Рішення № 7386681, 11.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2009 р. Справа № 29/542-08

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Светлічний Ю.В.

суддя Мамалуй О.О.

суддя Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - не зявився;

1-го відповідача - Антоненко Д. О., дов. б/н від 30.04.09р.;

2-го відповідача - не зявився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком", м. Харків

до - ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА», м. Чернігів

- приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Тетяни Геннадіївни, м. Харків

про визнання недійсним договору, визнання простого векселя таким, що не має сили простого векселя, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення моральної шкоди, а також за зустрічним позовом ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду Харківської області звернулося ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» з позовною заявою до 1-го відповідача - ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» та до 2-го відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Тетяни Геннадіївни про визнання недійсним договору, визнання простого векселя таким, що не має сили простого векселя, та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

07грудня 2009 року (вх. № 439) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про відвід судді Светлічного Ю. В. по даній справі. В обґрунтування заяви відповідач посилався на те, що суддею при розгляді справи допущено порушення норм чинного законодавства, зокрема, суддя продовжив розгляд справи по суті незважаючи на подані стороною по справі апеляційну та касаційну скарги.

08 грудня 2009 року (вх. № 443) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про відвід судді Светлічного Ю. В., в обґрунтування якої заявник повторно посилався на продовження розгляду даної справи незважаючи на подану 02.12.2009 р. апеляційну скаргу на ухвалу суду від 18.05.2009 року.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2009р. були відхилені заяви позивача про відвід судді (вх. № 439, 443) по справі № 29/542 та задоволена заява (вх. № 440) про призначення судової колегії у складі: головуючого судді Светлічного Ю. В., судді Мамалуя О О. та судді Погорелової О. В.

Представник позивача через канцелярію господарського суду Харківської області 07 грудня 2009р. надав клопотання (вх. №30395) про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судовою колегією було розглянуто та задоволено.

14.04.2009 р. позивачем в матеріали справи та 1-м відповідачем до канцелярії господарського суду 03.12.2009 р. за вх. 29988 подано клопотання, в якому повідомлено, що на підставі протоколу № 5/2009 загальних зборів учасників ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» від 12.03.2009 р. ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» перейменовано на ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ», що зафіксовано в Статуті ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ», дата реєстрації 01.04.2009 р., номер запису 14801050044004824, в зв'язку з чим просять суд замінити назву відповідача на ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» відповідно до проведеної державної реєстрації змін до установчих документів.

Дане клопотання колегія суддів вважає бґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

07 грудня 2009р. позивач через канцелярію господарського суду Харківської області надав уточнення позовних вимог, в якому зазначає, що 1-й та 2-й відповідач своїми діями заподіяли моральну шкоду позивачеві, яку оцінює в розмірі 100000,00 грн. Просить суд стягнути з ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» на користь ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» моральну шкоду в сумі 50000,00 грн. та стягнути з приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Тетяни Геннадіївни на користь ТОВ "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні 08.12.2009 р. надав зустрічний позов (вх. № 15824) до сумісного розгляду з первісним, в якому просить суд стягнути з ТОВ "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" на користь ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» суму боргу за векселем, яка складає 1845515,95 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2009 р. було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог і зустрічну позовну заяву 1-го відповідача до розгляду.

11.12.2009 р. від позивача до канцелярії господарського суду надішли клопотання позивача про витребування у 1-го відповідача оригінала простого векселя серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. для огляду в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що працівники позивача перебувають у відрядженнях і зайняті у вирішенні інших питань діяльності підприємства.

Представник 1-го відповідача проти задоволення клопотання заперечував і надав суду для огляду оригінал векселя АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р., а також засвідчену копію простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005р., яка була витребувана ухвалою господарського суду від 08.12.2009 р. від позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України участь в осподарських засіданнях визначена як право, а не обовязок сторони по справі.

Незявлення представників в судове засідання не позбавляє позивача виконання покладеного на нього ч. 1 ст. 33 ГПК України обовязку доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторона по справі не позбавлена можливості на доведення обставин, якими обґрунтовує свої вимоги та заперечення, шляхом подання письмових пояснень та доказів через канцелярію господарського суду або поштою, але позивач такою можливістю не скористався, жодних пояснень, документів чи доказів до господарського суду не надав.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2009 р. сторони були попереджені про те, що незявлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України, відповідно до якої якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу незявлення його представників в судове засідання, не визнаються судом поважними, оскільки як випливає з клопотання вони стосуються питань господарської діяльності та управління підприємством, вирішення яких відноситься до компетенції органів управління юридичної особи і залежить від їх субєктивної волі, а не від обставин, на які позивач не міг вплинути.

Позивач не був позбавлений можливості іншим чином вирішити питання своєї діяльності або уповноважити на участь в справі інших осіб, зокрема тих, які не є працівниками позивача, оскільки представник сторони в господарському судочинстві відповідно до вимог законодавства не обовязково повинен бути її працівником.

Тому колегія суддів вважає, що клопотання позивача про ідкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

04 грудня 2009р. представник позивача через канцелярію господарського суду надав клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з поданням ним апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р.

Після порушення провадження по справі позивачем було подано такі скарги:

- касаційна скарга (вх. № 297 від 03.03.2009 р.) на хвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 р., якою було прийнято відмову 1-го відповідача від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 20 листопада 2008 року в частині заходів забезпечення позову, які були вжиті за заявою самого ж позивача; касаційна скарга підписана генеральним директором позивача ОСОБА_3.; постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2009 р. касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, оскільки права позивача оскаржуваною ухвалою не були порушені;

- касаційна скарга (вх. ВГС України № 0303-03/2356 від 2.05.2009 р.) на постанову Вищого господарського суду України від 28.04.2009 р.; касаційна скарга підписана генеральним директором позивача ОСОБА_3; ухвалою Верховного Суду України від 9 липня 2009 р. в порушенні касаційного провадження за даною скаргою було відмовлено;

- апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.08.2009 р. в частині витребування у сторін додаткових доказів; можливість оскарження ухвали господарського суду в частині витребування у сторін доказів ГПК України не передбачена; ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 р. було відмовлено в прийнятті даної апеляційної скарги та зазначено, що навмисне подання апеляційної скарги на судовий акт, що не підлягає оскарженню, свідчить про недотримання позивачем приписів ч. 3 ст. 22 ГПК України;

- касаційна скарга на ухвалу господарського суду арківської області від 06.08.2009 р. і ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 р.; ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 р. у прийнятті касаційної скарги було відмовлено, оскільки зазначені ухвали не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Також позивачем було подано такі скарги:

- касаційна скарга (вх. № 1966 від 23.11.2009 р., підписана представником за довіреністю Москаленко Я. М.) до Верховного Суду України на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.08.2009 р., ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 р. та ухвалу Вищого господарського суду України від 19.10.2009 р.;

- касаційна скарга (вх. № 2031 від 01.12.2009 р., підписана представником за довіреністю Москаленко Я. М.) до Верховного Суду України на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 р. та ухвалу Вищого господарського суду України від 19.10.2009 р.;

- апеляційна скарга (вх. № 3200 від 02.12.2009 р.) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р., якою була залишена без розгляду скарга позивача на бездіяльність Київського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції; апеляційна скарга була подана після сплину граничного встановленого ГПК України трьохмісячного строку на апеляційне оскарження і без клопотання про поновлення такого строку;

Такі дії позивача у справі спрямовані на затягування судового процесу і є порушенням приписів ч. 3 ст. 22 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Провадження у справі було порушено 20.11.2008 р., але до цього часу справа по суті не розглянута, оскільки матеріали справи знаходились в судах апеляційної та касаційних інстанцій у звязку з розглядом скарг позивача на ухвали суду, можливість оскарження яких не передбачена ГПК України.

Вказані дії позивача призвели до того, що розгляд справи у встановлений ГПК України строк став неможливим, і виникла необхідність його продовження за ініціативою суду.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Черленяка М. І. від 08.12.2009 р. строк розгляду справи було продовжено на 1 місяць до 09.01.2010 р.

Затягування судового розгляду справи є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 11113 ГПК України ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених Кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Необхідно також враховувати роз'яснення, розміщені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року № 8, яким передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Зазначеної позиції дотримується і Верховний Суд України в інформаційному листі від 10.09.2008 р. № 3.2.-2008. В даному листі зазначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України, а у разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 111 (13) ГПК України. У разі подання касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України, яку не може бути оскаржено, суд повинен відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 111(22) ГПК України.

Подання стороною по справі скарги на процесуальні акти суду, можливість оскарження яких не передбачена процесуальним законом, не позбавляє суд права продовжити розгляд справи по суті, оскільки імперативний обовязок направлення справи разом із поданою скаргою до суду апеляційної чи касаційної інстанції існує лише тоді, коли процесуальна дія суду підлягає оскарженню в передбачених законодавством випадках.

Також колегія суддів зазначає, що за змістом процесуального закону сторона по справі не позбавлена права викласти заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню, в апеляційній або касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції, винесене за результатами розгляду справи по суті.

Апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. разом з додатками та матеріалами по скарзі на бездіяльність ВДВС були направлені до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду в установленому порядку та строки.

Тому колегія суддів зазначає, що подання позивачем вищезазначених апеляційних і касаційних скарг не є перешкодою для продовження розгляду справи і підставою для зупинення провадження у справі згідно зі ст. 79 ГПК України.

2 им Відповідачем за позовом є приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Т. Г.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України в господарському процесі відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Приватний нотаріус є фізичною особою і не відноситься до кола субєктів, зазначених в ст. 1 ГПК України, в звязку з чим справа за позовом до приватного нотаріуса не підлягає розгляду в господарських судах.

Тому колегія суддів вважає за необхідне припинити провадження в частині позовних вимог ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Т. Г. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та залучити її до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА».

Представник 1-го відповідача заперечує проти уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Приватний нотаріус Коляда Т. Г. в засідання суду не зявилася, але надала до канцелярії суду клопотання, в якому зазначає про те, що вважає позовні вимоги ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» необґрунтованими, і просить суд здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про розгляд справи, суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінал простого векселя серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р., дослідивши докази по справі та давши їм оцінку, господарський суд встановив наступне.

21 квітня 2009 р. між ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» (в договорі - продавець) і ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком», з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» (в договорі покупець) було укладено договір № JUA630-О-08007 купівлі-продажу простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005 р., який мав такі реквізити:

векселедавець - ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком»,

сума векселя 1553753,90 грн. + 12% річних,

строк платежу за предявленням, але не раніше 25.04.2008 р.,

місце платежу м. Харків,

найменування особи, якій повинен бути здійснений платіж, - ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА»,

місце і дата складання 27.01.2005 р., м. Харків.

Даний вексель в договорі іменується сторонами як товар.

В п. 3.1 договору сума, яку покупець зобовязався сплатити продавцю за придбаний товар, визначена сторонами в розмірі 2158568,57 грн.

Сума договору дорівнює сумі простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005 р. і нарахованих у відповідності з ним за період з моменту його видачі до дня, коли він може бути предявлений до оплати (25.04.2008 р.) відсотків, що підтверджується наданим ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» розрахунком.

Факт передачі ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» покупцю простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005 р. у відповідності з вимогами п. 1.2 договору підтверджується актом від 24.04.2008 р. приймання-передачі до договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007 та вчиненим індосаментом на зазначеному простому векселі: «платити наказу ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» (код 30184815), без обороту на мене».

В п. 3.5 договору сторони зазначили, що передбачені договором грошові зобовязання можуть бути виконані покупцем шляхом видачі ним простого векселя.

На виконання умов договору 24 квітня 2008 р. ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» (з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ») було видано ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» простий вексель серії АА № 0930482, який має такі реквізити:

векселедавець - ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком»,

сума векселя 2158568,57 грн. + 18% річних,

строк платежу за предявленням, але не раніше 25.08.2008 р.,

місце платежу м. Харків,

найменування особи, якій повинен бути здійснений платіж, - ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА»,

місце і дата складання 24.04.2008 р., м. Харків.

Умови простого векселя серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. відповідають умовам, визначеним сторонами в п. 3.5 договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007.

В п. «е» п. 8.4 статуту ТОВ «ТК «Велтон.Телеком», який надано позивачем до матеріалів справи, зазначено, що до компетенції зборів учасників товариства відноситься прийняття рішень про продаж і купівлю нерухомого майна від імені товариства, часток в статутних капіталах інших підприємств, а також акцій та інших цінних паперів.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, сама по собі наявність обмежень повноважень керівника юридичної особи на укладення правочину не може бути підставою для визнання такого правочину недійним.

Підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. можуть виникнути лише у випадку, якщо ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» знало чи за всіма обставинами не могло не знати про такі обмеження.

Однак ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» не надало будь-яких доказів зазначеного.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є складовою даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В ч. 3 ст. 18 того ж Закону зазначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Позивачем за первісним позовом не надані докази того, що в Єдиному державному реєстрі на час укладення спірного договору були дані про наявність у керівника ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з витягами з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії яких надані 1-м відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи, дані про наявність обмежень щодо представництва від імені ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» (з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ») в ЄДР відсутні.

Таким чином, ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» не знало і не могло знати про наявність в статуті ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» зазначеного обмеження щодо придбання цінних паперів, а відомості про таке обмеження не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Крім того, ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» (з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ») видало простий вексель серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. в рахунок оплати боргу за договором № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. та частково (в сумі 1017000,00 грн.) сплатило кошти за ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В п. 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Таким чином, ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» (з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ») схвалило спірний договір шляхом видачі векселя в рахунок оплати боргу та здійснення платежів за ним.

Оскільки на час здійснення платежів (від 07.10.2008 р. до 07.11.2008 р.) грошові зобов'язання щодо платежу за договором купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. припинилися у відповідності з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та виникли грошові зобов'язання щодо платежу за простим векселем серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р., сплачені суми були враховані 1-м відповідачем в зменшення суми боргу за вказаним векселем, що відображено в зустрічній позовній заяві.

Позивач зазначає, що договір було укладено між сторонами без наявності ліцензії на здійснення торгівлі цінними паперами, в звязку з чим він є недійсним.

Однак, згідно з ч. 1ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

Лише професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється на підставі ліцензії (ч. 3 ст. 16 того ж Закону).

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

В ч. 1 ст. 356 ГК України вказано, що посередницькою діяльністю у сфері випуску та обігу цінних паперів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (далі - торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом.

Здійснення посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів допускається на основі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством (ч. 1 ст. 357 ГК України).

Колегія суддів зазначає, що з даних норм випливає посередницький характер торгівлі цінними паперами як ліцензованого виду діяльності.

В ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» закріплено, що професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську діяльність; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами.

Іншим чином торгівля цінними паперами як професійна діяльність на фондовому ринку, яка підлягає ліцензуванню, не може бути здійснена.

В ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» також надано визначення кожного із зазначених способів професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.

Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

З наведених визначень вбачається, що укладений між сторонами договір не може бути віднесений до жодного зі способів здійснення такого виду ліцензованої діяльності як професійна діяльність з торгівлі цінними паперами.

Предмет та зміст спірного договору не містять ознак та умов жодного зі способів здійснення торгівлі цінними паперами як професійної діяльності на фондовому ринку, які визначені в Правилах (умовах) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, що затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 р. № 1449 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319.

Спірний договір було укладено кожною зі сторін від власного імені, не за дорученням і не за рахунок іншої особи.

Тому укладення договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. не було брокерською діяльністю.

ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» було першим держателем простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005 р.

Вексель за спірним договором був придбаний ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» (з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ»), яке безпосередньо видало вексель.

Таким чином, кредитором за вексельним зобовязанням, яке посвідчено простим векселем № 80351016296790 від 27.01.2005 р., був векселедержатель - ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА», а боржником - ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» як векселедавець простого векселя.

Вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Зобов'язання, яке випливає з векселя, окрім припинення шляхом виконання, може бути припинене з інших підстав, передбачених гл. 50 ЦК.

Така ж правова позиція відображена в постанові від 08.06.2007 р. № 5 Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів».

Згідно зі ст. 607 глави 50 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Внаслідок придбання за спірним договором простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005 р. припинилося посвідчене ним вексельне зобовязання, оскільки боржник і кредитор за ним співпали в одній особі - ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» (з 01.04.2009 р. ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ»), що унеможливлює його подальший перепродаж.

Сума договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. і простого векселя серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. дорівнюють сумі основного боргу за простим векселем № 80351016296790 від 27 січня 2005 р. і нарахованих з дня його видачі до 25.04.2009 р. процентів.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що договір купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. було укладено і видано на його виконання простий вексель серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. з метою погашення фактичної заборгованості за простим векселем № 80351016296790 від 27 січня 2005 р.

Вищезазначене виключає можливість подальшого перепродажу векселя, а відповідно і віднесення спірного договору до дилерської діяльності як способу здійснення торгівлі цінними паперами.

Також спірний договір не може бути віднесений і до інших, ніж брокерська та дилерська діяльність, способів торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності на фондовому ринку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку визначена як виключний вид діяльності торгівців цінними паперами.

ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» не здійснювало торгівлі цінними паперами як виключний вид діяльності підприємства.

В грошовому вираженні сума спірного договору становить незначну частку по відношенню до загального обсягу господарських операцій ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» за 2008 р., що підтверджується даними декларації з податку на прибуток ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» за 2008 р.

Згідно з рядками 3.1 і 3.2 додатку К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами» до рядка 01.4 вказаної декларації доходи і витрати ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» від операцій з векселями у звітному періоді становили 2158569,00 грн., що дорівнює сумі спірного договору і свідчить про те, що підприємством протягом року не укладалися інші договори щодо продажу векселів.

За даними зазначеної декларації (рядок 01) валовий дохід від усіх видів діяльності ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» у 2008 р. склав 7304333,00 грн., а прибуток від операцій з цінними паперами (рядок 01.4) 0,00 грн.

Тому здійснення господарських операцій, аналогічних спірній угоді, не було виключним видом діяльності ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА», а укладення договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. не було спрямоване та не призвело до отримання прибутку від вказаної операції.

Вищезазначене свідчить, що продаж простого векселя № 80351016296790 від 27 січня 2005 року за договором купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. не є торгівлею цінними паперами як видом професійної діяльності на фондовому ринку, а тому на його здійснення не була потрібна наявність ліцензії на такий вид діяльності у однієї зі сторін спірного договору.

Посилання позивача за первісним позовом в обґрунтування своїх вимог на п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому наведено визначення терміну «товар» для цілей цього Закону, також відхиляється судом у звязку з наступним.

П. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є нормою податкового законодавства, в звязку з чим наведене в ньому визначення товару може бути використане лише для цілей оподаткування.

В ч. 2 ст. 4 ЦК України вказано, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не є актом цивільного законодавства, оскільки прийнятий для регулювання податкових відносин, а не відповідно до Цивільного кодексу і не для регулювання цивільних відносин.

Тому при вирішенні цивільного (господарського) спору щодо недійсності договору повинно використовуватися визначення терміну товар, яке застосовується в цивільному законодавстві.

В ст. 655 ЦК України термін «товар» ототожнюється з терміном «майно».

Згідно зі ст. 177 ЦК України цінні папери визначені як речі і віднесені до складу майна.

В ч. 4 ст. 656 ЦК України прямо зазначено, що цінні папери можуть бути предметом договору купівлі-продажу.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу № JUA630-О-08007 від 21.04.2008 р. не підлягають задоволенню.

Вексель № 80351016296790 від 27 січня 2005 р. як цінний папір міг бути предметом договору купівлі-продажу і відповідає визначенню товару в цивільному законодавстві, а також був фактично переданий (поставлений) ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» ТОВ «ТК «Велтон.Телеком».

Тому при видачі простого векселя АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. було дотримано вимоги ч. 1 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

В ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» зазначено, що простий вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Простий вексель серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. від імені ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» було підписано генеральним директором ОСОБА_3. і головним бухгалтером Коваленко М. І.

Позивач за первісним позовом не надав доказів на підтвердження того, що генеральний директор ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» ОСОБА_3. не мав повноважень на підписання від імені товариства простого векселя АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р.

Згідно зі статутом ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» генеральний директор є виконавчим органом товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

Таким чином, для висновку про відсутність у генерального директора повноважень на підписання спірного векселю необхідно встановити не відсутність прямої вказівки в статутних документах товариства на можливість підписання ним векселів від імені товариства, а наявність заборони такій особи видавати від імені товариства векселі.

Така заборона в статуті ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» відсутня.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_3 був зазначений як керівник товариства і та особа, яка мала право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності. Також згідно з даними Єдиного державного реєстру він не мав обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

У випадку наявності обмежень у генерального директора щодо представництва від імені юридичної особи, вони повинні були бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» про визнання простого векселя АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р., таким, що не має сили простого векселю, не підлягають задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода юридичної особи полягає у приниженні її ділової репутації.

Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.95 визначає, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, принагідно розуміти витрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посягання на фірмові найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивач не надав доказів на підтвердження того, що діями відповідача йому була завдана моральна шкода.

Крім того, дії ТОВ «ЛТ «ЧЕЗАРА» в спірних відносинах, які розглядаються в межах даної справи, не призвели до порушення прав позивача за первісним позовом, а були направлені на виконання ним своїх обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, з чого випливає, що порушення прав є обовязковою умовою задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

06 листопада 2008 р. приватний нотаріус Коляда Т. Г. направила ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» телеграму, в якій вимагала оплати за простим векселем АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. в сумі 1356210,49 грн. і встановила строк для надання доказів оплати до 12-00 7 листопада 2008 р.

До закінчення встановленого строку, а саме в 11-35 07.11.2008 р., нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя, але вже на більшу суму- 2158568,57 грн.

07.11.2008 р. приватними нотаріусом Колядою Т. Г. вчинено виконавчий напис на простому векселі АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р., згідно з яким сума основного боргу становить 1146568,57 грн., 18% річних 208641,92 грн., витрати за вчинення виконавчого напису 13552,10 грн.

При цьому у виконавчому написі невірно зазначено код ЄДРПОУ ТОВ «ТК «Велтон.Телеком», вказано цифри «35074228» замість «30184815».

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99, для здійснення виконавчого напису по стягненню заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому порядку, для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються тільки оригінал опротестованого векселя та акт про протест векселя.

Приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис на іншу суму, ніж зазначено в протесті векселя.

Згідно з виконавчим написом сума основного боргу становить 1146568,57грн., однак матеріали справи свідчать, що станом на 07.11.2008 р. ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» сплатило ТОВ «ЛТ «ЧЕЗАРА» 1017000,00 грн., в тому числі 5000,00 грн. 07.11.2008 р. (пл. доручення № 5474 від 07.11.2008 р.), в звязку з чим сума боргу за векселем станом на 07.11.2008 р. склала 1141568,57грн.

Тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису на простому векселі серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008р. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими.

ТОВ «ЛТ «ЧЕЗАРА» в зустрічній позовній заяві вимагає стягнення з ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» боргу за простим векселем АА № 0930482 від 24.04.08 р.

За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК України.

Тому на боржника, який прострочив платіж за векселем, поширюються вимоги ст. 625 ЦК України щодо обовязку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» за векселем АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення (з листопада 2008 р. по жовтень 2009 р. включно) становить 1302529,74 грн., що підтверджено доданим до зустрічної позовної заяви розрахунком.

В ч. 1 ст. 5 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі закріплено, що у переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Уніфікованого закону застереження про відсотки (ст. 5) застосовуються також до простих векселів.

Простий векселі відповідає зазначеним умовам, оскільки строк платежу за ним визначено таким чином: за предявленням, але не раніше 25.08.2008 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Уніфікованого закону відсотки нараховуються від дати видачі векселя, оскільки інша дата для нарахування відсотків не вказана в векселі.

В векселі вказана відсоткова ставка в розмірі 18% річних.

Сума відсотків за простим векселем АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. за період з дати видачі векселя 24.04.2008 р. до 07.12.2009 р. становить 416404,63 грн., що підтверджується доданим до зустрічної позовної заяви розрахунком.

Відповідно до п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

В п. 5 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вказано, що відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Строк платежу за векселями настав 7 листопада 2007 р.

Згідно з постановою НБУ від 10.08.2009 р. № 468 р. з 12.08.2009 р. до дня подання зустрічної позовної заяви облікова ставка НБУ дорівнює 10,2500%.

ТОВ «ЛТ «ЧЕЗАРА» розрахувало відсотки за векселем АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. згідно з п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі за період з 07.11.2008 р. до 07.12.2009 р. у відповідності із зазначеними вимогами законодавства, що підтверджується доданим до зустрічної позовної заяви розрахунком. Сума таких відсотків становить 126581,58 грн.

Оскільки вимоги ТОВ «ЛТ «ЧЕЗАРА» за зустрічним позовом обґрунтовані і підтверджені матеріалами справи колегія суддів вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИЛА:

1.В задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналу простого векселя АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. відмовити.

2.В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

3.В задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовити.

4.Задовольнити клопотання позивача і першого відповідача про заміну ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» на ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ».

5.Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Т. Г. припинити.

6.Залучити приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляду Т. Г. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА».

7.Первісний позов ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» до ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» задовольнити частково визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Тетяни Геннадіївни на простому векселі серії АА № 0930482 від 24 квітня 2008 р. таким, що не підлягає виконанню.

8.В іншій частині в задоволенні первісного позову ТОВ ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» до ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» відмовити.

9.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ ЧЕЗАРА» (14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 25; код ЄДРПО України 22825155; п/р 2600900014057 в ФВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» м. Чернігів, МФО 353649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» (61070 м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30184815, п/р 26000820029540 в Київському відділенні ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) 85,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 118 грн. витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

10.Зустрічний позов ТОВ «ЛТ ЧЕЗАРА» до ТОВ «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» задовольнити повністю.

11.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК ТЕЛЕКОМ» (61070 м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30184815, п/р 26000820029540 в Київському відділенні ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ ЧЕЗАРА» (14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 25; код ЄДРПО України 22825155; п/р 2600900014057 в ФВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» м. Чернігів, МФО 353649) 1302529,74 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, 416404,63 грн. відсотків, 126581,58 грн. відсотків за прострочення оплати векселя, 18540,16 грн. витрат зі сплати державного мита, 236 грн. витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 14 грудня 2009 р.

Головуючий суддя Светлічний Ю.В.

суддя Мамалуй О.О.

суддя Погорелова О.В.