Ухвала суду № 73878222, 10.05.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6475/17

1-кп/214/358/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Хомініч С.В.,

за участю:

секретаря - Горбунової Л.С.,

прокурора - Личаної С.В.,

захисника - Савчук М.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за кримінальним провадженням №12017040750000997 від 08.04.2017 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України.

До суду надійшло письмове клопотання прокурора, яке вона підтримала у судовому засіданні, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного щодо обвинуваченого, ще на 60 днів, оскільки він обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, пов'язаного з викраденням чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло. Окрім того продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченим інших правопорушень, переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих. Вважає, що обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухилення обвинуваченого від суду. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий та не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, під час вчинення злочинів перебував під домашнім арештом, визначеним Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Савчук М.А. підтримала думку обвинуваченого та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює, запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений є раніше судимою особою, не має постійних доходів для утримання себе та вчинив нові злочини в період іспитового строку за вироком суду та в період коли відносно нього раніше вже обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, що свідчить про те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та дає підстави вважати, що обвинувачений зможе продовжувати вчиняти інші злочини проти власності.

Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м'який.

Таким чином, суд вважає, що прокурор довела наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 ще на 60 днів, підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити, оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного щодо ОСОБА_2 - задовольнити.

Клопотання захисника Савчук Марини Анатоліївни - залишити без задоволення.

Строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто строком до 08 липня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хомініч С.В.