Постанова № 7387175, 10.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2009                                                                                           № 4/416

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача           Лисиця Г.С. – за дов. № 2 від 02.11.2009

від відповідача Шістка В.О. – за дов. № 442 від 21.10.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2009

у справі № 4/416 (суддя

за позовом                               ТОВ "Тагарсан ЛТД"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

про                                                   розірвання кредитного договору та визнання припиненим іпотечного договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про розірвання кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 з 27.10.2008 та визнання припиненим іпотечного договору № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.10007, крім того просив стягнути з відповідача 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 розірвано Кредитний договір № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД».

Визнано припиненим Іпотечний договір № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД».

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» державне мито у сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 мотивовано тим, що відповідачем було істотно порушено умови Кредитного договору, у зв’язку з чим позивач не отримав чергового траншу кредиту, на який розраховував при укладенні даного договору, а тому позовні вимоги в частині розірвання Кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 підлягають задоволенню. Іпотечний договір № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.2007 на підставі частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України «Про іпотеку» визнано припиненим. Згідно частини 5 статті 188 Господарського кодексу України та частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, вимоги позивача про розірвання Кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 саме з 27.10.2008 судом першої інстанції визнана неправомірною та не задоволена.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 в частині визначення моменту розірвання Кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 та постановити нове, яким задовольнити позов повністю і розірвати Кредитний договір № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 з 27.10.2008.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, в цій частині є незаконним та необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк» проти її доводів заперечує, вважає безпідставною, в свою чергу також вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк» також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення повністю і прияти нове, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи та рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» проти її доводів заперечує, вважає безпідставною та просить залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 в частині розірвання Кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 та визнання припиненим Іпотечного договору № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.2007 просить залишити без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги, відзиви на них, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

02.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» (позивач у справі) був укладений Кредитний договір № 05/70/2006-КЛТ (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого встановлювалась процедура та умови надання відповідачем в майбутньому кредитів позивачу в межах загальної суми 5000000,00 грн., процедура та умови повернення позивачем отриманих кредитів, нарахування та сплата відсотків за отриманими кредитами, а також взаємні права та обов’язки сторін, що виникають при наданні відповідачем кредитів.

          04.12.2007 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін № 19 до Кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006, відповідно до якого було збільшено розмір надання кредитів в майбутньому до 7000000,00 грн., зменшено відсоток оплати річних з 20,5% на 17,5% річних, залишено кінцевий термін погашення заборгованості за кредитами не пізніше 02.11.2009.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч умовам Кредитного договору відповідач відмовив йому у видачі кредиту, посилаючись на відсутність вільних ресурсів, у зв’язку із зниженням активності на вітчизняних фінансових ринках, що в цілому торкнулося банківської системи. Позивач вважає це істотним порушенням відповідачем умов Кредитного договору, що відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї з сторін.

Відповідно до умов Кредитного договору (зі змінами) відповідач зобов'язався надати грошові кошти (кредит) позивачу у межах загальної суми 7000000,00 грн. на умовах, встановлених договором, а позичальник останній зобов’язався повернути кредит і сплатити відсотки.

Пунктом 3.3.1. Кредитного договору передбачено, що відповідач зобов’язаний надавити позивачу кредити згідно з Додатковими угодами в межах суми, передбаченої пунктом 1.1. цього договору, за умови, що сума кредитів буде забезпечена заставою на відповідно суму.

04.12.2007 між відповідачем (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець) був укладений Іпотечний договорі № 05/70/12/2006-КЛТ (надалі - Іпотечний договір).

Основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів та пені за Кредитним договором є нерухоме майно, зазначену у Іпотечному договорі, та яке належить на праві власності позивачу.

Відповідно до пункту 2.3. Кредитного договору, підставою для надання кредитів є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, додаток, рахунок-фактуру).

Банк має право відмовити в укладанні чергової Додаткової угоди у разі неналежного виконання/невиконання Позичальником умов Договору та вже укладених в рамках цього Договору Додаткових угод, в разі неподання Позичальником відомостей, що стосуються його фінансового стану, надання Банку недостовірної інформації та звітності, погіршення фінансового стану Позичальника, використання кредитів не за цільовим призначенням, недостатності забезпечення зобов’язань Позичальника за цим Договором.

Згідно пункту 3.1.10 Кредитного договору банк має право відмовити в укладенні додаткових угод на умовах, передбачених абзацом 2 пункту 2.3 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом вих. № 211 від 09.10.2008 звернувся до відповідача з проханням надати кредит у сумі 500000,00 грн., обґрунтувавши свою вимогу конкретними цілями, які пов’язані зі статутною діяльністю підприємства.

Листом вих. № 307 від 21.10.2008 позивач звернувся до відповідача за роз’ясненнями з приводу можливостей відкриття чергових траншів у межах кредитного ліміту, встановленого кредитним договором та просив зазначити терміни надання траншів, посилаючись на те, що невизначеність у даному питанні призведе до погіршення економічної ситуації на підприємстві, зупиненні господарської діяльності, поставить під загрозу виконання господарських та інших фінансових зобов’язань.

Листом від 27.10.2008 відповідач відмовив позивачу у видачі кредиту, посилаючись на відсутність вільних ресурсів, у зв’язку із зниженням активності на вітчизняних ринках, що в цілому торкнулося банківської системи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така відмова відповідача суперечить умовам договору та чинному законодавству, та є істотним порушенням зобов’язань перед Позичальником з наступних підстав.

Згідно пункту 3.4.5. Кредитного договору, позивач зобов’язаний сплачувати відповідачу нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з Додатковими угодами, 25 числа кожного місця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній Додатковій угоді. Якщо 25 числа припадає на вихідний або святковий день, проценти сплачуються наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позивача за період з 01.06.2008 по 01.11.2008 та розрахунку заборгованості, довідки Дніпропетровської філії ВАТ «Кредитпромбанк» від 09.07.2009 № 3741, позивач у порушення умов Кредитного договору здійснив погашення процентів по кредиту з прострочкою, у зв’язку з чим була нарахована пеня.

У разі якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору (частина 2 статті 348 Господарського кодексу України).

Пункт 2.3. Договору не ставить відмову відповідача відмовити в укладанні чергової Додаткової угоди у разі неналежного виконання позичальником умов договору від суми та строків такого невиконання.

Таким чином, у відповідача були підстави, передбачені пунктом 2.3. Кредитного договору, для тимчасового припинення видачі позивачу кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, незалежно від підстав відмови в наданні чергового траншу кредиту, викладеному у листі відповідача від 27.10.2008, враховуючи пункт 2.3. Кредитного договору та наявної заборгованості позивача за Кредитним договором, колегія суддів вважає, що відмова відповідача укласти додаткову угоду за таких обставин передбачена умовами договору, а тому відсутнє істотне порушення умов договору з боку відповідача та, відповідно, підстави для розірвання договору в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для розірвання Кредитного Договору відсутні, а позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно не підлягає визнанню припиненим Іпотечний договір.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав, з яких судом першої інстанції визнано припиненим Іпотечний договір, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Отже, зобов’язання за Кредитним договором вважалось би припиненим з моменту сплати позивачем відповідачу суми кредиту за договором та процентів.

Іпотечний договір був укладений позивачем в забезпечення повного та своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи (пояснення до відзиву на позову заяву позивача, листа відповідача № 2970/3562 від 29.05.2009 тощо), заборгованість позивача перед позивачем за основним зобов’язанням, а саме Кредитним договором складає 1888369,16 грн., отже зобов’язання не є припиненими, а отже підстави для припинення Іпотечного договору відсутні.

У даному випадку посилання суду першої інстанції на статтю 653 Цивільного кодексу України, за змістом якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки за наявності невиконання зобов’язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором щодо повернення кредиту та відсотків за ним, зобов’язання за кредитним договором не можуть вважатися припиненими за період дії договору.

Заперечення скаржника - Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», що викладені у апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не повідомлення відповідача про місце, дату і час оголошення повного тексту рішення, колегіє суддів до уваги не приймається з наступних підстав.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

В судовому засіданні 17.09.2008, в якому було оголошено перерву до 01.10.2009, про що зазначено у протоколі судового засідання, був присутній повноважний представник відповідача, а саме Шістка В.О..

Також, у матеріалах справи міститься розписка в повідомленні про перерву від 17.09.2009 (а.с. 159), в якій міститься підпис представника відповідача Шістки В.О.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення суду по даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, апеляційна скарга відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 скасувати повністю.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» (пр. Гагаріна, 57, м. Кривий Ріг, 50086, код 21886580) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ; 01014, код 21666051) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тагарсан ЛТД» (пр. Гагаріна, 57, м. Кривий Ріг, 50086, код 21886580) з Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу апеляційної скарги, перерахованого квитанцією 2516.157.2 від 12.10.2009, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи № 4/416.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 4/416 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді