Рішення № 73873614, 03.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1033/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Зеленського С.С.,

представника відповідача - Репеха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Тайм Агро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Тайм Агро» (далі - ТОВ «Євро-Тайм Агро») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 № 427684/40940223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої позивачем;

- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 06.11.2017, складену позивачем на користь ТОВ ''Агросоя 2017''.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна №4 від 06.11.2017, складена ТОВ «Євро-Тайм Агро» на загальну кількість 26,34 тон «сої», відповідає обсягам придбаної продукції даної категорії. Всі господарські операції належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку. Тобто, відсутні критерії, передбачені податковим законодавством для зупинення реєстрації поданої податкової накладної. Крім того, в оскаржуваному рішенні комісії ДФС №427684/40940223 від 15.12.2017 у реєстрації податкової накладної було відмовлено з підстави «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування». При цьому, фіскальним органом вищої податкової інстанції лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи.

Вважає, що наведене вище свідчить про формальний підхід співробітниками ДФС до розгляду поданих документів ТОВ «Євро-Тайм Агро», що мало наслідком прийняття необґрунтованого та протиправного рішення.

Ухвалою судді від 20.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 12.04.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що ТОВ «Євро-Тайм Агро» призупинено в автоматичному режимі реєстрацію податкової накладної № 4 від 06.11.2017 відповідно до п. 201.16 ст. Податкового кодексу України. Зазначив, що позивачем до повідомлення від 08.12.2017 № 2 до податкової накладної від 06.11.2017 № 4 було надано пояснення, а також копії первинних документів. Разом з тим, не надані специфікації до договору поставки, укладеному між ТОВ «Євро-Тайм Агро» та ТОВ «Агросоя 2017», а також документи, які б посвідчували якість товару, що передбачено самим договором. Крім того, до повідомлення не надані товарно - транспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення товару.

У зв'язку з наведеним, 15.12.2017 рішенням Комісії ДФС № 427684/40940223 відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4.

23.03.2018 представником ТОВ «Євро-Тайм Агро» надано відповідь на відзив, в якій підтримано доводи, викладені в позовній заяві, та зазначено, що ДФС України зобов'язане повідомляти платнику податків про «надання платником податку пояснень та/або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не під час судового розгляду справи, а в при вирішенні питання про розблокування реєстрації податкової накладної, в адміністративному порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що позов має бути задоволений, враховуючи таке.

ТОВ «Євро-Тайм Агро» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.11.2016 внесено відповідний запис. Товариство перебуває на обліку як платник податку на додану вартість. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 01.11.2016 № 1 (а.с. 17-39, 4045). Основним видом діяльності позивача є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «Євро-Тайм Агро» (покупець) було укладено з ФГ «Вишеньки» (продавець) договір купівлі-продажу від 03.11.2017 № КП01/11-17, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 54-58).

Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти та оплатити продукцію рослинництва в кількості, по ціні, в терміни, відповідно до специфікації (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору продавець гарантує, що на момент укладення цього договору продукція вироблена ним самостійно.

В свою чергу, відповідно до укладеної сторонами специфікації, ФГ «Вишеньки» взяло на себе зобов'язання із продажу позивачу сої в кількості 27 т на умовах самовивозу (а.с. 59).

Факт реальності здійсненої позивачем з ФГ «Вишеньки» господарської операції підтверджується такими первинними документами бухгалтерського обліку: видатковою накладною від 06.11.2017 № 85, рахунком від 06.11.2017 № 84 та платіжним дорученням від 08.11.2017 № 69 (а.с. 60-62).

Судом встановлено, що придбану у ФГ «Вишеньки» сою позивачем було реалізовано ТОВ «Агросоя 2017» відповідно до укладеного 06.11.2017 між ТОВ «Євро-Тайм Агро» (постачальник) та ТОВ «Агросоя 2017» (покупець) договору поставки № 48/11-17, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками товариств (а.с. 71-73).

При цьому, пунктом 3.2 вказаного Договору постачальник взяв на себе зобов'язання щодо поставки товару (сої) покупцю.

Відповідно до пункту 4.3 Договору оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати без врахування ПДВ. Після реєстрації постачальником електронної податкової накладної покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника недоплачену суму у розмірі ПДВ.

Як було з'ясовано в ході судового розгляду справи, оскільки позивач не має власних об'єктів нерухомого майна (складських приміщень), керівництвом товариства вирішено придбану у ФГ «Вишеньки» сою одразу перевозити покупцю, а саме: ТОВ «Агросоя 2017». При цьому, так як у ТОВ «Євро-Тайм Агро» обмежені можливості власного транспорту для перевезення вказаної продукції покупцю (відповідно до умов укладеного з ним договору), позивачем (замовник) 01.08.2017 укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №01-08/17 з ФОП «Строгий Ярослав Віталійович» (виконавець) (а.с. 63-67).

Пунктом 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню або організації перевезення вантажу на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити виконані виконавцем послуги по перевезенню.

Факт перевезення ФОП «Строгий Ярослав Віталійович» сої від ТОВ «Євро-Тайм Агро» (отриманої в пункті навантаження с. Вишеньки) до ТОВ «Агросоя 2017» підтверджується виписаною перевізником товарно-транспортною накладною від 06.11.2017 № 538235, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 01/11 (а.с. 68, 69).

15.11.2017 ФОП «Строгий Ярослав Віталійович» виписано позивачу рахунок на оплату № 01/11 за надані послуги з перевезення сої (а.с. 70).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агросоя 2017» отримано придбану у ТОВ «Євро-Тайм Агро» сою, що підтверджується складеною сторонами видатковою накладною від 06.11.2017 № 04/11. Загальна вартість товару складає 259 449,00 грн. (ПДВ 43 241,50 грн.) (а.с. 74).

