Вирок № 7388455, 29.10.2008, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа №1-111

2008 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2008 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі КРИВОШЕЇ О.Ю.,

з участю прокурора ТКАЧЕНКО C.O.,

з участю адвоката ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка кримінальну справу по обвинуваченні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, не працюючий, раніше судимий- 31 березня 1995 року Уманським районним судом Черкаської області за ч.1 ст. 81 КК України на 2 роки виправних робіт; 03 червня 2003 року - тим же судом - за ч. 1 ст. 122 , ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі зі звільненням від покарання з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців; 23 квітня 2007 року - тим же судом - за ч.1 ст. 164, ст. 75, ст. 76 КК України на 2 роки обмеження волі зі звільненням від покарання та встановленням іспитового строку на 3 роки; 23 квітня 2008 року постановою того ж суду скасовано іспитовий строк та направлено в місця обмеження волі, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 390 КК України

встановив:

03 липня 2008 року близько 22 години підсудний ОСОБА_2, відбуваючи міру покарання за вироком Уманського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2007 року за ч.1 ст. 164 КК України у вигляді 2 років обмеження волі в Олександрівському ВЦ № 104, не маючи відповідного дозволу, самовільно залишив місце відбування покарання.

Тим самим підсудний ОСОБА_2 скоїв злочини при наступних обставинах. Так, 03 липня 2008 року близько 22 години підсудний ОСОБА_2, відбуваючи міру покарання за вироком Уманського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2007 року за ч.1 ст. 164 КК України у вигляді 2 років обмеження волі в Олександрівському ВЦ № 104, не маючи відповідного дозволу, самовільно залишив місце відбування покарання, а саме перелізши через паркан установи, вийшов за межі виправного центру. Не маючи відповідного дозволу, підсудний ОСОБА_2, умисно, самовільно залишив місце відбування покарання та виїхав у невідомому напрямку.

Підсудний ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні , вину в пред'явленому звинуваченні по ч.1 ст. 390 КК України визнав повністю, суду пояснив, що дійсно 03 липня 2008 року, після того як його побив засуджений ОСОБА_3, вимагаючи з нього гроші за роботу в столовій, після вечірньої перевірки, після 19 години, він переліз через паркан установи та поїхав до своєї матері в с Гереженівка з наміром зняти побої, а потім повернутися в установу. Затримали його працівники установи у матері, опору він не чинив. В скоєному він розкаюється, цивільний позов визнає повністю.

Вина підсудного ОСОБА_2 також знайшла своє підтвердження в показах свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, давши аналогічні покази, суду пояснили, що після вечірньої перевірки було виявлено, що ОСОБА_2 вчинив втечу з установи. Також вони заперечили той факт, що ОСОБА_3 вчинив насильницькі дії відносно ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 03 липня 2008 року ввечері, при перевірці засуджених на спальних місцях, було виявлено відсутність ОСОБА_2. Проводилися розшукові заходи на території установи, але ОСОБА_2 не виявили.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що дійсно підсудний ОСОБА_2 приїхав до неї, переодягнувся, розповідав, що його побили та забрали гроші. Він не казав хто саме його побив. Його затримали працівники установи у неї вдома, ОСОБА_2 при затриманні опору не чинив.

Також вина підсудного ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження і в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні.

Із спецповідомлення видно, що 05 липня 2008 року близько 12 години в с Герженівка Уманського району Черкаської області було затримано ОСОБА_2 (а.с. 6).

Із спецповідомлення видно, що 03 липня 2008 року близько 22 години 30 хвилин при перевірці засуджених на спальних місцях було виявлено відсутність засудженого ОСОБА_2 (а.с. 7).

Із рапортів видно, що 03 липня 2008 року близько 22 години 30 хвилин виявлена відсутність засудженого ОСОБА_2 (а.с. 10-13).

Із рапортів видно, що розшукові заходи по виявленню ОСОБА_2 на території установи та прилеглій території позитивних результатів не дали (а.с. 18-21)

Із припису видно, що ОСОБА_2 зобов’язаний 21 травня прибути в Олександрівський ВЦ №104(а.с. 25).

Із вироку Уманського райсуду Черкаської області від 23 квітня 2007 року видно, що ОСОБА_2 засуджений за ч .1 ст. 164 , ст. 75 , ст. 76 КК України та обрано покарання у вигляді обмеження волі на 2 роки зі звільненням від покарання та з застосуванням іспитового строку на З роки (а.с. 26).

З постанови Уманського райсуду Черкаської області від 23 квітня 2008 року видно, що відносно ОСОБА_2 скасовано звільнення від покарання та іспитовий строк і він направлений для відбування покарання у вигляді обмеження волі за вироком суду від 23 квітня 2007 року (а.с. 27).

З копії розписки видно, що підсудний ОСОБА_2 В.0.21 травня 2008 року ознайомлений з межами ВЦ та з наслідками за порушення даної межі (а.с. 28).

Із рапортів видно, що розшукові заходи по виявленню ОСОБА_2 на станції Шевченко , в м. Сміла, в смт. Олександрівка позитивних результатів не дали (а.с. 31-33).

Із рапортів видно, що ОСОБА_2 було виявлено та затримано в будинку його матері в с Гереженівка Уманського району Черкаської області (а.с. 35, 48).

Із акту судово-медичного обстеження від 07 липня 2008 року видно, що у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження, які могли бути нанесені за 3-7 днів до дня обстеження (а.с. 38).

Із висновку службового розслідування по конфлікту між засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видно, що факти на які вказує ОСОБА_2 не підтвердилися (а.с. 57-58).

Із довідки видно, що до оперативної групи Олександрівського ВЦ № 104 інформації про наміри засудженого ОСОБА_2 ухилитися від відбування покарання та про конфліктні ситуації не надходило (а.с. 61).

Із копій заяв ОСОБА_2 (а.с. 71-73) та витягу з Журналу реєстрації кімнат тривалих та короткострокових побачень (а.с. 74-76) видно, що засудженому ОСОБА_2 надавалися побачення з рідними.

Суд вважає, що пояснення підсудного ОСОБА_2 про те, що у нього виникла конфліктна ситуація з засудженим ОСОБА_3 та що останній побив його, через що підсудний здійснив втечу з установи спростовуються показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , допитаних в судовому засіданні, матеріалами службового розслідування, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, відсутністю доказів того, що ОСОБА_2 звертався до адміністрації установи про наявність такої конфліктної ситуації. Втеча з місця відбування покарання ОСОБА_2 була скоєна 03 липня 2008 року, а затримано його було 05 липня 2008 року. Згідно акту судово-медичного обстеження від 07 липня 2008 року у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження, які могли бути нанесені за 3-7 днів до дня обстеження, тобто могли бути завдані як до втечі так і після скоєння ним втечі.

Таким чином суд вважає , що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано по ч.1 ст. 390 КК України , так як він, відбуваючи міру покарання за вироком суду у вигляді 2 років обмеження волі в Олександрівському ВЦ № 104 , самовільно, без відповідного дозволу

адміністрації Олександрівського ВЦ №104, залишив місце обмеження волі та виїхав у невідомому напрямку.

Прокурором було пред»влено позов, в якому він просив стягнути з підсудного 635 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування Олександрівському ВЦ № 104 витрат, пов»язаних з розшуком підсудного. Оскільки в судовому засіданні вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину знайшла своє повне підтвердження, тому суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги в повному об»ємі та стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь Олександрівського ВЦ № 104 635 грн. 40 коп..

Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує степінь і характер соціальної небезпеки скоєного , те , що ним скоєно злочин який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Те , що підсудний ОСОБА_2 розкаюється в скоєному , суд вважає за обставину , що пом'якшує його покарання.

Те , що підсудний ОСОБА_2 скоїв новий умисний злочин під час відбування покарання за вироком суду, суд визнає як рецидив злочинів, що є обставиною, яка обтяжує його покарання.

Хоча підсудний ОСОБА_2 по місцю відбування покарання характеризується позитивно (а.с. 22), але, оскільки він є таким, що раніше судимий та скоїв злочин, відбуваючи міру покарання в виправному центрі, тому його виправлення та перевиховання можливе лише в ізоляції від суспільства.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин в період відбування міри покарання обраної за вироком суду від 23 квітня 2007 року, тому відносно нього необхідно застосувати вимоги ст. 71 КК України. Згідно ст. 58 КВК України строк відбуття покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік. З розписки видно, що підсудний ОСОБА_2 прибув у Олександрівський ВЦ № 104-21 травня 2008 року (а.с. 28). На час скоєння ним злочину, тобто станом на 03 липня 2008 року, він не відбув 01 рік 10 місяців 18 днів обмеження волі, що згідно ст. 72 КК України становить 11 місяців 12 днів позбавлення волі. Суд вважає за необхідним до нової мір покарання приєднати частково не відбуту міру покарання за вироком суду від 23 квітня 2007 року, а саме 1 місяць.

Керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України суд, -

засудив:

Визнати винним і засудити ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 390 КК України і обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік. Згідно ст. 71 КК України до нової міри покарання частково приєднати міру покарання за вироком суду від 23 квітня 2007 року, а саме 1 місяць , та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік один місяць .

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбуття міри покарання рахувати з моменту його затримання - з 05 липня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Олександрівського виправного центру №104 УДДУПВП в Кіровоградській області, адреса 27300 смт. Олександрівка вул. . Леніна, 22-а Кіровоградської області , р\р 35223000000344 в УДК Кіровоградської області код 08563799 МФО 323378, шістсот тридцять п’ять гривень 40 копійок, в рахунок відшкодування витрат на розшук.

Вирок суду може бути оскаржено в Кіровоградський апеляційний суд через Олександрівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 15 днів засудженим - з моменту отримання ним копії вироку, а рештою учасників процесу в той же строк -з моменту його проголошення.