Постанова № 73863511, 08.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 травня 2018 року

м.Харків

справа № 645/3025/17

провадження № 22-ц/790/2078/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2017 року, постановлене під головуванням судді Колодяжної І.М., в залі суду в місті Харкові,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 87 961,76 доларів США.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що позивачем не пропущено строків позовної давності, оскільки строк дії кредитного договору встановлений сторонами до 10 серпня 2022 року, тобто строк виконання договору ще не сплив.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 30 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 42 800 доларів США зі сплатою 13,35% річних. Сторони погодили порядок погашення суми основної заборгованості з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 10 серпня 2022 року включно (а.с.4-9).

Пунктом п.2.4 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в доларах США в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді з розрахунку факт/360.

Згідно з п.3.3.7 договору позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.2.4, 2.5. цього договору

Пунктом 3.3.8 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливим штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1 цього договору.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, станом на 30 травня 2017 року заборгованість за договором від 30.08.2007 року складає 87 961,76 доларів США, з яких: 8 993,15 доларів США - сума заборгованості за кредитом та 48 968,61 доларів США - сума заборгованості за відсотками (а.с.21-23).

Відповідно до п.4.5 кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених, пунктом 3.3.8, 3.3.9 цього договору протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 врегулювали у кредитному договорі дострокове повернення кредитних коштів, тобто змінили строк виконання основного зобов'язання та визначили умови такого повернення коштів.

Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен належно їх виконувати.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що ОСОБА_1 останній платіж в погашення тіла кредиту згідно з графіком, визначеним п.1.1.1 договору здійснив 16.04.2009 року (а.с.22).

Наступний платіж, згідно графіку мав бути внесений до 10.05.2009 року, однак відповідач вказаний платіж не здійснив, а тому за визначенням пункту 4.5 договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 60 днів.

Оскільки строк виконання основного зобов'язання (повернення усієї суми кредиту) було змінено, то саме після спливу 60 днів після невиконання позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.8., 3.3.9. кредитного договору, у позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав.

Проте, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вказаним позовом у липні 2017 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

Після зміни строку виконання зобов'язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою підпункту 4.5 договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати, а всі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягали виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.62).

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Судова колегія вважає, що висновок суду про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строків позовної давності, - відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 379, 381, 382, 383, 384, п. 9 Перехідних Положень ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтунова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 08.05.2018 року.