З врахуванням умов пункту 4.3 Договору ТОВ «Агросоя 2017», згідно рахунку на оплату від 06.11.2017 № 04/11, оплатило ТОВ «Євро-Тайм Агро» вартість придбаної сої, без врахування ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 08.11.2017 № 457 на суму 216 207,41 грн. (а.с. 75, 76).

06.11.2047 позивачем виписано податкову накладну № 4 на загальну суму 259 448,89 грн., у т.ч. ПДВ 43 241,48 грн. (а.с. 77) та 30.11.2017 направлено її відповідачу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цього ж дня, за допомогою програми електронного документообігу "М.Е.Doc", позивачем отримано квитанцію, де зазначено: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1201. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу» (а.с. 78).

У зв'язку із наведеним, 08.12.2017 ТОВ «Євро-Тайм Агро» подано до ДФС України повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній № 4, в якому зазначено, що по операції, відображеній у вказаній податковій накладній, придбання сої підтверджує видаткова накладна № 85 від 06.11.2017, виписана на виконання договору купівлі-продажу № КП 01/11-17 від 03.11.2017. За товар сплачено 08.11.2017 згідно платіжного доручення № 69 від 08.11.2017. Сою реалізовано ТОВ «Агросоя 2017» згідно договору поставки № 48/11-17 від 06.11.2017, що підтверджено видатковою накладною № 04/11 від 06.11.2017. Оплату отримано частково за мінусом суми ПДВ - 216 207,41 грн. (а.с. 79, 81-94).

Факт направлення ТОВ «Євро-Тайм Агро» до відповідача повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК № 4 підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 80).

15.12.2017 комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 427684/40940223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), у зв'язку із наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с. 95).

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, ТОВ «Євро-Тайм Агро» звернулось до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту Квитанції № 1, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 78).

Разом з тим, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у Квитанції № 1 конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Крім того, формулювання фіскальним органом у Квитанції № 1 вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто, наказу № 567), також, на думку суду, є нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Наказ № 567) містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки».

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою».

Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно б було чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу № 567.

У свою чергу, у відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2018 ТОВ «Євро-Тайм Агро» у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подало до ДФС України повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК № 4, в якому зазначено, що по операції, відображеній у вказаній податковій накладній, придбання сої підтверджує видаткова накладна № 85 від 06.11.2017, виписана на виконання договору купівлі-продажу № КП 01/11-17 від 03.11.2017. За товар сплачено 08.11.2017 згідно платіжного доручення № 69 від 08.11.2017. Сою реалізовано ТОВ «Агросоя 2017» згідно договору поставки № 48/11-17 від 06.11.2017, що підтверджено видатковою накладною № 04/11 від 06.11.2017. Оплату отримано частково за мінусом суми ПДВ - 216 207,41 грн. (а.с. 79).

Також, до вищевказаного повідомлення ТОВ «Євро-Тайм Агро» були додані первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: договір купівлі-продажу від 03.11.2017 № КП-01/11-17, видаткова накладна від 06.11.2017 № 04/11, рахунок від 06.11.2017 № 84, платіжне доручення від 08.11.2017 № 69, договір поставки від 06.11.2017 № 48/11-17, довіреність від 06.11.2017 № 71, рахунок від 06.11.2017 № 04/11, видаткова накладна від 06.11.2017 № 04/11, платіжне доручення від 08.11.2017 № 457 (а.с. 81-94).

Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення ТОВ «Євро-Тайм Агро» та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, 15.12.2017 прийнято рішення № 427684/40940223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 95).

Водночас, з детального аналізу прийнятого Комісією рішення від 15.12.2017 прийнято рішення № 427684/40940223 вбачається, що останнє не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190; чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ «Агросоя 2017», та на те, що такі документи були надані ТОВ «Євро-Тайм Агро» контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача, як на підставу для формування пропозицій Комісії ДФС щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, ненадання позивачем специфікації до договору поставки, укладеному між ТОВ «Євро-Тайм Агро» та ТОВ «Агросоя 2017», а також документів, які б посвідчували якість товару та товарно-транспортних накладних, оскільки відповідач в квитанції № 1 не зазначив конкретного переліку документів, які б підтверджували реальність здійснення господарської операції товариства з контрагентом. Враховуючи наведене, користуючись наданим правом та викладеним в квитанції № 1, ТОВ «Євро-Тайм Агро» надіслало до контролюючого органу документи, які на його думку, в повній мірі підтверджують обсяг постачання обсягу придбаних товарів.

Стосовно позовної вимоги ТОВ «Агросоя 2017» про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ним 06.11.2017 податкову накладну № 4, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Водночас, у даному випадку, задоволення позовної вимоги ТОВ "Євро-Тайм Агро" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану товариством 06.11.2017 податкову накладну № 4, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Приймаючи рішення суд враховує, що відповідно до умов договору поставки № К48/11-17 ТОВ «Агросоя 2017» мусить перерахувати на банківський рахунок ТОВ «Євро-Тайм Агро» вартість ПДВ в сумі 43241,50 грн. після реєстрації податкової накладної на поставлений товар. Однак, у зв'язку з тим, що відповідач необґрунтовано відмовив у реєстрації податкової накладної №4 від 06.11.2017 позивач несе прямі фінансові збитки. Крім того, судом встановлено, та не спростовано відповідачем, що боргу перед Державним бюджетом зі сплати податків і зборів товариство не має.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Тайм Агро» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 № 427684/40940223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Тайм Агро".

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.11.2017 № 4, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Тайм Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агросоя 2017''.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8 м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Тайм Агро" (код ЄДРПОУ 40940223, вул. Ватутіна, 64, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область, 16544) судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2018 року.

Суддя С.В. Бородавкіна