Постанова № 7387119, 25.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2009                                                                                           № 45/330

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Чемес В.М. дов. № 40 від 28.04.2009 року

від відповідача: Пушкаренко Н.Є. дов. № ЦХП-18/3077 від 24.06.2009 року

                               Булій Т.В. дов. № ЦХП-18/5 від 05.01.2009 року

від третьої особи:           не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2009

у справі № 45/330 (суддя

за позовом                               ТОВ "НАН"

до                                                   Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

третя особа відповідача           Державне казначейство України

про                                                   стягнення 48685746,05 грн. та зобов"язання до вчинення дій

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „НАН” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” про стягнення 48685746,05грн., з яких 31577617,55 грн. – основного боргу, 615114,54 грн. – 3% річних, 3284072,20грн. – збитків від інфляції, 13208941,76 грн. – збитків, та зобов’язання прийняти продукцію.

Рішенням від 23.09.2009р. у справі № 45/330 Господарський суд м. Києва частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 31577617,55 грн.- основний борг, 615114,54 грн. – 3% річних, 3284072,20грн. – збитків від інфляції, 18581,59грн. – витрат по оплаті державного мита, 171,97 грн. – витрат на ІТЗСП, провадження у справі в частині зобов’язання відповідача прийняти поставлену продукцію на суму 31577617,55 грн. припинив.

Рішення мотивоване тим, що 27.06.08 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № ЦХП-05-01308-01 (далі - Договір). За умовами договору позивач зобов’язувався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у Специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору (п 1.1. Договору).

Обґрунтовуючи Рішення, господарський суд зазначає, що Позивач виконав взяті на себе обов’язки щодо поставки продукції, що підтверджується накладними, натомість Відповідач не відкрив акредитив на вказану суму, кошти за поставлений йому товар не оплатив. Крім того, на думку суду першої інстанції, Позивач є таким, що належним чином виконав зобов’язання по передачі продукції та продукція Відповідачем отримана та прийнята належним чином.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” звернулось з апеляційною скаргою від 01.10.09 № ЦХП-18/5284, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 23.09.2009р. у справі № 45/330 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду винесеним при неповному з’ясуванні обставин справи, без всебічного дослідження доказів у справі, що призвело до визнання судом встановленими недоведених обставин.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 11.11.2009 року.

9.11.09 ДП "Укрзалізничпостач" подало доповнення до апеляційної скарги від 06.11.09 № ЦХП-18/5965, в якому просить рішення господарського суду у справі №45/330 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким зобов’язати Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” прийняти за актами прийомки-передачі та оплатити відвантажену згідно Договору поставки № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.2008р. та залізничних (товаротранспортних) накладних №№51294564, 51291120, 51292762, 51291119, 50743581, 51292784, продукцію в кількості 206,545тн на загальну суму 6908929,15грн. та зобов’язати ДП "Укрзалізничпостач" прийняти за актами прийомки-передачі та оплатити продукцію на суму 24668688,4 грн. згідно умов Договору поставки № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.2008р. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Заявник скарги вважає , що в матеріалах справи відсутні докази поставки продукції в сумі 31577617,55 грн., а тому позивач не є таким, що належним чином виконав зобов’язання по передачі продукції та продукція Відповідачем не отримана, як помилково встановлено господарським судом при винесенні рішення у справі 45/330.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові докази (товаро-транспортні та залізничні накладні), які, разом з попередньо наданими в суді першої інстанції накладними підтверджують факт поставки продукції на суму 14506266,07 грн., а також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду у справі 45/330 змінити, зобов’язавши ДП "Укрзалізничпостач" сплатити на користь ТОВ ”НАН” кошти в розмірі 16297491,85 грн., з яких 14506266,07 грн. - основний борг, 282574,11 грн. - 3% річних, 1508651,67 грн.- збитки від інфляції, а також зобов’язати ДП "Укрзалізничпостач" прийняти продукцію на загальну суму 17071351,49 грн. та оплатити її в порядку, передбаченому Договором поставки № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.08р., відшкодувати держмито пропорційно задоволеним вимогам та витрати, пов’язані із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

25.11.09 ДП "Укрзалізничпостач" подало заяву про відкликання апеляційної скарги від 25.11.09 № ЦХП-18/6260, в якій просить відповідно до ст.100 ГПК України прийняти відмову від апеляційної скарги у зв’язку із укладенням мирової угоди (копія в матеріалах справи), яку сторони мають намір затвердити на стадії виконання рішення.

2.12.09 "Укрзалізничпостач" відізвало заяву про відкликання апеляційної скарги та подало зміни до апеляційної скарги № ЦХП-18/6403, в яких надало згоду на долучення до матеріалів справи додаткових доказів: товарно-транспортних та залізничних накладних № 50743594, №51292727; № 51292783; № 608398; № 623712; № 623702№ 891272; № 891274№ 51292779) та просить змінити рішення, зобов’язавши ДП "Укрзалізничпостач" прийняти (оприбуткувати) та оплатити фактично відвантажену продукцію на загальну суму 14506266,07 грн.; вчинити дії щодо належного виконання Договору поставки № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.08р. та прийняти продукцію в кількості 517,236 тн на загальну суму 17071351,48 грн., стягнути 282574,11 грн. - 3% річних , 1508651,67 грн. - збитки від інфляції, 18581,59грн. - витрати по сплаті держмита та 171,97грн.- витрати на ІТЗ судового процесу .

Відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № ЦХП-05-01308-01 (далі - Договір). За умовами договору позивач зобов’язувався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у Специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору (п 1.1. Договору).

Найменування продукції: металеві прогонні споруди з опорними частинами, опорні частини до металевих прогонних споруд, мостові інвентарні конструкції (п.1.2. Договору).

Ціна Договору, встановлена сторонами, складає 45356710,03 грн., ціна є твердою та визначена на умовах CPT згідно ІНКОТЕРМС-2000 (п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору).

Згідно умов і термінів постачання, зафіксованих в Договорі, позивач зобов’язувався здійснювати відвантаження партіями тільки після письмової рознарядки відповідача протягом 3 місяців з дня наповнення акредитиву та узгодження проектної документації (п. 5.2. Договору).

Відповідач надав, а позивач отримав рознарядки №ЦХП-18/2119 від 14.07.08, №ЦХП-18/2118 від 14.07.08, №ЦХП-18/3028 від 16.09.08 на поставку металеві прогонні споруди з опорними частинами, опорні частини до металевих прогонних споруд, мостові інвентарні конструкції в кількості, визначеної Договором.

Відповідно до п. 6.1., 6.3. Договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору провадиться замовником шляхом безвідзивного документарного переказного (трансферабельного) подільного покритого акредитива за пред’явленням. Акредитив має бути відкритий протягом 10 днів з дати підписання Договору на 30% суми від суми договору з подальшим збільшенням суми акредитиву до суми фактично виготовленої продукції, але не пізніше 10 днів з моменту письмового повідомлення відповідача про готовність відвантаження цієї продукції згідно специфікації до даного договору.

Відповідач листом від 09.09.08 повідомив позивача про відкриття акредитиву на користь позивача на суму 13607013,00 грн. Відповідно до актів приймання-передачі, складених на виконання умов Договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивач передав відповідачеві продукцію на загальну суму відкритого акредитиву - 13607013,00 грн. і спору між сторонами в цій частині не має.

Позивач листом від 01.12.08 повідомив про те, що залишок продукції, що має бути поставлений згідно з рознарядками відповідача № ЦХП-18/2119 від 14.07.08, № ЦХП-18/2118 від 14.07.08, № ЦХП-18/3028 від 16.09.08 готовий до відвантаження та просив відповідача вжити заходів для своєчасного відкриття акредитиву на суму 31577617,55 грн., про що повідомити позивача.

Листом від 19.11.08 відповідач повідомив позивача про те, що у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача, продукцію буде прийнято лише в межах раніше відкритого акредитиву.

Позивач листом від 20.11.08 повідомив відповідача про неможливість призупинення поставки, оскільки замовлена відповідачем продукція більшою частиною готова до відправки відповідачеві.

Відповідно до частини першої статті 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду, що одностороння відмова відповідача та невиконанням ним зобов'язань з прийняття продукції за Договором і здійснення остаточного розрахунку є неправомірними.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд м. Києва дійшов невірного висновку, що позивач є таким, що належним чином виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки продукції на суму 31577617,55 грн., а відповідач є таким що виконав зобов’язання по прийняттю поставленої продукції та, в зв’язку з цим, зупинив провадження у справі в частині зобов’язання відповідача прийняти поставлену продукцію на суму 31577617,55 грн. з наступних підстав.

Так, порядок передачі і приймання продукції обумовлений сторонами розділом 7 Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору, після прийому продукції, Вантажоодержувач має надати Замовнику наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, податкову та видаткову накладні, сертифікат якості виробника продукції.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що поставка продукції підтверджується Сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, після підтвердження Вантажоодержувачем факту отримання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Стаття 662 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до специфікації до Договору поставки №ЦХП-05-01308-01 від 27.06.08 позивач зобов’язався поставити металоконструкції пролітної будівлі моста – 1028,87тн, опорні частини – 63,628тн, високоміцні болти – 32,564тн, транспортне улаштування – 5,00тн, загалом - 1130,062 тн та один комплект конструкції мостової інвентарної (216,094тн) на загальну суму 45356710,03грн.

Згідно наявним у матеріалах справи актами прийому-передачі та залізничним і товаротранспортним накладним № 51292761, 33361368, 83266472 33366474, 623708, 623707, 623704, 623704, 623705, 623703, продукція була поставлена позивачем і прийнята відповідачем в обсязі 399,695 тн на суму 13606856,56грн., тобто на суму відкритого акредитиву і спору між сторонами щодо поставки і оплати продукції на суму відкритого акредитиву немає.

Решта продукції, яка повинна була поставлятись позивачем на суму 31577617,55 грн. складає 730,367 тн та один комплект конструкції мостової інвентарної (216,094тн)

Як вбачається із залізничних та товаротранспортних накладних № 51294564, 51291120, 51292762, 51291119, 50743581, 51292784 наданих позивачем при розгляді справи в господарському суді та накладних № 50743594, №51292727; № 51292783; № 608398; № 623712; № 623702№ 891272; № 891274№ 51292779, долучених до матеріалів справи апеляційним судом, позивач відвантажив на адресу визначених відповідачем вантажоодержувачів 435,4 тн на суму 14506266,07 грн., що підтверджується і відповідачем.

Тобто, докази поставки на адресу вантажоодержувачів решти продукції в кількості 294,967 тн та одного комплекту конструкції мостової інвентарної (216,094 тн) на загальну суму 17071351,48 грн. відсутні.

Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що позивач не надав господарському суду належні і достатні докази дотримання ним умов договору в частині поставки продукції на суму 31577617,55грн. і висновки господарського суду в цій частині не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.          

Таким чином, господарський суд помилково дійшов до висновку щодо повного виконання позивачем власних зобов’язань за договором.

Проте, внаслідок неправомірної відмови відповідача від отримання решти продукції, частина виготовлених мостових споруд в кількості 294,967 тн та одного комплекту конструкції мостової інвентарної (216,094 тн) на загальну суму 17071351,48 грн. залишилась непоставленою, що унеможливлює її використання в цілому. Позивачем надані листи виробників продукції (в матеріалах справи), які свідчать про її фактичне виготовлення на замовлення позивача та знаходження на складах виробників.

Як встановлено судовою колегією, продукція, яка є предметом поставки за Договором є індивідуально визначеною, оскільки була виготовлена спеціально згідно специфічних креслень наданих відповідачем та призначена для потреб залізниць України. У позивача не має можливості поставити таку продукцію іншим контрагентам.

За таких обставин, вимога позивача щодо зобов’язання відповідача прийняти та оплатити решту продукції в кількості 294,967 тн та одного комплекту конструкції мостової інвентарної (216,094 тн) на загальну суму 17071351,48 грн. є обґрунтованою та правомірною.

Щодо вимоги позивача про стягнення 615114,54 грн. – 3% річних, 3284072,20грн. – збитків від інфляції колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.2. Договору, відвантаження Продукції проводиться у 2008р. партіями тільки після письмової рознарядки Замовника протягом 3 (трьох) місяців з дня наповнення акредитиву та узгодження проектної документації. Іншими словами, сторони визначили термін поставки вказівкою на подію, а саме на протязі трьох місяців з дня наповнення акредитиву.

Відповідно до п.6.3. Договору акредитив має бути відкритий протягом 10 днів від дати підписання договору на 30% від суми договору з подальшим збільшенням суми акредитиву до суми фактично поставленої продукції, але не пізніше 10 днів з моменту письмового повідомлення Постачальника про готовність відвантаження цієї продукції згідно специфікацій до даного договору.

Позивач листом від 01.12.08 повідомив про те, що залишок продукції, що має бути поставлений згідно з рознарядками відповідача № ЦХП-18/2119 від 14.07.08, № ЦХП-18/2118 від 14.07.08, № ЦХП-18/3028 від 16.09.08 готовий до відвантаження та просив відповідача вжити заходів для своєчасного відкриття акредитиву на суму 31577617,55 грн., про що повідомити позивача.

Колегія суддів встановила, що Відповідач в передбачений Договором строк, до 09.12.2008, не поповнив акредитив, кошти за фактично відвантажений йому товар на час розгляду справи не сплатив, чим порушив виконання грошового зобов’язання та не сплатив станом на 09.12.08р. грошової суми внаслідок чого відповідно до ст. 625 ЦК України підлягає нарахуванню індекс інфляції та 3% річних за 237 днів прострочення.

Згідно пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін. При чому, зобов’язання, термін якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1508651,67грн., виходячи із вартості поставленої позивачем продукції на суму 14506266,07 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції:

-          у грудні 2008 року становить; (102,1% : 100 %) х 14 506 266, 07 грн = 14 810 897, 66, всього інфляційних 304 631, 59 грн,;

-          у січні 2009 року становить (102,9 %:100%) х 14 506 266, 07 = 14 926 947, 79, всього інфляційних 420 681,72 гривень

-у лютому (101,5 % : 100%) х 14 506 266, 07 = 14 723 860, 06, всього інфляційних 217 593, 99 гривень;

-          у березні 2009 року становить (101,4%: 100%) х 14 506 266, 07 = 14 709 353, 79, всього інфляційних 203 087, 72;

-          у квітні 2009 року становить (100, 9 %:100%) х!4 506 266, 07 = 14 636 822, 46, всього інфляційних 130 556, 39

-          у травні 2009 року становить (100, 5% : 100%)х 14 506 266, 07 = 14 578 797, 40, всього інфляційних 72 531, 33;

-          у червні становить (101, 1%: 100%) х 34 506 266, 07 = 14 665 834 99. всього інфляційних 159 568, 93.

Всього інфляційних за період з 09 грудня 2008 року по день подання позову : 1 508 651, 67 грн.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 282574,11 грн., виходячи із вартості поставленої позивачем продукції на суму 14506266,07 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Три відсотки річних від суми боргу -14 506 266,07 грн. відповідача становить 435 187, 98 гривень/365 =1 192, 29 гривень у день.

Отже, три відсотки річних за невчасне виконання грошового зобов'язання, розрахованих за 237 днів прострочений у відповідності із статтею 625 ЦК України становить: 1 192,29x237= 282 574,11 гривень.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року у справі 45/330 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення.

          Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ДП «Укрзалізничпостач» задовольнити повністю.

2.          Рішення господарського суду міста Києва по справі №45/330 від 23.09.2009 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАН» задовольнити частково.

Зобов’язати Державне підприємство «Укрзалізничпостач» (03049 м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, р/р 26001006398980 в АКБ “ТК Кредит” м. Київ, МФО 322830, код ЄДРПОУ 19014832) прийняти (оприбуткувати) та оплатити фактично відвантажену згідно № 51291120; № 51294564; № 51292762; № 51291119; № 50743581; № 51292784; № 891274; № 891272; № 623702; № 623712; № 608398; № 51292783; № 51292727; № 50743594, № 51292779 продукцію в кількості 435,400 тн на загальну суму 14506266, 07 грн.

Зобов’язати Державне підприємство «Укрзалізничпостач» (03049 м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, р/р 26001006398980 в АКБ “ТК Кредит” м. Київ, МФО 322830, код ЄДРПОУ 19014832) виконати умови Договору поставки № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.08р. та прийняти та оплатити продукцію в кількості 510,463 тн на загальну суму 17071351,49 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Укрзалізничпостач»(03049 м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, р/р 26001006398980 в АКБ “ТК Кредит” м. Київ, МФО 322830, код ЄДРПОУ 19014832) 282574,11 (двісті вісімдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят чотири гривні 11 коп.) - 3% річних, 1508651,67 (один мільйон п'ятьсот вісім тисяч шістьсот п'ятдесят одна гривня 67 коп.) - збитки від інфляції в розмірі 18581,59 грн. - витрати по сплаті держмита та 171,97грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

4. Матеріали справи №45/330 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді