Постанова № 7387687, 22.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.Справа № 25/79-09-3403

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.12.2009р.

від позивача: Швець О.В., довіреність №5 від 01.09.2009р.;

від відповідачів: 1) ТОВ „Інтер-Пол” - Герасимов В.М., довіреність №01/04.08.09 від 04.08.2009р.;

2) ТОВ „Сандора” –Скачко О.П., довіреність від 10-05-723 від 23.04.2009р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.12.2009р.

від позивача: Швець О.В., довіреність №5 від 01.09.2009р.;

від відповідачів: 1) ТОВ „Інтер-Пол” - Герасимов В.М., довіреність №01/04.08.09 від 04.08.2009р.;

2) ТОВ „Сандора” –Заколодяжний П.О., довіреність від 10-05-206 від 10.02.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора”

на рішення господарського суду Одеської області

від 04 листопада 2009 року

по справі № 25/79-09-3403

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтингова фірма „Ніка”

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Пол”

                              2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора”

про стягнення 21814,36 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 08.12.2009р., оголошено перерву до 17.12.2009р. та до 22.12.2009р..

В судовому засіданні 22.12.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                  В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.11.2009р. по справі №25/79-09-3403 (суддя Малярчук І.А.) задоволено позов ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” до ТОВ „Інтер-Пол” та ТОВ „Сандора” про стягнення 21814,36 грн.: 1) стягнуто з ТОВ „Інтер-Пол” на користь позивача 1900 грн. штрафних санкцій, 18,99 грн. державного мита та 27,43 грн. –ІТЗ судового процесу, 435,45 грн. –витрат на послуги адвоката; 2)стягнуто з ТОВ „Сандора” на користь позивача 19218,38 грн. –основного боргу, 255,89 грн. –3% річних, 440,09 грн. –індексу інфляції, 199,15 грн. –державного мита та 287,57 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, 4564,55 грн. –витрат на послуги адвоката, з посиланням на те, що : 1) 05.05.2009р. між ТОВ „Інтер-Пол” (цедент) та ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” (цесіонарій) укладений договір відступлення права вимоги №04-05, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого цедент уступає цесіонарію право вимагати борг з ТОВ „Сандора” (боржник), який витікає з обов’язку (зобов’язання) боржника сплатити, виконані за договором підряду № S-11-2583 від 10.12.2008р. роботи в розмірі 19218,38 грн., а цесіонарій приймає на себе, на підставі даного договору, право вказаної вимоги в повному обсязі, включаючи право вимоги збитків, процентів за безпідставне користування, відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору за отримане відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цеденту винагороду в розмірі 19000,00 грн. протягом 1 року з моменту підписання діючого договору, цедент зобов’язується повідомити цесіонарію всі відомості, які мають значення для отримання заборгованості та передати документи, які підтверджують право вимоги боргу цесіонарію протягом 10 днів, з дати підписання договору (п.п.2.4., 2.5. договору), згідно п.3.2. договору у випадку порушення цедентом п.2.4., п. 2.5. діючого договору, останній сплачує штраф, у розмірі 10% від суми вказаної в п. 2.1. договору, між тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Інтер-Пол” протягом десяти днів з дати підписання договору №04-05 від 05.05.2009р., тобто 15.05.2009р. не передало ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” документи, необхідні для виконання зобов’язань за договором, про що свідчить лист позивача від 20.05.2009р., що і стало підставою для нарахування штрафних санкцій згідно п. 3.2. Договору в сумі 1900 грн., які підлягають стягненню з ТОВ „Інтер-Пол” на користь ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513, ст. 514, ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України; 2) 10.12.2008р. між ТОВ „Сандора” (замовник) та ТОВ „Інтер-Пол” (підрядник) укладений договір підряду № S-11-2583, відповідно до п.п.1.1., 2.1.3. якого замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати за власним ризиком, власними силами, застосовуючи власні інструменти і матеріали, реконструкцію підлоги 200 кв.м. на ділянці викачування бочок (купажна дільниця) на заводі № 2 ТОВ „Сандора”, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Мешково-Погорілове, вул. Степова,1, згідно з договірною ціною (додаток №1) та локального кошторису (додаток № 2), які є невід’ємною частиною цього договору, а замовник зобов’язується своєчасно прийняти та сплатити виконані роботи на умовах цього договору, на виконання умов договору підряду № S-11-2583 від 10.12.2008р. ТОВ „Інтер-Пол” здійснило реконструкцію підлоги 200 кв.м. на ділянці викачування бочок (купажна дільниця) на заводі № 2 ТОВ „Сандора” та надало для підписання ТОВ „Сандора” акт здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписані та засвідчені печаткою ТОВ „Інтер-Пол”, ТОВ „Сандора” відповідно до п. 4.3 договору здійснено передоплату ТОВ „Інтер-Пол” у розмірі 100% вартості матеріалів та 10% вартості робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №20601 від 12.12.2008р., № 20292 від 11.12.2008р., тобто неоплаченою залишилась вартість виконаних підрядних робіт в розмірі 19218,38 грн., оформлених ТОВ „Інтер-Пол” актом здачі-прийняття виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт, переданих на підписання замовнику, однак, ТОВ „Сандора” даний акт та довідка підписані не були, залишок грошових коштів не оплачений, при цьому, вимог щодо неякісного або неповного виконання ТОВ „Інтер-Пол” підрядних робіт ТОВ „Сандора” не виставлено, що стало підставою для укладення між ТОВ „Інтер-Пол” та ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” договору відступлення права вимоги № 04-05 від 05.05.2009р., 21.05.2009р. позивач відповідно до листа № 19 повідомив ТОВ „Сандора” про відступлення права вимоги та запропонував перерахувати грошові кошти за виконані підрядні роботи ТОВ „Інтер-Пол” на свій рахунок, який ТОВ „Сандора” залишило без відповіді та виконання, чим порушено ст. 525, 526, ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч.ч. 1, 4 ст. 853, ч. 857 Цивільного кодексу України, таким чином, на думку суду, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Сандора” на користь „Консалтінгова фірма „Ніка” 19218,38 грн. заборгованості, що є підставою для їх задоволення, крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача ТОВ „Сандора” 255,89 грн. –3% річних, індекс інфляції в сумі 440,09 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з ТОВ „Сандора” на користь позивача; 3) позиція відповідача щодо складених дефектних актів від 17.03.2009р., від 21.07.2009р. судом до уваги не приймається, оскільки вони складені в односторонньому порядку без участі представника ТОВ „Інтер-Пол”, що суперечить п.3.2. Договору підряду, а доказів своєчасного, тобто відповідно до п.п. 1,4 ст. 853 Цивільного кодексу України, направлення ТОВ „Інтер-Пол” дефектних актів з вимогою усунути недоліки ТОВ „Сандора” суду не надано та не доведено належними фактичними доказами, як то передбачено ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, на думку суду, висновок будівельно-технічного дослідження № 4788 від 14.09.2009р., проведений Миколаївським відділенням Одеського НДІ судових експертиз, не є підставою для встановлення факту недотримання підрядником ТОВ „Інтер-Пол” технології обладнання високонаповненого цементно-поліуретанового покриття „поліплан 107” або „тераццо”, що спричинило погіршення адгезії і як наслідок відшарування і руйнацію покриття підлоги на ділянці викачування бочок (купажної дільниці) заводу № 2 ТОВ „Сандора”, оскільки підрядні роботи були виконані в березні 2009р., тоді як будівельно-технічне дослідження проведене 14.09.2009р., також не зазначено в чому саме полягало недотримання підрядником технології обладнання високонаповненого цементно-поліуретанового покриття „поліплан 107” або „тераццо”, крім того, в зазначеному дослідженні виявлено відбитки слідів підошви на покритті підлоги, що свідчить про ходіння по покриттю, яке не досягло повного затвердження, однак не доведено коли саме відбулося таке ходіння і вина кого із відповідачів в цьому має місце, також, з доданих до висновку будівельно-технічного дослідження № 4788 від 14.09.2009р. Миколаївського відділення Одеського НДІ судових експертиз документів, не вбачається документального підтвердження щодо можливості проведення останнім технічного огляду і оцінки стану будівних конструкцій, будівель та споруд та інженерних мереж; 4) також позивачем відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 16.09.2009р. за вх. № 23762, заявлено до стягнення з відповідачів 5000,00 грн. витрат на правову допомогу згідно зі ст. 44 та 48 Господарського процесуального кодексу України, доказом понесення позивачем витрат на послуги адвоката є наявні в матеріалах справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім’я Швець О.В. від 29.04.2005р. за №1350, договір №01/06-09 про надання правової допомоги від 01.06.2009р., укладений між адвокатом Швець О.В. та ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка”, п.3.1. якого визначено розмір послуг в сумі 5000,00 грн., та квитанції №081 від 01.07.2009р., № 030 від 06.07.2009р., що підтверджують сплату позивачем адвокату Швецю О.В. грошових коштів в сумі 5000,00грн., таким чином згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та послуг адвоката відшкодовуються позивачу за рахунок ТОВ „Інтер-Пол” та ТОВ „Сандора” пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Сандора” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №25/79-09-3403 від 04.11.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції всебічно не перевірено обставин справи, оскільки позовні вимоги ТОВ „Консалтингової фірми „Ніка” ґрунтуються на недійсному договорі відступлення права вимоги 04-05 від 05.05.2009р., укладеному між ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” та ТОВ „Інтер-Пол”, предметом якого є відступлення позивачу відповідачем –ТОВ „Інтер-Пол” права вимоги боргу з ТОВ „Сандора”, що випливає з обов’язку ТОВ „Сандора” оплатити виконані за договором підряду S-11-2583 роботи в сумі 19218,38 грн., таким чином предметом договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов’язанні, що, на думку позивача, виникло на підстав договору підряду, між тим, ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом, п. 9.1 договору підряду передбачено, що жодна із сторін не має права передавати права та обов’язки за даною угодою третім особам без письмової згоди на це іншої особи, згоди на укладення договору відступлення права вимоги ТОВ „Сандора” не надавало, таким чином укладення зазначеного договору відступлення права вимоги прямо заборонено чинним цивільним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначеної вимоги, є підставою недійсності правочину, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом, у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається, а за ст. 216 вказаного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю; 2) грошове зобов’язання, передане позивачу за договором відступлення права вимоги є недійсним та не існує, як на момент передачі права вимоги за ним позивачу, так і на момент розгляду справи в суді, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт належного та своєчасного виконання зобов’язання підрядником за договором підряду та доказів надсилання замовнику документів щодо приймання-передачі виконаних підрядних робіт, та документального підтвердження вартості матеріальних та технічних ресурсів, ТОВ „Сандора” не отримувало від ТОВ „Інтер-Пол” акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, таким чиномсторонами не було підписано акту приймання-виконаних підрядних робіт, у зв’язку з чим не настав строк оплати виконаних підрядником робіт; 3) наявність недоліків виконаних підрядних робіт підтверджується складеними ТОВ „Сандора” дефектними актами, які неодноразово надсилалися ТОВ „Інтер-Пол” з вимогою усунути недоліки у виконаній підрядником роботі, висновком будівельно-технічного дослідження№4788 від 14.09.2009р.; 4) до того ж, господарським судом першої інстанції порушено норми чинного процесуального законодавства, а саме ст. ст. 58 та 63 Господарського процесуального кодексу України.

