Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/35604.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт - Офіс"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимальні офісні рішення"
Про стягнення 23 395,85 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Поліщук К.О. –предст. (дов. № 323 від 08.09.2009 р.)
Від відповідача не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимальні офісні рішення" про стягнення основного боргу у розмірі 23 395,85 грн., який виник через неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань по оплаті за поставлений товар.
Ухвалою суду від 10.09.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/356 та призначено розгляд справи на 06.10.2009 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 06.10.2009 р. не направив.
Ухвалою суду від 06.10.2009 р. відкладено розгляд справи на 10.11.2009 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/356.
Ухвалою суду від 16.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 04.12.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 04.12.2009 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.12.2009 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем був переданий відповідачу товар на загальну суму 25 227,07 грн.
Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними № № 40115 від 14.11.07 р., 126 від 09.01.08 р., 7319 від 07.03.08 р., 9406 від 11.03.08 р., 9664 від 13.03.08 р., 9743 від 14.03.08 р., 10153 від 18.03.08 р., 10155 від 18.03.08 р., 10261 від 19.03.08 р., 10399 від 20.03.08 р., 10366 від 20.03.08 р., 10605 від 21.03.08 р., 11033 від 26.03.08 р., 11109 від 27.03.08 р., 11195 від 28.03.08 р., 11366 від 31.03.08 р., 11503 від 01.04.08 р., 11497 від 01.04.08 р., 11579 від 02.04.08 р., 11764 від 04.04.08 р., 11930 від 07.04.08 р.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Також статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач свої зобов’язання виконав частково, перерахував на рахунок позивача 1 831,22 грн.
Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 23 395,85 грн.
Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 22.07.2009 р. позивач направив відповідачеві повідомлення про встановлення терміну проведення розрахунків в сім днів згідно ст. 530 ЦК України. Враховуючи максимальний термін доставки пошти по Україні 4 дні, строк оплати –02.08.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 23395,85 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні офісні рішення»(03680, м. Київ, вул. Радищева, 12/16, 03113, м. Київ, вул. Шутова, 9, оф.504, код 34832637, р/р 26006210982980 в філії КРУ АКБ «Фінанси і кредит», МФО 300937, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс»(03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34-в, код 21657750, р/р 26002380662281 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012) 23 395 (двадцять три тисячі триста дев’яносто п’ять) грн. 85 коп. основного боргу, 233 (двісті тридцять три) грн. 96 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Судове рішення № 7384619, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/356. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: