Ухвала суду № 73860431, 08.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3976/18

Номер справи місцевого суду: 513/1069/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді судової палати у цивільних справах ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу директора ТОВ «Райлянка» ОСОБА_3 на ухвалу судді Саратського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райлянка» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 17 листопада 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Райлянка» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 07 березня 2018 року вказана апеляційна скарга, на підставі ст. 357 ЦПК України була залишена без руху, оскільки не була сплачена судовим збором по даної категорії справ в сумі 1762,00 грн.

Встановлено строк апелянту в десять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення вказаних недоліків скарги. Роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали.

Копію ухвали було надіслано ТОВ «Райлянка» за адресою, що є в матеріалах справи.

02 травня 2018 року до суду надійшла заява ТОВ «Райлянка» про усунення недоліків скарги шляхом надання квитанції про сплату судового збору. Проте, надана до заяви квитанція про сплату судового збору не може вважатись належним доказом, виходячи з наступного.

Встановлено, що до провадження головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 надійшло сім аналогічних цивільних справ за позовами осіб до ТОВ «Райлянка». Апелянтом подано апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження.

До кожної з цих семи аналогічних справ ТОВ «Райлянка» в якості доказу сплати судового збору подано платіжне доручення № 3940 від 14 лютого 2018 року, що не може вважатись належним доказом, оскільке кожне платіжне доручення повинно мати свій індивідуальний номер.

У пункті 26 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розя'снено, що перерахування коштів судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів 10 Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Оскільки апеляційний суд позбавлений можливості встановити, яка з наданих квитанцій є саме оригіналом квитанції, тому відсутні правові підстави для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Таким чином, вимоги ухвали від 07 березня 2018 року апелянтом не виконано та не надано належного доказу сплати судового збору, тому апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Відповідно до положення ст. ст. 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Апелянт не позбавлений права після усунення недоліків звернутись до апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Райлянка» ОСОБА_3 на ухвалу судді Саратського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райлянка» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2