Ухвала суду № 73878269, 10.05.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4423/17

1-кп/214/241/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Хомініч С.В.,

за участю:

секретаря - Горбунової Л.С.,

прокурора - Чеботової Т.В.,

захисника - Максимова Р.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі об'єднані кримінальні провадження за №12017040750001725, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017, №12017040750001729, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться об'єднане кримінальне провадження за №12017040750001725, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017, №12017040750001729, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні судом відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до спливу двомісячного строку, який спливає 14.05.2018.

Прокурор просила продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 ще на два місяці, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_2 не працював та не мав постійного джерела доходу. Він зареєстрований в Запорізькій області, а фактично мешкав в місті Кривий Ріг без реєстрації. ОСОБА_2, засуджений 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу, який до цього не сплатив. Вважає, що є ризики, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, може переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_2, заперечував проти продовження строку тримання під вартою та підтримав клопотання свого захисника.

Захисник Максимов Р.І. заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Надав клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронного браслету за місцем реєстрації у АДРЕСА_1 з 22.00 до 06.00 з покладенням на останнього обов'язків, відповідно до вимог КПК України. Вважає, що обвинувачений зможе дотримуватися порядку перебування під домашнім арештом та приїздити до міста Кривий Ріг із Запоріжжя на кожне судове засідання.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та про відмову в задоволенні клопотання захисника про заміну запобіжного заходу, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 не працює і не має останнього офіційного місця роботи, тобто постійного джерела доходу не мав, що дає підстави вважати, що є ризик вчинення нового кримінального правопорушення. Він мешкав у Кривому Розі без реєстрації, а місце реєстрації у місті Запоріжжя. ОСОБА_2 раніше судимий 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу, який відповідно до оголошених матеріалів кримінального провадження не сплатив, отже має невідбуте покарання. Є підстави вважати, що після зміни запобіжного заходу на більш м'який, обвинувачений може переховуватись від суду адже на кожне судове засідання він буде зобов'язаний з'явитися до суду з іншої області країни, на що відповідно необхідні кошти, яких обвинувачений немає, так як ніде не працює. Обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків.

З урахуванням вищевикладеного є всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення, продовживши свою злочинну діяльність.

Таким чином, суд вважає, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити, а у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Максимова Романа Ігоровича.

Строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою продовжити на два місяці, тобто до 08 липня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хомініч С.В.