Рішення № 7384609, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/57308.12.09 За позовомПАТ “Страхова компанія „Кредо-Класик”; доВАТ „Страхова компанія „Нова”;

провідшкодування шкоди у розмірі 15664,80 грн..

Суддя: Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність № 222 від 02.12.2009р.;

Від відповідача:ОСОБА_2., представник, довіреність № 484 від 30.12.2008р.;

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням: з 24.11.2009р. до 08.12.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 15664, 80 грн. заборгованості, 161,75 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

ВАТ „Страхова компанія „Нова” у наданому відзиві на позов просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до статті 32 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не відшкодовується шкода, повязана із втратою товарного вигляду транспортного засобу. Відповідач зазначає про те, що наданий позивачем звіт №36.07.2009 від 03.07.2009 р. свідчить про те, що шкода, повязана із втратою товарного вигляду транспортного засобу, взагалі не вираховувалась.

Позивачем було подано до суду уточнення позовних вимог, в яких зазначено, що з ВАТ „Страхова компанія „Нова” на користь ЗАТ „СК „Кредо-Класик” підлягає стягненню 12762 грн. 58 коп. вартість матеріального збитку за вирахуванням франшизи, 350 грн. 00 коп. витрат на евакуацію транспортного засобу, 161 грн. 75 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано заяву про зміну назви та додано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 646686 з якого вбачається, що назву Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія „Кредо-Класик” змінено на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія „Кредо-Класик”.

В звязку з вищевказаним змінюється назва відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Між ЗАТ „Страхова компанія „Кредо-Класик” (далі-позивач) та ОСОБА_3 (далі-страхувальник) 27.03.2009 р. укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011062/4002/000010.

У відповідності до вказаного вище договору позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацію наземного транспортного засобу марки Fiat Grande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

В матеріалах справи знаходиться довідка інспектора ДПС 4 взводу батальйону полку ДПС, підпорядкованого ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва, з якої вбачається, що 25.06.2009 р. на вул. Сергієнка у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки Fiat Grande Punto, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки Шевролет Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.07.2009 р. водія транспортного засобу Шевролет Авео ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою визначення розміру матеріального збитку спричиненого внаслідок ДТП, позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у фізичної особи підприємця ОСОБА_5

Відповідно до звіту № 36.07.2009 від 03.07.2009 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля через ДТП складає 16324,80 грн.

25.06.2009 р. ОСОБА_3 подала до позивача заяву про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „Італавтоцентр”.

З платіжного доручення № 015943 від 10.07.2009 р. вбачається, що позивачем було сплачено страхове відшкодування страхувальнику в сумі 16174,80 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наведеного нижче.

Згідно з ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, в звязку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія”Кредо-Класик” набуває право регресу до винної особи у ДТП.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, у звязку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач на підставі закону у межах фактичних затрат, набув право регресу до винної особи у ДТП (володільця джерела підвищеної небезпеки), яка відповідно до чинного законодавства України зобовязана відшкодувати заподіяну шкоду.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В ч. 2 ст. 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що на момент ДТП, обовязкова цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована ВАТ „СК „Нова”, що підтверджується Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5987171.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування” франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

15.10.2009 р. ОСОБА_4 перерахувала суму франшизи у розмірі 510,00 грн. на банківський рахунок позивача. Таким чином, ОСОБА_4 повністю виконала свої зобовязання перед позивачем, які виникли внаслідок ДТП.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Отже, з викладеного вище вбачається, що у ВАТ „Страхова компанія „Нова” перед ПАТ “Страхова компанія „Кредо-Класик” (з урахуванням уточнення позовних вимог) існує не погашена заборгованість в сумі 12762 грн. 58 коп. вартості матеріального збитку за вирахуванням франшизи.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача додаткових витрат повязаних з евакуацією автомобіля Fiat Grande Punto у розмірі 350 грн. 00 коп. не підлягає задоволенню з огляду на викладене нижче.

З акту виконаних робіт від 26.06.2009 р. № 403 вбачається, що застрахований ПАТ “Страхова компанія „Кредо-Класик” транспортний засіб було завантажено в м. Києві на вул. Сергієнка, 3, в той час, коли дорожньо-транспортна пригода сталася в м. Києві на вул.Сергієнка, 23 (згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17.07.2009 р.), а місцем розвантаження є м. Київ, вул. Туполєва, 12. Дана адреса не є місцем проживання водія автомобіля Fiat Grande Punto, державний номер НОМЕР_1, оскільки згідно розгорнутої довідки ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва вказана інша адреса проживання, а також не є місцем здійснення ремонту, оскільки згідно вказаного вище акту виконаних робіт адреса виконавця АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволено частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова” (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11 код ЄДРПОУ 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія „Кредо-Класик” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, код ЄДРПОУ 20033533) 12762 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 58 коп. вартість матеріального збитку за вирахуванням франшизи, 127 (сто двадцять сім) грн. 62 коп. витрат по сплаті держмита та 192 (сто девяносто дві) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія „Кредо-Класик” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, код ЄДРПОУ 20033533) надмірно сплачене державне мито у розмірі 05 (пять) грн. 10 коп., перераховане платіжним дорученням №026201 від 27.10.2009 р., яке залишене в матеріалах справи.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко