Ухвала суду № 73893914, 03.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 795/479/18 Провадження № 6/795/5/2018 Категорія - цивільна Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С., при секретарі:Шапко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за заявою ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500372788 від 18.05.2013 року,

в с т а н о в и в:

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

05 березня 2018 року, згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті, ОСОБА_3 звернувся до Апеляційного суду Чернігівської області із заявою, у якій просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 січня 2014 року та зупинити виконавче провадження, відкрите державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Некрасовою Н.В. по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 6/751/682/14 (751/2359/14), виданого 22 квітня 2014 року.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_3 посилається на те, що він не має ніяких зобов'язань перед ПАТ «Альфа-Банк», оскільки не укладав кредитний договір з ПАТ «Альфа-Банк» і кредитні кошти не отримував.

Як зазначає ОСОБА_3, 04 лютого 2013 року він загубив свій паспорт громадянина України та ІНПП, про що 05 лютого 2013 року заявою повідомив Ленінський РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області. 21 травня 2013 року ОСОБА_5 скориставшись його, ОСОБА_3, паспортом уклав декілька кредитних договорів, зокрема і з ПАТ «Альфа-Банк» на суму 25000 грн.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2014 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України та на підставі Закону України «Про амністію» звільнено від призначеного покарання.

ОСОБА_3 вказує, що у кримінальному провадженні ПАТ «Альфа-Банк» визнаний потерпілою особою та встановлено, що кредитний договір був укладений не з ним, а з ОСОБА_5

ОСОБА_3 наголошує, що лише наприкінці 2015 року йому стало відомо про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором на підставі рішення третейського суду і тільки 06 грудня 2017 року він отримав копію рішення третейського суду, оскільки за адресою реєстрації він фактично не проживає більше 15 років.

В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, про місце та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Оскільки, відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційний суд ухвалив розглядати справу у відсутність учасників справи.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Згідно з ч.5 ст. 454 ЦПК України, заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів:

1) стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом;

2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів цивільної справи та матеріалів третейської справи № 2517-1/290/13, 18 травня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 500372788, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 27700 грн. зі строком його повернення 20.05.2016 року.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 січня 2014 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500372788 від 18 травня 2013 року в сумі 34471 грн. 89 коп.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин, є звернення до третейського суду.

Третейський суд це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України „Про третейські суди".

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема статтею 6 Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про третейські суди" учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

Як убачається з матеріалів третейської справи, відповідач ОСОБА_3 не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи третейським судом та не отримував копію рішення третейського суду.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», про скасування якого просить ОСОБА_3, ухвалено 14 січня 2014 року, тобто після внесення Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року.

Оскільки заявник ОСОБА_3 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.

Перевіряючи аргументи заяви ОСОБА_3, апеляційним судом встановлено наступне.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2014 року встановлено, що 18.05.2013 року ОСОБА_5, знаходячись в приміщені відділення «Миколаївське №1» ПАТ «Альфа Банк», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченко, 59-А, керуючись злочинним умислом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, шляхом шахрайства, для укладення кредитного договору, використовуючи підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_3, звернувся до адміністрації ПАТ «Альфа Банк» і в цей же день, попередньо перевіривши анкетні дані клієнта по внутрішній базі, була укладена кредитна угода № 500372788 на суму 25 000 гривень. В момент заволодіння грошовими коштами ПАТ «Альфа Банк», ОСОБА_5 мав на меті присвоїти їх, при цьому обов'язок, щодо їх повернення на підставі додатку №1 до графіку платежу кредитних угод, не виконувати.

Встановлено, що 18.05.2013 року ОСОБА_5, знаходячись у відділенні «Миколаївське № 1» ПАТ «Альфа Банк», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченко, 59-А, використовуючи завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що зазначений документ містить неправомірні відомості стосовно особи власника, надав адміністрації ПАТ «Альфа Банк» зазначений документ для укладення кредитної угоди № 500372788. В цей же день адміністрацією ПАТ «Альфа Банк» було прийнято рішення про надання ОСОБА_5 від імені ОСОБА_3 кредитних грошових коштів за кредитною угодою № 500372788.

Зазначеним вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, призначено покарання і на підставі Закону України «Про амністію» звільнено від призначеного покарання.

Як встановлено апеляційним судом, на підставі ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2014 року паспорт та ідентифікаційний код, видані на ім'я ОСОБА_3 та вилучені у ОСОБА_5, знищені.

Як встановлено апеляційним судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2014 року набрав законної сили, та згідно до ст. 82 ЦПК України є преюдиціальним при вирішенні цієї справи та підтверджує відсутність цивільно-правових договірних кредитних правовідносин між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа Банк», а також підтверджує відсутність будь-яких зобов'язань ОСОБА_3 щодо повернення ПАТ «Альфа Банк» кредитних коштів у сумі 34471,89 грн. за кредитним договором № 500372788 від 18 травня 2013 року. а саме: 27700,00 грн. - за кредитом; 1 грн. 39 коп. - по відсотках; 4570,00 грн. - по комісії; 2200,00 грн. - штраф.

Відтак, законні підстави для стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа Банк» кредитних коштів у сумі 34471,89 грн., а саме: 27700,00 грн. - за кредитом; 1 грн. 39 коп. - по відсотках; 4570,00 грн. - по комісії; 2200,00 грн. - штраф за кредитним договором № 500372788 від 18 травня 2013 року - відсутні. Відповідно відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_3 судових витрат по сплаті третейського збору у сумі 400,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що постановою державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 14.09.2015 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргу у сумі 34871 грн. 89 коп.

Пунктами 1,5 ч. 2 ст. 458 ЦПК України визначено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону та у разі, якщо третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Заявлена ОСОБА_3 вимога про зупинення виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Некрасовою Н.В. по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 6/751/682/14 (751/2359/14), виданого 22 квітня 2014 року, не може бути задоволена, враховуючи що саме по собі скасування рішення третейського суду є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 січня 2018 року підлягає частковому задоволенню, а відтак вказане рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 259, 458, 460 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500372788 від 18.05.2013 року - задовольнити частково.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500372788 від 18.05.2013 року - скасувати у повному обсязі.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Суддя Апеляційного суду Чернігівської області В.С. Губар