08.12.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Сандора”, в якому позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Сандора”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 10.12.2008р. між ТОВ „Сандора” (замовник) та ТОВ „Інтер-Пол” (підрядник) укладений договір підряду № S-11-2583, відповідно до п.п.1.1., 2.1.3. якого замовник доручив, а підрядник зобов’язався виконати за власним ризиком, власними силами, застосовуючи власні інструменти і матеріали, реконструкцію підлоги 200 кв.м. на ділянці викачування бочок (купажна дільниця) на заводі № 2 ТОВ „Сандора”, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Мешково-Погорілове, вул. Степова,1, згідно з договірною ціною (додаток №1) та локального кошторису (додаток № 2), які є невід’ємною частиною цього договору, а замовник зобов’язався своєчасно прийняти та сплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що замовник приймає виконані роботи поетапно по закінченню кожного звітного місяця протягом трьох робочих днів з дня повідомлення підрядником про їх завершення, роботи вважаються виконаними з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, з документальним підтвердженням вартості матеріальних та технічних ресурсів.

Пунктами 3.2., 3.3. договору передбачено, що у разі виявлення дефектів виконаної роботи, сторони складають список дефектів (дефектну відомість) і підрядник зобов’язується усунути їх власним коштом протягом 5 (п’яти) робочих днів, у разі розбіжностей між замовником та підрядником по недоліках виконаної роботи, підрядник і замовник мають право за свій рахунок ініціювати проведення незалежної експертизи, у разі підтвердження експертизою виникнення недоліків з вини підрядника, останній усуває їх власними силами і за свій рахунок протягом 5 (п’яти) робочих днів.

У випадках, передбачених п.п. 3.2 і 3.3 цього договору, акт підписується протягом трьох днів після повідомлення підрядником про усунення недоліків (п.3.4. договору).

Із змісту п. 4.3. договору вбачається, що замовник перераховує передоплату у розмірі 100% вартості матеріалів за курсом НБУ і 10% вартості робіт, за курсом НБУ 8,75 грн/євро плюс корегування курсу на день оплати замовник перераховує не пізніше 11.12.2008р. на підставі наданого підрядником рахунку.

Згідно з п. 4.4. договору замовник перераховує остаточну суму в розмірі 90% вартості робіт за фактично виконані роботи протягом 5 (п’яти) банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі виставленого підрядником рахунку.

В п.п. 6.1., 6.2. договору зазначено, що підрядник гарантує якість виконуваних робіт і несе відповідальність за дефекти, виявлені протягом гарантійного терміну, який складає 10 років, з дня передачі підрядчиком об’єкту замовникові. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені протягом гарантійного терміну в тому випадку, якщо він не доведе, що вони стали результатом природного зносу об’єкту або його частин; неправильній експлуатації об’єкту; невірних інструкцій по його експлуатації, розроблених замовником; неналежного ремонту об’єкту, виконаного Замовником або залученими ним організаціями. Підрядник зобов’язується усувати виявлені дефекти протягом гарантійного терміну своїми силами і засобами, в терміни узгоджені із замовником (але не більше двох тижнів) згідно зі ст. 884 Цивільного Кодексу України. Результати ремонту оформляються актом виконаних робіт в порядку, встановленому розділом 3 цього договору. При цьому гарантійний термін продовжується на термін, протягом якого об’єкт не експлуатувався внаслідок виявлених дефектів, відповідальність за які несе Підрядник.

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що жодна із сторін не має права передавати права і обов’язки за даною угодою третім особам без письмової згоди на це іншої сторони.

10.02.2009р. ТОВ „Сандора” (замовник) та ТОВ „Інтер-Пол” (підрядник) уклали додаткову угоду №1 (Дл/С-87) до договору підряду № S-11-2583 від 10.12.2008р., в якій виклали п. 1.1 договору в наступній редакції : „1.1. Замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати за власним ризиком, власними силами, застосовуючи власні інструменти і матеріали, реконструкцію підлоги 200 кв.м. на ділянці викачування бочок (купажна дільниця) на заводі №2 ТОВ „Сандора”, розташованого за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Мешково-Погорілове, вул. Степова, 1, згідно договірної ціни (додаток №3) та локального кошторису (додаток №4), які є невід’ємною частиною цього договору.”, та п. 4.1 договору - в наступній редакції: „4.1. Загальна сума договору складає 111670,00 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот сімдесят грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 18611,67 грн. (враховуючи вартість матеріалів і вартість робіт).

ТОВ „Сандора” на виконання п. 4.3 договору здійснило передоплату ТОВ „Інтер-Пол” у розмірі 100% вартості матеріалів та 10% вартості робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №20601 від 12.12.2008р., № 20292 від 11.12.2008р..

На виконання умов договору підряду № S-11-2583 від 10.12.2008р. ТОВ „Інтер-Пол” здійснило реконструкцію підлоги 200 кв.м. на ділянці викачування бочок (купажна дільниця) на заводі № 2 ТОВ „Сандора” та надало для підписання ТОВ „Сандора” акт здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписані та засвідчені печаткою ТОВ „Інтер-Пол”.

Між тим, як свідчать матеріали справи, ТОВ „Сандора” не підписало акт здачі - приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, не перерахувало згідно з п. 4.4 договору остаточну суму в розмірі 90% вартості робіт за фактично виконані роботи, тобто неоплаченою залишилась вартість виконаних підрядних робіт в розмірі 19218,38 грн..

Несплата ТОВ „Сандора” на користь ТОВ „Інтер-Пол” грошових коштів в розмірі 19218,38 грн. за виконані підрядні роботи за договором підряду № S-11-2583 від 10.12.2008р., стало підставою для укладення між ТОВ „Інтер-Пол” (цедент) та ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка”(цесіонарій) договору відступлення права вимоги № 04-05 від 05.05.2009р., відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого цедент уступає цесіонарію право вимагати боргу з ТОВ „Сандора” (Боржник), який витікає з обов’язку (зобов’язання) боржника сплатити, виконані за договором підряду № S-11-2583 від 10.12.2008р. роботи в розмірі 19218,38 грн., а цесіонарій приймає на себе, на підставі даного договору, право вказаної вимоги в повному обсязі, включаючи право вимоги збитків, процентів за безпідставне користування.

