Рішення № 7385064, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/64023.11.09 За позовомПублічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвіс»

простягнення 2168091,43 доларів США, що за курсом НБУ станом 04.08.2009

складає 16665034,78 грн.

СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Куликов І.А., гол. юр-т, дов. №1072/09 від 05.10.2009; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіс»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №47-В/07 від 01.03.2007 (далі –Кредитний договір) в сумі 2168091,43 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.085.2009 становить 16665034,78 грн., в т.ч.: прострочена заборгованість за кредитом –1818 000 дол. США, що за курсом НБУ станом на 04.08.2009 становить 13974057 грн., прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом 320685,42 дол. США, що за курсом НБУ становить 2464948,48 грн., пеня за прострочення сплати процентів –29406,01 дол. США, що за курсом НБУ становить 226029,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за вказаним Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів за користування кредитними коштами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2009 порушено провадження у справі №34/640 та призначено судове засідання на 28.10.2009.

У ході проведення судового засідання 28.10.2009 з’ясовано, що юридична адреса відповідача –01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Ухвалою суду від 28.10.2009 відкладено на 23.11.2009 та зобов’язано позивача надіслати на юридичну адресу відповідача (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11) копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Як слідує з наданого позивачем опису вкладення у цінний лист від 02.11.2009 та фіскального чеку №0012 від 02.11.2009, позивач направив позовну заяву та додані до неї документи на адресу –ТОВ «Інвіс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11) 02.11.2009.

Проте, відповідач на призначене судове засідання 23.11.2009 не з’явився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням поважних підстав щодо своєї неявки не направив.

23.11.2009 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог за вих. №59742-11-б/б від 09.11.2009, та у зв’язку з тим, що з часу подання позову минув певний час просив суд стягнути з відповідача 2331765,53 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 18637801,88 грн., а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 1818000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 14531274 грн.;

- прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом –475379 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 3799711,86 грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів –38385,59 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 306816,02 грн.

Примірник даної заяви був надісланий на юридичну адресу відповідача 16.11.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 16.11.2009 та фіскальним чеком за №2566 від цієї ж дати.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 між позивачем, як Банком, та відповідачем, як Позичальником, укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк відкриває Позичальнику мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті зі строком дії до 30 червня 2008 року та на підставі додаткових угод окремими частинами (траншами) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених Договором. Позичальник, в свою чергу, зобов'язується використати Кредит згідно умов Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови Договору та повернути Кредит у встановлені Договором терміни.

Ліміт кредитної лінії (граничний розмір Кредиту) складає 2 000 000 (два мільйони) доларів США (п.п. 1.1, 1.2, 1.4 Кредитного договору).

Згідно п. 1.3 Кредитного договору встановлений наступний розмір процентів за користування Кредитом:

за користуванням частиною Кредиту, наданою 25.12.2007 у доларах США -14 % річних;

за користування частиною Кредиту, що буде надаватись після 25.12.2007 у доларах - 17 % річних.

З урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін від 15.07.2008 до Кредитного договору встановлено наступний розмір процентів за користування Кредитом: за користування частиною Кредиту, наданою у доларах США - 24 % річних.

Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальнику згідно додаткових угод було надано кредит наступними траншами:

-          додатковою угодою № 1 від 01.03.2007 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 750 000 дол. США зі сплатою процентів (з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін № 1 від 27.02.2008 до додаткової угоди № 1 від 01.03.2007 до Кредитного) в розмірі 17 % річних та строком повернення відповідно до Кредитного договору;

-          додатковою угодою № 2 від 16.01.2008 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 418000 дол. США зі сплатою процентів та строком повернення відповідно до Кредитного говору;

-          додатковою угодою № 3 від 29.05.2008 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 182 000 дол. США зі сплатою процентів відповідно до Кредитного договору та строком повернення 20.06.2008;

-          додатковою угодою № 4 від 12.06.2008 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 650000 дол. США зі сплатою процентів відповідно до Кредитного договору та строком повернення 30.06.2008.

Згідно з п.10.2 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2) надання Кредиту у всіх видах валют здійснюється у відповідності з його цільовим призначенням, визначеним у пункті 1.5 цього договору, на поточний рахунок Позичальника №26008102017001 у Банку, МФО 300346, або інших реквізитах, передбачених у додатковій угоді, на підставі якої надається цей транш.

Належне виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором підтверджується:

•          Меморіальним валютним ордером №26364 від 01.03.2007;

•          Меморіальним валютним ордером № 17114 від 16.01.2008;

•          Меморіальним валютним ордером № 52189 від 12.06.2008 .

Як слідує з матеріалів справи, Позичальник виконав зобов'язання за додатковою угодою № 3.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 25.12.2007 до Кредитного договору) проценти нараховуються щомісяця на суму Кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких надано Кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для частини Кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини Кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому, для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.

Пунктом 6.2 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 25.12.2007) проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту). Якщо після дострокової сплати процентів Кредит був частково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактична сплачена сума процентів перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума яких складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленого на сплату процентів за користування Кредитом на наступний місяць.

Однак, на час подання даного позову Позичальник порушує свої зобов'язання за кредитним договором кредитної лінії та не сплачує визначені договором платежі за користування кредитними коштами.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідач у порушення зазначених норм, умов Кредитного договору, зокрема щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих процентів в повному обсязі не виконав.

Отже, факт наявності у відповідача станом на 10.11.2009 заборгованості за кредитом 1818000 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 14531274 грн. та за процентами за користування кредитом в сумі 475379 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 3799711,86 грн. Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростовані.

Відтак, позовні вимоги в цих частинах є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11.1 Кредитного договору сторони погодили, що за прострочення повернення Кредиту чи його частини та/або сплати процентів Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати процентів в сумі 38385,59 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 становить 306816,02 коп., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 32310544; рахунок № 26008102017001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 23494714; рахунок № 37395003 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 47-В/07 від 1 березня 2007 року 2 331 765 (два мільйони триста тридцять одну тисячу сімсот шістдесят п’ять) доларів 53 центів США, що за курсом НБУ становить 18 637 801 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч вісімсот одну) грн. 88 коп., а саме:

прострочена заборгованість за кредитом - 1 818 000 (один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч) дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 складає 14 531 274 (чотирнадцять мільйонів п’ятсот тридцять одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн.;

прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом - 475 379 (чотириста сімдесят п’ять тисяч триста сімдесят дев’ять) дол. 94 (дев’яносто чотири) центів США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 складає 3 799 711 (три мільйони сімсот дев’яносто дев’ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 86 коп.;

пеня за прострочення сплати процентів - 38 385 (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят п’ять) дол. 59 центів США, що за курсом НБУ станом на 09.11.2009 складає 306 816 (триста шість тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 02 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 32310544; рахунок № 26008102017001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вуя. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 23494714; рахунок № 37395003 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 319 (три тисячі триста дев’ятнадцять) дол. 67 центів США та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на забезпечення інформаційно-технічного процесу розгляду справи.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                          Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 25.12.2009