України на ОСОБА_5 та направити до Летичівського районного суду Хмельницької області для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства;

3) стягнути з ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 :

- моральну шкоду - 50000,00 грн;

- судовий збір - 2114,40 грн.;

- витрати на правову допомогу - 10000,00 грн.

Ухвалою судді Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренко А. В. від 07 лютого 2018 року справу передано на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. Ухвалу суду обґрунтовано тим, що оскільки позов містить вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю Летичівського ВП, то він підсудний Хмельницькому окружному адміністративному суду. Крім того, суд зазначає, що Летичівське відділення поліції не є юридичною особою, що є додатковою підставою для передачі справи.

В судовому засіданні 8 травня 2018 року представник третьої особи заявив клопотання про передачу справи Летичівському районному суду Хмельницької області, оскільки справу помилково передано до Хмельницького окружного адміністративного суду. Зазначив, що справа стосується дій та бездіяльності по притягненню до адміністративної відповідальності, а тому предметно не підсудна Хмельницькому окружному адміністративному суду. Додатково зазначив, що розгляд справи з порушення правил підсудності є обов'язковою умовою для скасування рішення суду, що потягне за собою порушення прав та інтересів учасників справи.

Представник позивача поклався на думку суду, однак зазначив, що подібну категорію спорів розглядають окружні адміністративні суди, а тому доцільно було б відхилити заявлене клопотання.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали, суд вважає, що клопотання представника третьої особи слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

Нормативно-правове визначення такої категорії як «адміністративна відповідальність» в чинному законодавстві відсутнє. Теоретики визначають адміністративну відповідальність як передбачене законодавством, примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб'єктом до осіб, які вчинили адміністративні проступки заходів впливу.

Істотним компонентом будь-якої відповідальності, зокрема і адміністративної, є виконання компетентною особою всіх процедурних заходів по притягненню до адміністративної відповідальності, в тому числі складання протоколу про адміністративні правопорушення.

Тобто, частиною процедури по притягненню до адміністративної відповідальності є саме дії (бездіяльність) посадової особи щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно винної особи.

Системний аналіз норм КУпАП та теоретичних надбань науковців свідчить про те, що притягнення до адміністративної відповідальності включає кілька передбачених законом стадій, таких як:

1. прийняття справи про адміністративні правопорушення до розгляду;

2. розгляд справи та оцінка її фактичних обставин і доказів;

3. ухвалення та опротестування постанови (рішення);

4. оскарження та опротестування постанови (рішення);

5. виконання постанов (рішень) про накладання адміністративних стягнень.

Суть першої стадії полягає у складенні протоколу уповноваженою на те особою, до яких, в тому числі, належать посадові особи органів Національної поліції.

Наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.

Таким чином, першочерговим у порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення факту порушення, передбаченого Кодексом про адміністративні правопорушення України правил, і фіксація цього факту в протоколі.

Оскільки предметом спору в даній справі є протиправні бездіяльність Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_5 та дії Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_4, а також зобов'язання скласти адміністративні матеріали, за порушення правил дорожнього руху України на ОСОБА_5 і відшкодування шкоди, яка пов'язана з неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що зазначена справа стосується рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень по притягненню до адміністративної відповідальності, а тому даний спір предметно підсудній місцевому загальному суду як адміністративному.

Також суд зазначає, що частина 1 статті 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності права на розгляд у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах предметної юрисдикції, визначеної КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одночасно з цим, згідно нової редакції КАС України від 15 грудня 2017 року, не передбачено передачу адміністративної справи за предметною підсудністю між адміністративними судами.

Однак, Летичівський районний суд Хмельницької області під час прийняття рішення про передачу даної справи до Хмельницького окружного адміністративного суду не врахував положення п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України та висновків Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Згідно зі ст.318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

Відтак, виходячи із приписів ч. 6 ст. 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в даному випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю. Відповідачем у справі є Летичівський відділ поліції як суб'єкт владних повноважень, який порушив права, свободи та законні інтереси позивача, а тому дана справа підсудна Летичівському районному суду Хмельницької області.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

У свою чергу, розгляд даної адміністративної справи Хмельницьким окружним адміністративним судом безумовно призведе до прийняття судом першої інстанції рішення з порушенням правил предметної підсудності, що, за приписами частини першої статті 318 КАС України, матиме наслідком скасування такого рішення і направлення справи на новий розгляд, що також призведе до затягування строків розгляду справи по суті та не сприятиме захисту порушених прав, свобод і інтересів позивача впродовж розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративна справа № 678/39/18 підлягає передачі до місцевого загального суду як адміністративного, а саме до Летичівського районного суду Хмельницької області.

Керуючись статтями 29, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про передачу справи задовольнити.

Адміністративну справу № 678/39/18 за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 09210, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. І.Франка, 20, смт Летичів, Хмельницька область, 31500), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, 29017, ЄДРПОУ 40108824) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передати до Летичівського районного суду Хмельницької області (31500, Хмельницька область, смт Летичів, пров. Шкільний, 4А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10 травня 2018 року

Головуючий суддя Д.Д. Гнап