Рішення № 7385249, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/60230.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод»

до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»- «Мостобудівельний загін № 7»

про стягнення 296 252,35 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Куль В.С. - предст. за довір. № б/н від 13.06.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 30.11.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод» до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»- «Мостобудівельний загін № 7» про стягнення з відповідача на користь позивача 296 252,35 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу (поставки) № 90 від 27.08.2008р., з яких: сума основного боргу –215 506,73 грн., пені –41 670,82 грн., інфляційні нарахування –33 834,55 грн., 3% річних –5 240,25 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. було порушено провадження у справі № 35/602, розгляд справи призначено на 30.10.2009р.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи № 35/602, призначеної до слухання на 30.10.2009р., було перенесено на 13.11.2009р.

В судовому засіданні 13.11.2009р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог та документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/602 від 28.09.2009р.

Представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором купівлі-продажу (поставки) № 90 від 27.08.2008р. в розмірі 285936,02 грн., з яких: 215506,73 грн. –борг за поставлену продукцію, 37282,67 грн. –інфляційні нарахування, 25727,68 грн. –пеня, 7418,94 грн. –3% річних, а також стягнути судові витрати.

Відповідач в судове засідання 13.11.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/602 від 28.09.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань суду не подавав.

В судовому засіданні 13.11.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 30.11.2009 року.

В судовому засіданні 30.11.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/602 від 28.09.2009р., надав оригінали документів для огляду, підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 30.11.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/602 від 28.09.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 13.11.2009р., 30.11.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Асфальтобетонний завод» (далі-позивач) та Дочірнім підприємством Відкритим акціонерним товариством «Мостобуд»- «Мостобудівельний загін № 7»(далі-відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу (поставки) № 90 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) продавець приймає на себе зобов’язання передати у власність покупцю майно, визначене в накладних –невід’ємних частинах даного Договору, а покупець зобов’язався прийняти й оплатити продукцію у порядку і на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2. Договору було встановлено, що кількість та асортиментний перелік продукції визначається в накладних на відпуск продукції, що видається на кожну партію продукції.

Згідно п. 3.1. Договору сторони погодились з тим, що всі акти купівлі-продажу (поставки) продукції продавцем покупцю після укладення даного договору, здійснюються з метою виконання даного Договору і на умовах даного Договору. Накладні при таких поставках є невід’ємною частиною даного Договору, в яких вказується найменування, кількість, ціни, загальна вартість продукції (партії продукції), що продається, при цьому вказівка на даний Договір і посилання на нього у накладних можливі, але не обов’язкові.

На підставі п. 3.5. Договору покупець зобов’язався оплатити замовлену (передану йому) продукцію на умовах передоплати або на протязі 3 днів з моменту отримання продукції.

Позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу (поставки) № 90 від 27.08.2007р. поставив відповідачу товар за накладними (копії в матеріалах справи): № 1131 від 28.08.2008р. на суму 55722,13 грн., № 1195 від 08.09.2008р. на суму 159784,60 грн., всього на загальну суму 215 506,73 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару згідно накладних та ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу (поставки) № 90 від 27.08.2007р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 215 506,73 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 215506,73 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 37 282,67 грн., 3% річних –7 418,94 грн.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 25 727,68 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.1. Договору було встановлено, що у випадку порушення термінів оплати переданої продукції покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення, якщо не доведе, що таке порушення сталося з вини продавця.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови Договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано пеню в розмірі 25 727,68 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 215 506,73 грн., пені в розмірі 25 727,68 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 37 282,67 грн., 3% річних в розмірі 7 418,94 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»- «Мостобудівельний загін № 7»(01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 8, код ЄДРПОУ 35790305, р/р 2600700165420 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, МФО 380805) на користь Відкритого акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод»(01013, м. Київ, хутір Острів, вул. Камишинська, 4, код ЄДРПОУ 04012425, р/р 2600331417401 в ФАБ «Південний», МФО 320917), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 215 506,73 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч п’ятсот шість гривень 73 коп.) –заборгованості за поставлений товар, 25 727,68 грн. (двадцять п’ять тисяч сімсот двадцять сім гривень 68 коп.) –пені, 37 282,67 грн. (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 67 коп.) –інфляційних нарахувань, 7 418,94 грн. (сім тисяч чотириста вісімнадцять гривень 94 коп.) –3% річних, 2 962,52 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят дві гривні 52 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.12.2009р.