Постанова № 7387814, 25.12.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року Справа № 39/120-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді І.С. Карбань,

судді Л.М. Бабакової,

судді І.А. Шутенко - доповідач,

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом ОСОБА_1 (дов. б/н від 19.03.2009р.),

відповідача за первісним позовом не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (вх. № 3344 Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009р. по справі №39/120-09

за первісним позовом ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до ТОВ «Торгова мережа «Фаворит», м. Івано-Франківськ,

про визнання недійсним договору,

за зустрічним позовом ТОВ «Торгова мережа «Фаворит», м. Івано-Франківськ,

до ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 387 709, 00 грн., -

встановила:

ФОП ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій, з урахуванням змін, прийнятих судом першої інстанції, просила визнати недійсним від дати укладання договір оренди нежитлових приміщень № б/н від 28.02.2008р., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 556,2 кв. м. та стягнути з ТОВ «ТМ «Фаворит»на свою користь 103633,33 грн. сплаченої орендної плати та 173772,00 грн. вартості поліпшень, здійснених в орендованому приміщенні.

ТОВ «ТМ «Фаворит» подало зустрічну позовну заяву, в якій, після уточнення зустрічних позовних вимог, просило стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за договором оренди приміщення № б/н від 28.02.2008р., з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків в сумі 308563,00грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2009 р. по справі №39/120-09 (суддя Швидкін А.О.) первісний позов задоволено частково. Визнано договір оренди приміщення від 28.02.2008р., який був заключний між ТОВ “Торгова мережа “Фаворит” та ФОП ОСОБА_2 недійсним від дати укладання. В частині заявленої до стягнення суми 103633,33 грн. сплаченої орендної плати - в задоволенні первісного позову відмовлено. В частині заявленої до стягнення вартості поліпшень у розмірі 173772,00 грн. первісний позов залишено без розгляду. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2009р. по справі №39/120-09 (суддя Швидкін А.О.) стягнуто з ФОП ОСОБА_2 до державного бюджету України державне мито в сумі 774,05 грн.

Відповідач за первісним позовом, ТОВ «ТМ «Фаворит», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 13.10.2009р. в частині задоволення первісних позовних вимог та відмови у зустрічному позові, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009р. в цій частині скасувати та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у первісному позові, а зустрічні позовні вимоги - задовольнити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач за первісним позовом на час укладення договору оренди від 28.02.2008р. не знав та не міг знати про відсутність в орендованому приміщенні постійного теплопостачання - не відповідає дійсності, оскільки на момент укладення даного договору оренди від 28.02.2008р. в орендованому приміщенні було централізоване теплопостачання.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що у жовтні 2008р. ФОП ОСОБА_2 звернулась до ТОВ „ТМ „Фаворит" з проханням переглянути розмір орендної плати, у зв'язку із тим, що в орендованому приміщенні відсутнє централізоване теплопостачання. Внаслідок обставин, що склались, з жовтня 2008р. ТОВ „ТМ „Фаворит" зменшило орендну плату із 43 000,00 грн. до 23 000,00 грн. за один місяць, про що був складений та підписаний сторонами Протокол договірної ціни №3 від 10.10.2008р., який є додатком до Договору оренди приміщення б/н від 28.02.08р. Також, на думку апелянта суд першої інстанції не врахував, що ФОП ОСОБА_2 продовжує використовувати орендоване приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю (салон краси) та надає дане приміщення в суборенду, однак не сплачує орендну плату відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення №б/н від 28.02.2008р.

Позивач за первісним позовом, ФОП ОСОБА_2, надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009 р. по справі №39/120-09 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 28.02.2008 р. між ФОП ОСОБА_2 (орендар) та ТОВ “Торгова мережа “Фаворит” (орендодавець) був укладений договір оренди приміщення, згідно п. 1.1. умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення загальною площею 556,2кв.м., розташоване в АДРЕСА_2

Пунктом 1.2. договору оренди від 28.02.2008р. визначено, що орендоване приміщення надається і використовується орендарем для облаштування салону краси та надання в суборенду.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч.1 ст.757 ЦК України наймодавець зобовязаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Відповідно до п.2.2.2 договору оренди від 28.02.2008р. передача приміщення оформлюється актом прийняття-передачі із зазначенням технічного стану приміщення, наявного обладнання, інвентарю та іншого майна, що належить орендодавцю та передається разом з приміщенням.

На виконання договору оренди від 28.02.2008р., ТОВ “Торгова мережа “Фаворит” за актом приймання-передачі від 28.02.2008 р. передало ФОП ОСОБА_2 зазначене в договорі не житлове приміщення.

Згідно пункту 6.1 договору оренди від 28.02.2008р., договір вступає в силу з дня підписання і діє до 27.01.2011р.

З оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області вбачається, що задовольняючи первісний позов в частині визнання договору оренди від 28.02.2008р. недійсним від дати укладення, суд першої інстанції, посилаючись на ст.230 ЦК України, виходив з того, що позивач за первісним позовом на час укладення спірного договору не знав та не міг знати про відсутність в орендованому приміщенні постійного теплопостачання, а відповідач не повідомив про наявність виключно тимчасового договору на теплопостачання належним чином, що ввело в оману позивача щодо можливості використання орендованого приміщення протягом календарного року.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками господарського суду Харківської області з огляду на таке.

Згідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Колегія суддів зазначає, що ст. 229 ЦК України визначає правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки. Помилка це спотворене уявлення особи про обставини, що дійсно мають місце. Згідно п. 11 розяснень Пленуму Верховного суду України «У справах про визнання право чинів недійсними»від 28.04.1978р., із змінами та доповненнями, під помилкою треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною субєкта, предмета, або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що право чин не був би укладеним.

Обман, як встановлює ст. 230 ЦК України, має місце тоді, коли сторона навмисно вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Окрім того, обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їх існування.

З позовної заяви ФОП ОСОБА_2 вбачається, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання договору оренди від 28.02.2008р. недійсним від дати укладення вона посилається на те, що про під час укладення спірного договору її не було повідомлено про відсутність постійного централізованого теплопостачання в орендованому приміщенні.

Як вбачається з листа КП «Харківські теплові мережі»№41-3969 від 16.09.2009р.між ТОВ «ТМ «Фаворит»та КП «Харківські теплові мережі»був укладений тимчасовий договір на поставку теплової енергії №11717 від 01.11.2007р. строком дії до 15.04.2008р.

Колегія суддів зазначає, що постачання теплової енергії споживачу, ТОВ «ТМ «Фаворит», як за тимчасовим так і за постійним договором на постачання теплової енергії, неможливе без наявності в приміщенні системи централізованого опалення. Докази того, що ТОВ «ТМ «Фаворит»у встановленому законом порядку відключилось від системи централізованого опалення та/або в орендованому приміщенні установлена автономна система опалення, в матеріалах справи відсутні.

Тобто, на момент укладення 28.02.2008р. спірного договору оренди, в орендованому приміщенні було наявне централізоване опалення.

Таким чином, твердження ФОП ОСОБА_2 про те, що в орендованому приміщенні відсутнє централізоване опалення спростовуються матеріалами справи. Тому, у колегія суддів відсутні підстави вважати, що ТОВ «ТМ «Фаворит»ввів ФОП ОСОБА_2 в оману щодо такої істотної обставини договору оренди, як наявність централізованого опалення, або вважати, що спірний договір оренди від 28.02.2008р. був укладений з боку ФОП ОСОБА_2 внаслідок помилки.

Щодо посилань ФОП ОСОБА_2 на відсутність постійного договору на постачання теплової енергії, який би був укладений між ТОВ «ТМ «Фаворит»та КП «Харківські теплові мережі», колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2.1.3 та п. 2.1.6 договору оренди від 28.02.2008р. орендар зобовязався утримувати орендоване майно в належному стані та сплачу у встановлені чинним законодавством строки експлуатаційні (комунальні) платежі (тепло-, водопостачання, електроенергію та ін.)

Отже, умовами договору оренди від 28.02.2008р. обовязок щодо утримання орендованого приміщення, в тому числі теплопостачання в орендоване приміщення, покладений на орендаря ФОП ОСОБА_2

Колегія суддів вказує, що довідавшись про те, що в орендованому приміщенні централізоване теплопостачання здійснювалось на підставі тимчасового договору, ФОП ОСОБА_2 не була позбавлена можливості звернутись до КП «Харківські теплові мережі»з пропозицією про укладення нового тимчасового договору на постачання теплової енергії до орендованого приміщення, або звернутись до орендодавця ТОВ «ТМ «Фаворит»з вимогою про укладення орендодавцем з КП «Харківські теплові мережі»нового договору на теплопостачання. Також, ФОП ОСОБА_2 була не позбавлена можливості звернутись до ТОВ «ТМ «Фаворит»та/або до господарського суду Харківської області з вимогою про розірвання договору оренди від 28.02.2008р. у разі наявності обставин, які б виключали можливість подальшого використання орендованого за спірним договором приміщення.

Колегія суддів не приймає посилань ФОП ОСОБА_2 на листи від 17.10.2008р. та від 15.12.2008р., як на доказ звернення ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «ТМ «Фаворит»з вимогою виконати умови договору щодо наявності опалення в приміщенні, оскільки у вказаних листах ФОП ОСОБА_2 не ставила вимоги про виконання умови договору щодо наявності опалення в приміщенні. Так, у листі від 17.10.2008р., ФОП ОСОБА_2 просила ТОВ «ТМ «Фаворит»зарахувати 25000,00 грн. витрачених на облаштування 2-го поверху в рахунок орендної плати та розглянути питання про сплату орендної плати згідно зайнятої площі, оскільки в приміщенні відсутнє опалення. А у листі від 15.12.2008р., орендар повторно повідомив ТОВ «ТМ «Фаворит», що в приміщенні відсутнє опалення, що призвело до збитків орендаря, в звязку з чим просив орендодавця з 15.10.2008р. до 15.12.2008р. не нараховувати орендну плату.

Крім того, докази того, що листи від 17.10.2008р. та від 15.12.2008р. були направлені на адресу ТОВ «ТМ «Фаворит»в матеріалах справи відсутні. Поштова квитанція, додана ФОП ОСОБА_2 до позовної заяви, не може бути підверженням відправлення вказаних листів ТОВ «ТМ «Фаворит», оскільки вона датована 10.10.2008р., тобто поштове відправлення за цією квитанцією було здійснене до написання листів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що первісні позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнання договору оренди приміщеня від 28.02.2008р., укладеного між ТОВ «ТМ «Фаворит»та ФОП ОСОБА_2, недійсним з дати укладення є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від13.10.2009р. в частині задоволення первісних позовних вимог про визнання договору оренди приміщення від 28.02.2008р. недійсним від дати укладення підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області щодо відмови ФОП ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «ТМ «Фаворит» 103633,33 грн. сплаченої орендної плати та в частині залишення без розгляду позовних вимог ФОП ОСОБА_2 в частині стягнення з ТОВ «ТМ «Фаворит»173772,00 грн. вартості здійснених поліпшень, оскільки в порушення ст.ст. 33, 36 ГПК України, ФОП ОСОБА_2 не надала ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду жодного належного доказу в підтвердження проведених оплат, хоча ухвалами господарських судів вказані докази неодноразово витребувались у позивача за первісним позовом.

Стосовно зустрічних позовних вимог ТОВ «ТМ «Фаворит»про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за договором оренди приміщення № б/н від 28.02.2008р., з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків в сумі 308563,00грн., колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 28.02.2008р. орендна плата за цим договором визначається протоколом договірної ціни, що підписується сторонами щорічно (не пізніше спливу одного року з моменту підписання останього протоколу договірної ціни.

Згідно п.1 протоколу договірної ціни від 28.02.2008р., орендна плата за цим протоколом договірної ціни складає 43000, 00 грн. в місяць. Пунктом 2 протоколу договірної ціни від 28.02.2008р. визначено, що протокол діє з 21.03.2008р. до 21.03.2009р.

Відповідно до п. 3.2 договору оренди від 28.02.2008р., розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2008р. сторони уклали протокол договірної ціни №3, згідно п. 1 якого, орендна плата за строкове користування нежитловим приміщенням загальною площею 556,2 кв.м., що розташоване за адресою: м.Харків, пр-т Перемоги,76, починаючи з жовтня 2008 року включно, складає 23000, 00 грн., в т.ч.ПДВ, в місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору оренди від 28.02.2008р., орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно у строк до 20-го числа місяця, що передує звітному.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені ч. 3 ст. 285 ГК України та пунктом 2.1.5 договору оренди від 28.02.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 у період з 21.09.2008р. по 29.09.2009р. свої зобовязання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати, належним чином не виконала, внаслідок чого у ФОП ОСОБА_2 виникла заборгованість перед ТОВ «ТМ «Фаворит»у сумі 276000,00 грн., що також не заперечувалось представником ФОП ОСОБА_2 Станом на момент розгляду справи, ФОП ОСОБА_2 276000,00 грн., заборгованості не сплатила та не надала суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого ТОВ «ТМ «Фаворит»боргу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТМ «Фаворит»про стягнення з ФОП ОСОБА_2 276000,00 заборгованості з орендної плати - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ТМ «Фаворит»про стягнення з ФОП ОСОБА_2 3% річних в сумі 4485,00 грн. ат інфляційні нарахування в сумі 1472,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 договору оренди від 28.02.2008р. передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ України за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно наданого ТОВ «ТМ «Фаворит»розрахунку суми пені, який виконано з урахуванням вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 232 ГК України, вбачається, що розмір пені нарахований ТОВ «ТМ «Фаворит»за порушення ФОП ОСОБА_2 строків оплати за орендну плату складає 26606, 00 грн.

В звязку з чим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТМ «Фаворит»про стягнення з ФОП ОСОБА_2 26606,00 грн. пені є правомірними та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «ТМ «Фаворит»про стягнення з ФОП ОСОБА_2 308563,00 грн. заборгованості, в тому числі: 276000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 26 606,00 грн. пені, 1472,00 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 4485,00 грн., - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009р. в частині відмови в задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «ТМ «Фаворит»підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області під час розгляду даної справи неповно зясував обставини, через що рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009р. по справі №39/120-09 за первісним позовом підлягає частковому скасуванню, рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009р. по справі № 39/120-09 за зустрічним позовом підлягає скасуванню повністю, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України колегія суддів одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009 р. по справі №39/120-09 за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скасувати частково.

В частині визнання договору оренди приміщення від 28.02.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, недійсним від дати укладення, рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009 р. по справі №39/120-09 скасувати та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009 р. по справі №39/120-09 за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без змін.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2009 р. по справі №39/120-09 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2, відомості про відкриті рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»(юридична адреса:76001, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, фактична адреса: 76001, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 62, р/р 260030200043 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», код ЄДРПОУ31524633, МФО 380054) 276000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 26606,00 грн. пені, 1472,00 грн. інфляційних нарахувань, 4485,00 грн. - 3% річних, 3085,63 грн. державного мита за подання зустрічного позову, 315, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1938,60 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.12.2009р.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Судді Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.