ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/39308.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент -принт" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне об'єднання "Укрдрук"
Про стягнення 65 699,54 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Богатинська Н.О. –предст. (дов.б/н від 15.09.2009 р.)
Від відповідача не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне об'єднання "Укрдрук" про стягнення грошових коштів у розмірі 65 699,54 грн. (61 946,85 грн. –основний борг, 3 355,55 грн. –пеня, 397,14 грн. –3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 2007/06-01 від 07.06.2007 р.
Ухвалою суду від 09.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/393 та призначено розгляд справи на 11.11.2009 р.
11.11.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 20.11.2009 р. розгляд справи призначено на 08.12.2009 р.
08.12.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 48 957,45 грн. основного боргу, 5 038,13 грн. –пені та 799,23 грн. –3% річних.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав.
Представник відповідача в судове засідання 08.12.2009 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 08.12.2009 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
07.06.2007 р. між сторонами укладено договір поставки устаткування № 2007/06-01(далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 та 1.2. договору позивач зобов’язувався продати, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити устаткування у відповідності до Специфікації (Додаток №1 до Договору).
Позивачем належним чином виконано умови договору та поставлено відповідачу устаткування, обумовлене договором та Додатком № 1 до нього.
Згідно п. 3.1 та п.3.2 Договору сторонами встановлено, що перший платіж відповідач здійснює протягом 5 робочих днів з моменту підписання Договору у розмірі 27% від загальної вартості устаткування. Решту суми відповідач сплачує рівними щомісячними платежами, відповідно до графіку оплати (Додаток № 3 до Договору).
Але, в порушення умов Договору відповідачем порушено строки оплати поставленого за Договором устаткування.
В порушення вимог п.3.1. Договору оплата устаткування проводилась відповідачем з порушенням графіку платежів та не в повному обсязі.
Станом на день розгляду спору, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача становить 48 957,45 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 5 038,13 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 799,23грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 48 957,45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п.3.3. Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 5 038,13 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 038, 13 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 799,23грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 799,23 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне об’єднання «Укрдрук»(04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, оф.226, код 34956576, р/р 26002010035640 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-принт» (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 8-а, код 35167448, р/р 26003005090601 в АКБ «ТАС-Комерцбанк»м. Київ, МФО 300164) 48 957 (сорок вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 45 коп. основного боргу, 5 038 (п’ять тисяч тридцять вісім) грн. 13 коп. –пені, 799 (сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 23 коп. –3% річних, 547 (п’ятсот сорок сім) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Судове рішення № 7384626, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/393. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: