Постанова № 7386849, 24.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2009 року Справа № 25/145-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф.- доповідача

суддів: Головка В.Г. ,Логвиненка А.О.,

при секретарі: Резніченко С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Горбатенко Д.А., директор;

від відповідача: представник у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 р. у справі №25/145-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним рішення, визнання недійсними договорів та визнання права постійного користування.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 р. у даній справі (суддя Чередко А.Є.) відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради ХХІУ скликання від 18.12.2002 р. №148/5 “Про передачу земельних ділянок по вул.. Лісопарковій, 14 в оренду та спільну оренду відкритому акціонерному товариству транспортного будівництва “Дніпротрансбуд”, код ЄДРПОУ 04691644, по фактичному розміщенню виробничої ділянки будівельно-монтажного поїзда №317 та для улаштування проїзду”; а також визнання недійсними трьох договорів оренди від 22.05.2003 р., укладених між Дніпропетровською міською радою та відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва “Дніпротрансбуд”: про оренду земельної ділянки площею 0,23489 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Лісопаркова, 14 (зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:09:395:0010); земельної ділянки площею 0,01735 (зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:09:395:0011); земельної ділянки площею 1,0623 (зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:09:395:0012), що розташовані за тією ж адресою. Також відмовлено у позові про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд” права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого 19.11.1997 р. відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 16.10.1997 р. №1607, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №000666.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутність передбачених законом підстав, що встановлюють недійсність оспорюваних рішення та договорів оренди. Крім того суд першої інстанції послався на пропуск позивачем строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на те, що підстави для припинення права користування встановлені ст. 141 ЗК України були відсутні, а ВАТ “Дніпротрансбуд”, правонаступником якого є позивач, добровільної відмови від права постійного користування не надавав, у зв’язку з чим спірне рішення про вилучення земельної ділянки та припинення права постійного користування прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, Крім того судом необґрунтовано було застосовано строк позовної давності, оскільки позивачу про припинення права постійного користування стало відомо лише у 2009 р. . Крім того на вимогу позивача про визнання недійним рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2002 р. №148/5 позовна давність не поширюється на підставі п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України, згідно якої на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції та його відповідність нормам чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.

По справі оголошувалась перерва до 24.12.09 р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд.”, зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.09.2007 року (далі по тексту - Товариство), код за ЄДРПОУ 04691644, створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Дніпротрансбуд” (далі по тексту - ВАТ “ДТБ”), код за ЄДРПОУ 04691644, яке зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.08.1997 року. Товариство є правонаступником усього майна, прав та обов'язків ВАТ “ДТБ”.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого 19.11.1997 р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 16.10.1997 року № 1607, ВАТ “ДТБ” була надана у постійне користування земельна ділянка площею 2,905 га, по вул. Лісопаркова, 5 А в м. Дніпропетровську для здійснення виробничої діяльності по фактичному розміщенню будівельно - монтажного поїзда № 317.

Розпорядженням міського голови м. Дніпропетровська від 09.07.2002 року № 591-р виробничій базі ВАТ “ДТБ” (колишня адреса –вул.. Лісопаркова, 5а) присвоєно адресу - вул. Лісопаркова, 14.

18.12.2002р., у зв’язку з поданою головою правління ВАТ транспортного будівництва „Дніпротрансбуд" заявою за вх. № 18/3540 від 31.10.02 про передачу земельних ділянок за адресою вул. Лісопаркова,14 по фактичному розміщенню виробничої ділянки будівельно-монтажного поїзда № 317 та для улаштування проїзду, Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 148/5.

Відповідно до вказаного рішення земельну ділянку площею 1,6078 га та частку користування земельною ділянкою (код ДЗК 84391001) 50% або 0,01735 га вилучено у ВАТ транспортного будівництва „Дніпротрансбуд" за адресою: вул.. Лісопаркова, 14 і зараховано до земель міста (п.1), а також затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передано ВАТ транспортного будівництва „Дніпротрансбуд" земельні ділянки: площею 0,2349 га, (кадастровий № 1210100000:09:395:0010) в оренду строком на 15 років по фактичному розміщенню виробничої ділянки будівельно-монтажного поїзда № 317 за адресою: вул.. Лісопаркова, 14; площею 0,0347 га, (кадастровий № 1210100000:09:395:0011) в спільну оренду строком на 15 років для улаштування проїзду за адресою: вул.. Лісопаркова, 14; площею 1,0623га, (кадастровий № 1210100000:09:395:0012) в оренду строком на 15 років по фактичному розміщенню виробничої ділянки будівельно-монтажного поїзда № 317 за адресою: вул.. Лісопаркова, 14.

Відповідно до п. 8 цього рішення Дніпропетровської міської ради визнано такими, що втратили чинність пункти 1-4, 6 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.10.1997р. № 1607 „Про надання земельної ділянки по вул.. Лісопаркова, 5а у постійне користування ВАТ “ДТБ”, код 04691644, по фактичному розміщенню будівельно-монтажного поїзда № 317” та державний акт від 19.11.97 р. на право постійного користування, а право ВАТ “ДТБ” на землю таким, що припинилося.

Як вбачається з матеріалів справи спірне рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2002 р. №148/5 приймалось на підставі відповідного листа замовлення ВАТ “ДТБ” з метою упорядкування земельних відносин останнього.

Оскільки зміна права постійного користування на правовідносини оренди землі була наслідком добровільного волевиявлення позивача, висновок суду першої інстанції про відповідність спірного рішення вимогам ст.ст. 12, 83, 92, 93, 116, 123, 124,Є 141, 142 ЗК України, Закону України „Про оренду землі” (чинним на час прийняття спірного рішення) та відсутність порушень земельного законодавства при прийнятті спірного рішення, як і порушень прав позивача у справі, ґрунтується на матеріалах справи.

Судова колегія не погоджується з доводами позивача про відсутність його волевиявлення на зміну права постійного користування, оскільки це спростовується подальшими діями щодо укладення договорів оренди земельних ділянок, як наслідку переоформлення права постійного користування.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005), згідно якого визнані неконституційними положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу", оскільки вказані положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 22.09.2005 року, тоді як спірне рішення приймалося 18.12.2002р.

Відтак судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом підстав для визнання недійсним рішення відповідача, прийнятого у мажах його компетенції, та визнання недійсними спірних договорів оренди, які прийняті у відповідності до спірного рішення та відповідають вимогам земельного законодавства, а також для визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого 19.11.1997 року, враховуючи правомірність спірного рішення, яким припинено право постійного землекористування позивача.

Щодо строку позовної давності, то питання щодо його спливу, наявності підстав для відновлення у зв’язку з поважними причинами пропуску, виходячи зі змісту ч. 5 ст. 267 ЦК України має визначатись у випадку порушення права позивача, тобто обґрунтованості позовних вимог.

Щодо поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 13.10.2009 р., то дана заява надійшла до канцелярії господарського суду 13.10.2009 р. о 15.год. 05 хв., після оголошення рішення у справі та закінчення судового засідання: згідно протоколу судового засідання від 13.10.09 р. судове засідання закінчено о 14 год.30 хв.

За викладеного доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для її задоволення та скасування прийнятого судом першої інстанції рішення, висновок якого щодо необґрунтованості пред’явленого позову ґрунтується на законі та відповідає матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 р. у справі №25/145-09залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя В.Г. Головко

Суддя

А.О. Логвиненко 28.12.09 р.

З оригіналом згідно

помічник судді:                                        В.А.Гвоздікова