Постанова № 7388515, 16.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року Справа № 2а-24860/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень про накладення штрафних санкцій №0001032310/0 від 31.07.2009 року та №0001022310/0 від 31.07.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2009 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» - звернувся до суду із позовом в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення – рішення Ленінської МДПІ від 31.07.2009 року №0001032310/0 на суму 2380,00 грн. та податкове повідомлення – рішення Ленінської МДПІ від 31.07.2009 року №0001022310/0 на суму 38889,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.08.2009 року ТОВ «Енерготопсервіс» отримало податкові повідомлення-рішення №0001032310/0 та №0001022310/0 Ленінської МДПІ м. Луганська про накладення штрафних санкцій від 31.07.2009 р. на суму 2380,00 грн. та 38889,00 грн. відповідно. Вказані штрафні санкції Ленінська МДПІ мотивує тим, що на підставі Акту перевірки №649/23/33765874 від 20.07.2009 р. встановлені порушення п.п.7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А саме Ленінська МДПІ м. Луганська вважає, що ТОВ «Енерготопсервіс» не подало декларацій з податку на додану вартість (ПДВ), за грудень 2006 року в сумі 1912 грн., лютий 2007 року в сумі 1 989 грн., березень 2007 року в сумі -793 грн., квітень 2007 року в сумі 2 489 грн., травень 2007 року в сумі 1 700 грн., червень 2007 року в сумі 1 049 грн., липень 2007 року в сумі 1 238 грн., серпень 2007 року в сумі 2 027 грн., жовтень 2007 року в сумі 2 002 грн., листопад 2007 року в сумі 2 478 грн., лютий 2008 року в сумі 1 492 грн., березень 2008 року в сумі 2 478 грн., квітень 2008 року в сумі 1919 грн., травень 2008 року в сумі 3 154 грн. Позивач вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, а вищевказані податкові повідомлення-рішення неправомірним з наступних підстав. ТОВ «Енерготопсервіс» своєчасно подало (на паперових носіях) вищевказані декларації з податку на додану вартість. Зазначені декларації надіслано поштою , цінним листом з вкладеним описом та рекомендованим повідомленням на юридичну адресу відповідача, що не суперечить чинному законодавству. Відправлення зазначених листів підтверджується описами що були вкладені до поштових відправлень, а також чеками «Укрпошта» (копії додаються). Згідно повідомлень «Укрпошта» про вручення поштового відправлення, всі зазначені вище листи були отримані представниками відповідача по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. Суду пояснив, що повністю підтримує заперечення, які маються в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість». Відповідно до п 1.3 даного Закону платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Статтею 2 Закону визначено, що платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку, імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що працівниками Ленінської МДПІ у м.Луганську проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Енерготопсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.06 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт №649/23/33765874 від 20.07.2009 року, яким встановлено порушення п.п.7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (арк. справи 7-10).

У зв’язку зі вказаними порушеннями, Ленінською МДПІ у м.Луганську було винесено податкове повідомлення – рішення від 31.07.2009 року №0001032310/0, яким ТОВ «Енерготопсервіс» визначено податкове зобов’язання у розмірі 2380, 00 грн. та податкове повідомлення – рішення від 31.07.2009 року №0001022310/0, яким ТОВ «Енерготопсервіс» визначено податкове зобов’язання у розмірі 38889,00 (арк. справи 5-6).

Суд не може погодитися з такими рішеннями Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. п. 4.1.2 ст. 4 Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою , що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Аналогічні вимоги до обов'язкового прийняття податкової звітності встановлені п. 4.2 Методичних рекомендацій.

Також, п. 4.3 Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, всі вказані вимоги у зазначеному вище пункті Методичних рекомендацій були додержані ТОВ «Енерготопсервіс» (арк. справи 11-83), та всі податкові декларації були отримані представником відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до ст.71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про той факт, що позивач інформувався про недоліки наданих ним податкових декларацій та не надано оригіналів документів з такими недоліками, для їх огляду у судовому засіданні.

Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дає визначення такого поняття як «конфлікт інтересів», яке трактується наступним чином: у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст.105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень про накладення штрафних санкцій №0001032310/0 від 31.07.2009 року та №0001022310/0 від 31.07.2009 року - задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення – рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 31.07.2009 року №0001032310/0 на суму 2380,00 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення – рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 31.07.2009 року №0001022310/0 на суму 38889,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготопсервіс» судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 18 грудня 2009 року.

Суддя Р.С.Твердохліб