Рішення № 7386659, 09.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2009 р. Справа № 47/114-09

вх. № 8483/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Козуб В.А., дов. № 19/2009 від 12.10.09р.

відповідача - Голубничий В.П. довіреність від 14.09.09 року.

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Інтер Агро", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Інтер Агро" (позивач) звернулося з позовом щодо зобов”язання відповідача – Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно промисловий банк” закрити поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Інтер Агро" № 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" м. Харків МФО 351878. Окрім того, зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про закриття поточного рахунку № 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" м. Харків МФО 351878. Також зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк" перерахувати з поточного рахунку Закритого акціонерного товариства „Інтср Агро" № 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк'' м. Харків МФО 351878 на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Інтер Агро" № 26003123937 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Київ МФО 380805 залишок грошових коштів у сумі 110314,42 грн. та покласти на відповідача судові витрати, у вигляді оплати державного мита у сумі 85,00 грн. 236 витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу та 7500,00 грн. витрат на адвокатські послуги. Присутній у судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у якої він просить внести зміни в частині суми перерахування грошових коштів, а саме 110313,42 грн., які долучені до матеріалів справи. Окрім того, позивачем надані квітанції про відправлення листа заяви відповідачу та опис вкладеного у відправлення та копію виписки банку від 23.10.09 року та копію довідки ЄДРПОУ позивача, які також долучені судом до матеріалів справи

Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що уточнення позовних вимог не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якої зазначає, що позов визнає частково, заперечує тільки проти стягнення з відповідача судових витрат у сумі 7500,00 грн. Оскільки вважає, що якщо компенсація сплачується іншою стороною, то вона повинна не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотківрозміру мінімальної заробітної плати за годину Ії роботи. Та наголошує на відсутності у матеріалах справи доказів такого розрахунку і погодинної роботи, які судом був розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.09.2003 між позивачем і відповідачем було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування N 40-2003 (далі по тексту - договір), за умовами якого (п.1.1. договору) відповідач відкрив позивачу поточний рахунок N 260020437303 в українській гривні та забезпечив здійснення комплексного банківського обслуговування, ведення обліку руху коштів на рахунку І проведення за дорученням позивача (кліента) усі розрахункові та касові операції.

Відповідно до п.9.2. договору, закриття поточного рахунку здійснюється в порядку, передбаченому розділом 8 Інструкції ..Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті". Зазначена Інструкція в діючій на дату подання позову редакції затверджена постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р. (далі по тексту - Інструкція НБУ № 492).

Згідно абзацу першому п.20.5 Інструкції НБУ № 492 Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (Ідентифікаційного номера) власника рахунку: номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

У відповідності до п.5.2. договору відповідач зобов'язаний виконувати розрахункові документи позивача, які надійшли протягом операційного дня, в день їх надходження.

24 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку № 260020437303. яка отримана відповідачем 24.09.2009 о 14-30 год. (про що свідчить штамп про отримання). В заяві було зазначено розпорядження перерахувати залишок коштів на цьому рахунку на рахунок N 26003123937 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805. До заяви було долучено платіжне доручення N 259 від 28.09.2009 про перерахування з п/р позивача N,260020437303 на його п/р N 26003123937 в "Райффайзен банк Аваль", МФО Зі 110314,42 грн.

08.10.2009 року відповідач направив позивачу лист N 156-02-3/1797 у відповідь на заяву про закриття поточного рахунку, в якому повідомив про те, що грошові кошти, що знаходяться на рахунку позивача підпадають під дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у відповідності до постанови Правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 10.09.2009 N 543, у зв"язку із чим відповідач не виконав розпорядження позивача про закриття поточного рахунку та не перерахував залишок коштів згідно розрахункового документу, а навпаки, самочинно узяв до облікування за позабалансовим рахунком № 98041019 платіжне доручення позивача N 259 від 28.09.2009 у сумі 110314,42 грн., і метою створення сприятливих умов відновлення свого фінансовою стану. Таким чином, заява позивача про закриття поточного рахунку від 24.09.2009 та розрахункова операція за платіжним дорученням N 259 від 28.09.2009 в порушення умов договору відповідачем виконані не були. Що підтверджується банківською випискою станом на 08.10.2009, за якою залишок коштів на поточному рахунку позивача N 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" склав 110364,42 грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно н. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, шо йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачі відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст.1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видасться клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно ч.З сі. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно ст.51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно Із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Згідно ч.і ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України га угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно п.п. 20.1. 20.6 Інструкції НБУ N 492. поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює, завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Згідно п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. N 22 доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Згідно п.8.1 ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції НБУ № 22 встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач, в порушення вищенаведених вимог законодавства, порушив свої зобов'язання щодо виконання розпорядження позивача про закриття поточного рахунку та перерахування залишків коштів, які на ньому знаходяться в сумі 110313,42 грн., яке виразилося в поданій заяві про закриття рахунку від 24.09.2009 і платіжному дорученні N 257 від 28.09.2009р. Довідку про закриття рахунку позивачу не видав. Посилання відповідача на обставину, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку позивача підпадають під дію мораторію, введеного постановою Правління НБУ від 10.09.2009р. N 543, є неправомірним з огляду на наступне.

