Рішення № 73873615, 10.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1730/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Демусенко А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,16000) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (АДРЕСА_2) про визнання неправомірною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 11.04.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни і просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56010460 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною від 19.03.2018 про примусове виконання Виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.11.2017 за №2915 в реєстрі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що приватним виконавцем прийнято виконавчі документи не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, чим порушеного вимоги Закону України «Про виконавче провадження». На момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, відкриття виконавчого провадження місце проживання та місце перебування боржника зареєстроване та знаходиться в Чернігівській області м. Новгород-Сіверський. Крім того, боржник на території міста Києва не має ні майна, а ні джерела доходу, а виконавчим округом приватного виконавця Вольф Т.Л. є місто Київ. Це значно ускладнює реалізацію передбачених Законом України «Про виконавче провадження» прав боржника, як сторони процесу, порушує норми законодавства. Територіально унеможливлює реалізацію права ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, можливість безпосередньої участі у вчиненні виконавчих дій та ускладнює процедуру подачі додаткових матеріалів, ускладнює можливість заявляти клопотання, заперечення проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та право користуватися іншими правами наданими законом, ускладнює право брати участь у виконавчому провадженні самостійно. Виконавцем створено умови, за якими боржник не може виконати покладені на нього обов'язки, а саме: подати декларацію про доходи на протязі визначеного законом строку, своєчасно з'явитись на вимогу виконавця, вчасно повідомити про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Враховуючи дані обставити, позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.05.2018 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У встановлений ухвалою суду строк відповідач відзив на позову заяву не надав, в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.03.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною відкрито виконавче провадження ВП №56010460 за виконавчим написом №2915, виданим 21.11.2017, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 42299,95 грн. (а.с.25).

Відповідно до статті 287 частини 3 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно статті 3 частини 1 пункту 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення, на підставі таких виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно ч.1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно частиною 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема, передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів - у випадках, передбачених законом; 4) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ пред'явлено до виконання Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до паспорту громадянина України № НК 158344, виданого Новгород-Сіверським РВ УМВС України в Чернігівській області 10 липня 1996 року, місцем проживання ОСОБА_1 з 23.09.1986 є м. Новгород-Сіверський, вул. Ворошилова, 16а (а.с.21-23).

Виконавець не виконав вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та відкрив виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, чи порушив її права та обов'язки боржника у виконавчому провадженні, оскільки особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Суду не надано будь які підтверджуючі документи про проведені виконавчі дії державним виконавцем за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем надано суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна (АДРЕСА_2) на користь позивача підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,16000) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56010460 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною від 19.03.2018 про примусове виконання Виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.11.2017 за №2915 в реєстрі.

Стягнути за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,16000) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур