Рішення № 7386661, 09.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2009 р. Справа № 16/162-09 (н.р. 29/26-09)

вх. номер 9156/6-16

Суддя Господарського суду Харківської області

при секретарі судовогозасідання Волощук К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Іващенко С.В. довіреність 01.01.09 р.;

1-го відповідача - не з’явився;

2-го відповідача - не з’явився;

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства "Баядєра", м. Горлівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл", м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛЛЗ", м.Харків

про стягнення 585749,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням уточнень прийнятих судом до розгляду, просить стягнути з відповідачів солідарно 329113,06 грн. боргу, 29006,94 грн. пені, 3631,85 грн. річних, 23229,56 інфляційних та судових витрат, а також стягнути з 1-го відповідача 200000 грн. немайнової шкоди.

Позов обґрунтовано не оплатою заборгованості по договору поставки №ДО-61/1444 укладеного між ПП "Баядєра" та ТОВ "МД Рітейл" 28.05.2007р., та договору поруки №15-09/08 укладеного між ПП "Баядєра" та ТОВ "МІЛЛЗ" 15.09.2008р., відповідно до умов якого ТОВ "МІЛЛЗ" зобов’язався відповідати за виконання ТОВ "МД Рітейл" зобов’язань за договором поставки поставки №ДО-61/1444 від 28.05.2007р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав додаткове пояснення в якому вказує, що надати суду оригінал договору поруки №15-09/08 укладеного між ПП "Баядєра" та ТОВ "МІЛЛЗ" 15.09.2008р. не має змоги, оригінал зазначеного договору знаходиться у ТОВ "МІЛЛЗ", який не повернув позивачеві його оригінал.

Представник 1-го відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив, витребуванні судом документи та докази сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник 2-го відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив, витребуванні судом документи та докази сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, ухвалою господарського суду від 09.11.2009р. сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, таким чином суд, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

28.05.07 між Приватним підприємством "Баядєра" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (покупець) було укладено договір поставки №ДО-61/1444 (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, а покупець –прийняти та оплатити його вартість протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки (пункти 1.1., 6.2. договору, із врахуванням протоколу розбіжностей від 28.05.2009 року).

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт поставки і отримання покупцем товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаних представниками обох сторін.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за Договором поставки виконав належним чином, передав 1-му відповідачеві товар, який його отримав, що підтверджується матеріалами справи, проте вартість поставленого товару оплатив лише частково, внаслідок чого заборгованість 1-го відповідача перед позивачем склала 329113,06 грн.

Враховуючи, що вказана сума боргу 1-м відповідачем не оспорена, 1-й відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, позовні вимоги позивача в сумі 329113,06 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином 1-й відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 23229,56 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 3631,85 грн. річних, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частини другої ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Згідно з частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 Договору поставки сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Приймаючи до уваги, що 1-й відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 29006,94 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

15.09.08 між Приватним підприємством "Баядєра", кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛЛЗ", поручителем, було укладено договір поруки №15-09/08 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" свого обов'язку по договору поставки №ДО-61/1444.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У постанові Вищого господарського суду України, від 21.10.2009р. по справі №29/26-09 зокрема, зазначено, що до висновку про наявність солідарного обов`язку ТОВ "МІЛЛЗ" сплатити основний борг за договором поставки господарські суди дійшли при неповному з`ясуванні фактичних обставин справи, що стосуються факту укладення договору поруки № 15-09/2008 від 15.09.2008 року. Так, при встановленні цієї обставини, із врахуванням того, що у матеріалах справи знаходиться завірена позивачем неналежної якості копія договору поруки і не взявши до уваги заперечення другого відповідача проти існування самого факту укладення договору поруки, господарські суди мали, в порядку встановленому статтями 36, 38 ГПК України, у позивача витребувати і дослідити оригінал даного договору.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи, вищезазначені вказівки Вищого господарського суду України, судом було витребувано у позивача та 2-го відповідача оригінал Договору поруки, представник 2-го відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваний судом оригінал Договору поруки не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним, про причини неявки суд не повідомив, представник позивача оригіналу Договору поруки суду не надав, вказав, що не має його, так як оригінал Договору поруки знаходиться у 2-го відповідача, який не повернув позивачеві його екземпляр.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав суду оригінал Договору поруки, 2-й відповідач заперечує факт укладання такого договору, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ТОВ "МІЛЛЗ" 329113,06грн. боргу, 29006,94 грн. пені, 3631,85 грн. річних та 23229,56 грн. інфляційних відповідно до Договору поруки не підлягають задоволенню з підстави не доведення позивачем, існування факту укладення договору поруки.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цивільно-правова відповідальність за завдання шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність шкоди, протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) заподіювача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з 1-го відповідача 200000,00 грн. немайнової шкоди, завданої внаслідок приниження ділової репутації позивача, не підлягають задоволенню з підстави не доведення позивачем понесення ним такої шкоди та в чому саме вона полягала, розміру шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між діями чи бездіяльністю 1-го відповідача та наслідками, тобто спричиненням саме такого розміру шкоди.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на 1-го відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 193, 199, 230, 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл", код ЄДРПОУ 34482413 (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29 (відомості про рахунки відкриті у банківських установах в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства "Баядєра", код ЄДРПОУ 13491057 (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2 (відомості про рахунки відкриті у банківських установах в матеріалах справи відсутні) - 329113,06 грн. боргу, 29006,94 грн. пені, 3631,85 грн. річних, 23229,56 інфляційних, 3849,81 грн. державного мита та 77,65 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відмовити у стягнені з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" 200 000,00 грн. немайнової шкоди.

У задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛЛЗ" – відмовити повністю.

Суддя Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2009 р.