Згідно ч.З ст.1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта(позивача) щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст.75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку.

Згідно із ст.85 вищезазначеного Закону Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Як зазначено в Листі відповідача від 06.10.2009р. № 156-02-3/1797 Постановою Правління НБУ від 10.09.2009р. N 543 було призначено в БАТ „Інпромбанк" тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 11.09.2009р. до 10.09.2010р. та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяці з 11.09.2009р. до 10.12.2009р.

Згідно ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій -зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та .зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань:

Як вбачається спеціальним Законом, який регулює банківські відносини, поняття кредитор банку та клієнт банку не ототожнюються. Особи, у яких на підставі кредитних та/або депозитних договорів банк залу час кошти, с кредиторами банку, вимоги яких про повернення їм залучених банку коштів, в разі уведення мораторію, підлягають зупиненню в порядку ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Позивач же у визначенні вищевказаного Закону та у відповідності до договору із відповідачем (банком), не є кредитором банку, а є клієнтом банку, рух грошей на поточному рахунку якого відповідач зобов"язаний здійснювати в порядку, визначеному договором та законом. І Іри цьому права володіння, користування і розпорядження коштами позивача, які знаходяться на його поточному рахунку, ані за умовами договору на розрахунково-касове обслуговування, ані на підставі закону до відповідача не переходили. В зв'язку із чим ні Закон України "Про банки і банківську діяльність", ні постанова Правління НБУ N 543 від 10.09.2009р., ні умови договору не надають відповідачу право самочинно, за відсутністю передбаченого ст.І074 ЦК України рішення суду, блокувати або обмежувати здійснення операцій по поточному рахунку' позивача, як клієнта банку.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арені і у відповідно до частини першої цієї статті. Згідно ч. 1 ст. 59 цього Закону арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому Законом.

Підсумовуючи викладене вбачається, що оскаржувані в цьому позові дії відповідача, виражені в блокуванні коштів позивача на власних позабалансових рахунках є незаконними, а посилання на уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів не може бути підставою для відмови відповідачу, як позивачу, як клієнту банку в перерахуванні його коштів з його поточного рахунку на підеставі складеного у встановлений законом спосіб розрахункового документу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги у сумі 7500,00 грн.

Відповідно статті 12 ЗУ «Про адвокатуру», статей 15. 16, 17 «Правил адвокатської етики» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між клієнтом і адвокатом. В матеріалах справи угода між позивачем та адвокатом відсутня, де було б вказано, яку саме працю виконував адвокат саме за цією справою розмір гонорару і порядок його внесення. Позивачем по справі лише надано квітанцію прибуткового касового ордеру № 1/11/09 на оплату адвокатських послуг на 7500,00 грн.

В ст. 33 «Правил адвокатської етики», схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року, протокол від 12 жовтня 1999р. № 6/VI вказано, що гонорар, отримуваний адвокатом за падання правової допомоги," повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтований за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають в себе: обсяг часу і роботи, характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом, розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.

Так в пункті 1 додатку до постанови Кабінету Мінстрів України від 27.04.06 №590 "Про гранічні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено, що якщо компенсація сплачується іншою стороною, то вона повинна не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину ії роботи.

Оскільки позивачем не надано додаткового розрахунку по сплаті адвокатських послуг, а сам адвокат Козуб В.А. з"явилась у судове засідання лише один раз та не обгрунтувала витрати на адвокатські послуги у сумі 7500,00 грн., суд дійшов висновку до зменьшення витрат на адвокатськи послуги до 1000,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 5222,07грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 526, 1066, 1068, 1075,Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська,3, код ЄДРПОУ 200218814) закрити поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Інтер Агро" (61024, м. Харків, проспект Московський б. 257, код ЄДРПОУ 32567044) № 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" м. Харків МФО 351878. 2.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська,3, код ЄДРПОУ 200218814) видати Закритому акціонерному товариству „Інтер Агро" (61024, м. Харків, проспект Московський б. 257, код ЄДРПОУ 32567044) довідку про закриття поточного рахунку № 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" м. Харків МФО 351878. 3.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська,3, код ЄДРПОУ 200218814) перерахувати з поточного рахунку Закритого акціонерного товариства „Інтер Агро" (61024, м. Харків, проспект Московський б. 257, код ЄДРПОУ 32567044)№ 260020437303 в ВАТ „Інноваційно-промисловий банк'' м. Харків МФО 351878 на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Інтер Агро" № 26003123937 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Київ МФО 380805 залишок грошових коштів у сумі 110313,42 грн. 4.Стягнути з Відкрите акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська,3, код ЄДРПОУ 200218814) на користь Закритого акціонерного товариства „Інтер Агро" (61024, м. Харків, проспект Московський б. 257, код ЄДРПОУ 32567044) судові витрати, які складаються з витрат на адвокатські послуги 1000,00 грн., 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 14.12.09 року.

Суддя