Пунктами п.п. 2.1. - 2.5. договору уступки права вимоги встановлено, що за отримане відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цеденту винагороду в розмірі 19000,00 грн. протягом 1 року з моменту підписання діючого договору, цедент зобов’язується повідомити цесіонарію всі відомості, які мають значення для отримання заборгованості, та передати документи, які підтверджують право вимоги боргу цесіонарію протягом 10 днів з дати підписання договору.

Згідно з п.3.2. Договору у випадку порушення цедентом п.2.4., п. 2.5. діючого Договору, останній сплачує штраф, у розмірі 10% від суми вказаної в п. 2.1. Договору.

20.05.2009р. ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” повідомило ТОВ „Сандора” про укладення договору відступлення права вимоги № 04-05 від 05.05.2009р..

ТОВ „Інтер-Пол” протягом десяти днів з дати підписання договору №04-05 від 05.05.2009р., тобто до 15.05.2009р. не передало ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” документи, необхідні для виконання зобов’язань за договором, про що свідчить лист ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” від 20.05.2009р., (передача документів підтверджується актом приймання-передачі документів від 26.05.2009р.), що і стало підставою для нарахування цесіонарієм штрафних санкцій за п. 3.2. договору в сумі 1900 грн. та зверненню ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” до суду про стягнення з ТОВ „Інтер-Пол” штрафу у розмірі 1900 грн. та з ТОВ „Сандора” 19218,38 грн. основного боргу, 143,74 грн. –3% річних, 228,69 грн. –інфляційних втрат.

Під час розгляду справи ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” подало до господарського суду Одеської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з ТОВ „Сандора” 19218,38 грн. –основного боргу, 255,89 грн. –3% річних, 440,09 грн. –інфляційних втрат, з ТОВ „Інтер-Пол” –1900 грн. –штрафних санкцій, та з відповідачів –218,14 грн. –державного мита, 315 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, 5000 грн. –витрат на правову допомогу пропорційно до задоволених вимог.

Позовні вимоги ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” обґрунтовувало ст. ст. 509, 512, 514, 516-517, 530, 626 Цивільного кодексу України та ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов’язку боржника третьою особою; кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом; кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 вказаного Кодексу заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Статтею 518 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред’явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов’язок до пред’явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши умов договору підряду S-11-2583 від 10.12.2008р., та матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ТОВ „Інтер-Пол” не мало права передавати ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” права та обов’язки за договором підряду без згоди на це ТОВ „Сандора”, оскільки п. 9.1 вказаного договору передбачено, що жодна із сторін не має права передавати права і обов’язки за даною угодою третім особам без письмової згоди на це іншої сторони, між тим в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32 –34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про письмове погодження ТОВ „Сандора” з передачею прав та обов’язків ТОВ „Інтер-Пол” позивачу, до того ж в матеріалах справи відсутні докази надсилання ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка” на адресу ТОВ „Сандора” повідомлення про відступлення права вимоги від 20.05.2009р., за таких обставин, ТОВ „Сандора” не було належним чином повідомлено про заміну кредитора у зобов’язанні.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За ст. 627 та ст. 629 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Таким чином, договірна передача зобов’язальних вимог всупереч положенням первісного договору є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до положень ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, котрим передбачено, що господарський суд приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, вважає за належне визнати недійсним договір уступки права вимоги №04-05 від 05.05.2009р., укладений між ТОВ „Інтер-Пол” та ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка”, оскільки вказаний договір укладений з порушенням умов договору підряду а також ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України.

          Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю: кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у задоволенні позову ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” до ТОВ „Інтер-Пол” та ТОВ „Сандора” про стягнення 21814,36 грн. слід відмовити, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позову, так як договір відступлення права вимоги №04-05 від 05.05.2009р. визнається апеляційним господарським судом недійсним.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та послуг адвоката покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ „Сандора” слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2009р. по справі №25/79-09-3403 скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 83, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ТОВ „Сандора” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2009р. по справі №25/79-09-3403 скасувати.

У задоволенні позову ТОВ „Консалтінгова фірма „Ніка” відмовити.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 04-05 від 05.05.2009р., укладений між ТОВ „Інтер-Пол” та ТОВ „Консалтингова фірма „Ніка”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтінгова фірма „Ніка” (65062, м. Одеса, провулок Колективний,3, код ЄДРПОУ 34108444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора” (57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 249 (дві сорок дев’ять) грн. 66 коп..

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.