Постанова № 73857941, 07.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3367/17 07.05.2018

Провадження №22-ц/784/599/18

Справа № 489/3367/17 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - Лисенко П.П.

Провадження №22-ц/784/599/18

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

іменемУкраїни

07 травня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів: Галущенка О.І. та Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

з участю:

представника позивача - Макушенко Н.В.,

відповідача - ОСОБА_3

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, яке ухвалене об 11 годині 35 хвилин 21 лютого 2018 року в приміщенні Ленінського районного суду м. Миколаєва під головуванням судді Тихонової Н.С., у цивільній справі за позовом Садівничого товариства «Путієць» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам,

в с т а н о в и л а:

17 липня 2017 року Садівниче товариство «Путієць» ( далі СТ «Путієць») пред'явило до ОСОБА_3 зазначений позов, який обґрунтовувало наступним.

На підставі заяви від 28 лютого 1996 року та рішення загальних зборів членів садівничого товариства від 28 квітня 1996 року, протокол № 10, відповідач став членом названого садівничого товариства і, відповідно до п.п. «з» п. 3.6. розділу 3 Статуту садівничого товариства «Путієць» (далі Статут), він набув обов'язку сплачувати вступні, членські та цільові внески, оплачувати спожиту електроенергію та воду у розмірах та в строки, установлені рішеннями загальних зборів членів товариства.

З 2014 року ОСОБА_3 такого обов'язку не дотримується, у зв'язку з чим, рішенням правління СТ «Путієць» від 26.03.2017 року, затвердженого рішенням загальних зборів названого садового товариства від 28 травня 2017 року, його було виключено з членів названого товариства.

Посилаючись на викладені обставини, СТ «Путієць» просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість зі сплати обов'язкових платежів, належних з нього, як члена товариства у сумі 3 688 гривень 63 копійки, з яких:

-1 096 гривень - заборгованість зі сплати членських внесків;

-2 045 гривень 88 копійок - заборгованість зі сплати за спожиту воду;

-546 гривень 75 копійок - заборгованість зі сплати за спожиту електричну енергію.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2018 року позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 1 096 гривень 00 копійки несплачених у 2014-2017 роках членських внесків та 1 600 гривень на відшкодування понесених СК «Путієць» судових витрат. В задоволені решти вимог відмовлено, з підстав їх недоведеності.

ОСОБА_3 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати його в задоволеній частині позову та прийняти постанову, якою відмовити повністю у позові та стягненні з нього судових витрат.

Скаргу обґрунтовував невідповідністю висновків суду обставинам справи та положенням чинного цивільно-процесуального законодавств, а саме, ігнорування судом того факту, що він був засновником та членом іншої юридичної особи - Громадської організації «Садівниче товариство «Путієць», яке в незаконний спосіб було перереєстровано в СТ «Путієцть», учасником якого він ніколи не був, а, відповідно, й неповинен був проводити будь-які платежі на користь останнього.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки суд 1 інстанції повно і всебічно з'ясувавши обставини спору, підтверджені доказами, що були досліджені в судовому засіданні і відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, і на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та виконавши всі інші вимоги цивільного судочинства щодо процедури та порядку розгляду цивільних справ; правильно витлумачивши матеріальні норми, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшовши вичерпних висновків по усіх заявлених вимогах та запереченнях, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Так, задовольняючи частково позов СТ «Путієць», районний суд виходив з того, що, позивач належними та допустимими доказами довів лише те, що з 28 лютого 1996 року і по 26 березня 2017 року відповідач був членом названого садівничого товариства,а, відповідно, зобов'язаний був сплачувати вступні, членські та цільові внески, проте цього не робив, у зв'язку з чим заборговані грошові суми підлягали стягненню з нього на користь товариства у примусовому порядку. Інші платежі він не повинен був проводити, оскільки доказів протилежному позивачем не надано.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з встановленими судом 1 інстанції обставинами та правовідносинами, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Так, судом 1 інстанції встановлено і таке підтверджується доказами, які є у справі, що СТ «Путієць» у 1996 році було створено та зареєстровано виконкомом Ради народних депутатів Ленінського району м. Миколаєва, у зв'язку з чим на підставі рішення Миколаївської міської ради № 175 від 29.04.1996 року йому було надано земельну ділянку загальною площею 98 836 кв.м. Садова ділянка НОМЕР_1, яка входила до зазначеної вище ділянки, спочатку була надана матері відповідача, а 28 лютого 1996 року, за їх обопільної згоди, передана ОСОБА_3, який став членом СТ «Путяєць», а, відповідно, повинен був виконувати обв'язки, встановлені Статутом для усіх учасників товариства.

Зокрема, відповідно до підпункту «з» пункту 3.6. Статуту - своєчасно сплачувати вступні, членські та цільові внески у розмірах та в строки, установлені загальними зборами членів товариства і такий обов'язок у нього існував до 26 березня 2017 року, коли його було виключено із товариства. Відповідач названі внески не сплачував, чого він і сам не заперечував, а тому їх слід стягнути у примусовому порядку за судовим рішенням, що вірно і вчинив суд 1 інстанції. Наявності підстав та доказів для відмови у задоволені такої вимоги, відповідачем надано не було.

У зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду Миколаївської області не вбачає підстав для скасування рішення районного суду в оскарженій частині.

В іншій частині рішення не оскаржувалося, а тому колегією суддів не переглядалося.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва 21 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: П.П.Лисенко

Судді: О.І. Галущенко

Т.В.Серебрякова

_______________

Повний текст постанови складено 08 травня 2018 року