Ухвала суду № 73848508, 08.05.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1429/18

1-кс/215/529/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: слідчого судді – Науменко Я.О.,

за участі: секретаря – Азаренко С.І.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 – ОСОБА_1,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженому, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліках не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-20.02.2017 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-19.05.2017 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. На підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання за вказаним вироком, частково приєднано покарання за вироком Криворізького районного суду від 20.02.2017 за ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з іспитовим строком 1 рік та остаточно до відбуття покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий, останній раз 19.05.2017 р. Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, в період іспитового строку вчинив новий умисний злочин проти власності.

Так, повторно, 18.03.2018, приблизно о 20.00 годині ОСОБА_3, прийшов за місцем мешкання своєї сестри ОСОБА_4, за адресою вул. Чарівна, 11/48 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, однак останньої вдома не було. Після чого, ОСОБА_3 зателефонував на мобільний телефон до ОСОБА_4 з метою з’ясування де знаходиться остання, на що ОСОБА_4 повідомила, що її родини дома немає та вони знаходяться у гостях. Далі, перебуваючи на третьому поверсі будинку, поряд із вищевказаною квартирою, у ОСОБА_3 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, таємно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю власниці та очевидців, ОСОБА_3 за допомогою металевого прута, який взяв на першому поверсі в під’їзді будинку №11 по вул. Чарівній, відкрив дерев’яні вхідні двері, тим самим забезпечив собі вільний доступ до квартири АДРЕСА_1 в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Проникнувши до квартири, ОСОБА_3 пройшов до вітальної кімнати, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4, а саме: ноутбук марки HP dv6-6c04er S/n 2 CE2160YLM, сірого кольору вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 3 000 гривень; модем Wi-fi TP-Link TL-WR740N вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 300 гривень; підвіска дитяча срібна Silvex 925 проби вагою 0, 64 г у вигляді хрестику, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 5 гривень 44 копійки; підвіска дитяча срібна «Срібний вік» 925 проби вагою 1,1 г, у вигляді хрестику вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 9 гривень 35 копійок; селфі-палка чорно-синього кольору Monopod модель SO 3 mini, вартість якої згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 70 гривень; електронний термометр марки «Gamma» білого кольору модель Е-50, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 53 гривень 33 копійки; фен марки Philips compact 1200 вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 226 гривень 67 копійок; плойка – утюжок Aurora AU201 вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 130 гривень. Крім того, ОСОБА_3 пройшов до кухні вищевказаної квартири, звідки таємно викрав сковорідку тефлонову «Tefal» вартість якої згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 573 гривень 73 копійок та сковорідку тефлонову «Rondell» вартість якої згідно судово-товарознавчої експертизи №17/12.1/147 від 23.04.2018 року складає 548 гривень. Після чого, ОСОБА_3 покинув вищевказану квартиру, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми злочинним діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1919 гривень 12 копійок.

Прокурор у засіданні довів, що стосовно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Причетність ОСОБА_3 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого йому пред’явлено підозру, крім визнання вини ним самим, об’єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв’язку з цим 06.05.2018 р. йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Суд, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тобто із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув'язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справі і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, окрім того, існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на наявність вироків щодо підозрюваного, а також те, що кримінальне правопорушення, вчинене підозрюваним під час дії іспитового строку, встановленого вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2018 року.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Суд ставить під сумнів можливість ОСОБА_3 забезпечити виконання ухвали суду, у випадку встановлення йому запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, оскільки є всі підстави вважати, що останній, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється з огляду на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення в період іспитового строку та відсутності постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним нових злочинів із метою відшукання грошових коштів для подальшого існування. Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим за вчинення тяжкого злочину та звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість за злочини проти власності, на теперішній час знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, який є тяжким, суд вважає, що дана обставина може свідчити про його стійке небажання ставати на шлях виправлення та схильність до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує того, що ОСОБА_3 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який раніше судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин проти власності в період іспитового строку, місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, за місцем попереднього проживання характеризується негативно, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою примушування їх до дачі тих чи інших показів, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов’язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, по 06 липня 2018 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов’язки з моменту звільнення з-під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: