Постанова № 7387254, 22.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2009                                                                                           № 18/244

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Зурнаджи Є.Є. (дов. № 01/12-09 від 01.12.2009 р.)

від відповідача -Матвейчук О.А. (дов. б/н від 09.06.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2009

у справі № 18/244 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард-Сервіс"

до                                                   ВАТ "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 31739,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від21.07.2009р. у справі №18/244 позов задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гепард-Сервіс” 1283,15 грн. інфляційних втрат, 1035,47 грн. пені, 258,87 грн. трьох процентів річних з прострочений суми, 7200 грн. витрат по оплаті послуг адвоката; в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення в частині нарахування штрафних санкцій та в частині відшкодування витрат позивача на послуги адвоката; зменшити розмір штрафних санкцій та розмір відшкодування витрат позивача на послуги адвоката до можливого мінімуму. Відповідач зазначає, що не може погодитись з рішенням суду в частині відшкодування адвокатських послуг, оскільки у звіті про виконану роботу по наданню адвокатських послуг представником позивача було надано неправдиву інформацію, а саме, було суттєво завищено об’єми всіх наданих послуг. Відповідач не згоден з оскаржуваним рішенням в частині сплати штрафних санкцій, оскільки має незадовільний фінансовий стан. Відповідач оплатив заборгованість за договором поставки.

Відповідач надав суду уточнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що в акті виконаних робіт від 24.06.2009 р. не вказано про виконання робіт по наданню адвокатських послуг, предметом акту є оплата коштів. Складання звіту про виконану роботу від 16.06.2009 р. договором не передбачено. Вищевказані факти вказують на відсутність юридичних підстав для відшкодування позивачу витрат по наданню адвокатських послуг в сумі 7200 грн. Позивач в своїх вимогах загалом просив стягнути 39569,89 грн. Оскаржуваним рішенням позов було задоволено частково та стягнуто 10407,39 грн., в іншій частині позову про стягнення 29162,50 грн. основного боргу провадження було припинено. Відповідач вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката повинні складати 2059,26 грн., виходячи із співмірності задоволених позовних вимог.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, рішення суду першої інстанції законним.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення за договором поставки заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 30445,65 грн. (29162,50 грн. основного боргу та 1283,15 грн. інфляційних витрат), 1035,47 грн. пені, 258,87 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 7200 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

25.06.2009 р. позивач уточнив свої вимоги, в яких просив стягнути з відповідача 1283,15 грн. інфляційних втрат, 254,07 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1016,29 грн. пені. Під час розгляду справи в суді відповідачем було погашено заборгованість по договору в сумі 29162,50 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від21.07.2009р. позов задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гепард-Сервіс” 1283, 15 грн. інфляційних втрат, 1035,47 грн. пені, 258,87 грн. трьох процентів річних з прострочений суми, 7200 грн. витрат по оплаті послуг адвоката; в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинено.

Апеляційний господарський суд вважає такий висновок суду першої інстанції необгрунтованим, у зв’язку з чим дане рішення підлягає зміні з огляду на наступне.

Встановлено, що 11.12.2007 р. між сторонами по справі було укладено договір поставки № КЕВРЗ/ВМТП-07382/ю, за умовами якого позивач виготовляє, поставляє та передає у власність відповідачу нафтопродукти, а саме, бензин і дизельне паливо, а відповідач оплачує продукцію.

Відповідно до п. 6.1 укладеного договору розрахунки здійснюються протягом 10 днів з моменту отримання продукції відповідачем. Продукції поставлено на загальну суму 1082764,84 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем на час подання позову до суду складала 29162,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські відносини належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було погашено основний борг за вказаним договором в сумі 29162,50 грн.

Таким чином апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції в частині припинення провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України щодо сплати основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Частина 3 ст. 549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках за кожен день прострочення виконання.

Згідно довідки № 13/БХ-125 від 10.12.2009 р. дебіторська заборгованість замовників-залізниць перед відповідачем станом на 10.12.2009 р. становить 19016435,03 грн.

Відповідно до ч. ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи ті обставини, що відповідач має значну кредиторську та дебіторську заборгованість, до вирішення справи в суді відповідач сплатив основний борг за договором, апеляційна інстанція вважає можливим зменшити розмір стягуваної з відповідача пені на 500 грн. та загалом стягнути 516,29 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача правильно нарахованих інфляційних втрат у розмірі 1283,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Горецьким О.В. було укладено договір № 02-06/08 про надання юридичних послуг по даному позову. 24.06.2009 р. між ними було підписано акт виконаних робіт, були оплачені кошти в сумі 7200 грн.

Суд першої інстанції стягнув з відповідача 7200 грн. витрат по сплаті адвокатських послуг, однак апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що дані витрати повинні бути зменшені з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд першої інстанції не врахував того, що розмір відшкодування послуг адвоката повинен бути співрозмірним задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення даного позову та співмірність послуг адвоката із задоволеними позовними вимогами, апеляційна інстанція вважає необхідним змінити в цій частині рішення суду першої інстанції та стягнути такі витрати в розмірі 2059,26 грн., розрахунок яких перевірений судом.

Крім цього, господарський суд першої інстанції припустився помилки, стягуючи з відповідача три відсотки річних в сумі 258,87 грн., оскільки згідно прийнятих судом уточнень позовних вимог три відсотки річних складали 254,07 грн.

При таких обставинах, оскаржуване рішення суду першої інстанції також підлягає зміні і в цій частині.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені, оплати адвокатських послуг та трьох процентів річних.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.” задовольнити частково, рішення Господарського суду м.Києва від21.07.2009 р. у справі №18/244 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1.” Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі

29162,50 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.” (03049, Київ, вул. Ползунова, 2, код ЄДРПОУ 00480247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гепард-Сервіс” (юридична адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, корпус 2, офіс 508, код ЄДПРОУ 32077912) 1283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 516 (п’ятсот шістнадцять) грн. 29 коп. пені, 254 (двісті п’ятдесят чотири) грн. 07 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2059 (дві тисячі п’ятдесят дев’ять) грн. 26 коп. витрат по оплаті послуг адвоката, 317 (триста сімнадцять)грн. 40 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гепард-Сервіс” (юридична адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, корпус 2, офіс 508, код ЄДПРОУ 32077912) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.” (03049, Київ, вул. Ползунова, 2, код ЄДРПОУ 00480247) 79 (сімдесят дев’ять) грн. 35 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Справу №18/244 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.12.09 (відправлено)