Рішення № 7384549, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/57023.12.09 За позовом До

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТКОМ»

2. Приватного підприємства «АГРО-21»

стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                     Бащук Т.В. - предст.,

Від Відповідачів           1. Шульган Д.Ю. –предст.,

          2. не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»(далі - ТОВ «Укіо Банк Лізинг», Позивач) звернулось до суду з позовом до Відповідачів про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-21»(далі - ТОВ «АГРО-21», Відповідач-1) та Приватного підприємства «ЛІТКОМ»(далі –Відповідач-2) заборгованості у розмірі 262249,57 грн. несплачених лізингових платежів та винагороди Лізингодавця до дати розірвання договору; 34,34 грн. пені, 684367,41 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Позивачем та Відповідачем-1 укладено договір фінансового лізингу № KL0903288 від 16.03.2009, на виконання якого Позивачем передано Відповідачу-1 за його замовленнями самохідний зернозбиральний комбайн Лексіон 570 у комплектації. В порушення взятих на себе зобов’язань Відповідачем-1 сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснена, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно підписаного уточненого графіку платежів від 16.03.2009 Відповідачем-1 порушені.

Вимоги щодо стягнення боргу з урахуванням штрафних санкцій (пені та штрафу) заявлені також до поручителя Приватного підприємства «ЛІТКОМ», договір поруки № Р0903288 з яким укладено 16.03.2009, оскільки за умовами договору Поручитель зобов’язався перед Позивачем відповідати за виконання зобов’язань ТОВ «АГРО-21»», що виникли з договору фінансового лізингу. Відповідно до умов зазначеного договору поруки у випадку порушення виконання Відповідачем-1 своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу Позивач пред’являє свої вимоги поручителю. Вимогу про сплату боргу Позивачем пред’явлено Поручителю 26.08.2009.

З посиланням на положення Цивільного кодексу України Позивач просить стягнути з Відповідачів солідарно суму заборгованості, що утворилась в судовому порядку, до стягнення заявлено також суму пені та штрафу нарахування яких передбачено договором.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає з мотивів його необґрунтованості та зазначав, що прострочення оплати лізингових платежів по договору виникли внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.03.2009 між ТОВ «АГРО-21»та ТОВ «Укіо Банк Лізинг»укладено договір фінансового лізингу № KL0903288 (далі –Договір), згідно з яким Позивач відповідно до заявки лізингоодержувача набуває (купує) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем і надає лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач (Відповідач-1) зобов’язувався оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

На виконання Договору Позивачем було придбано та за актом прийому-передачі від 16.03.2009 передано в користування Відповідача-1 самохідний зернозбиральний комбайн Лексіон 570 у комплектації.

Невід’ємною частиною договору є уточнений графік платежів від 16.03.2009, що складається на дату передачі майна лізингоодержувачу і в якому вказані найменування майна, вартість майна, строк лізингу і умови фінансування (визначення понять наведено в договорі).

Порядок розрахунків за визначеними у договорі платежами сторони погодили у розділі 3, згідно з п. 3.1 якого всі платежі, що виплачуються лізингодавцю на підставі договору, лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів; на дату передачі майна (або його частини) відповідно до умов договору лізингодавець складає уточнений графік платежів; всі лізингові платежі оплачуються на 15 день місяця, при цьому, перший період починається від дня передачі предмету лізингу лізингоодержувачу і до 15 числа місяця, наступного за місяцем передачі, а датою останнього лізингового платежу є останній день строку лізингу.

Пунктом 11.5 Договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив договір або істотно порушує інший укладений між сторонами договір фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання договору; розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 календарних днів до дати розірвання. В свою чергу, згідно з п. 11.5.3 Договору істотним порушенням вважається прострочення лізингоодержувачем більше одного місяця оплати хоча б одного лізингового платежу або запізнення з оплатою неустойки і/або штрафу встановленого договором більш ніж на один місяць.

Наведені положення договору відповідають ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Оскільки Відповідачем-1 припинились сплачуватись лізингові платежі, Позивачем було надіслано Відповідачу-1 повідомлення про розірвання договору (за вих. № 855/08 від 26.08.2009), яким у зв’язку з розірванням договору Позивач вимагав повернути ТОВ «Укіо Банк Лізинг»самохідний зернозбиральний комбайн Лексіон 570 у комплектації у відповідний строк та за вказаною адресою, а також сплатити борг у розмірі 221921,77 грн., 667990,29 грн. штрафу, та неоплачену вартість предмету лізингу у розмірі 2226634,31 грн.

Станом на час розгляду спору предмет лізингу повернутий Відповідачем-1 Позивачу, однак сума боргу по Договору не погашена та складає 262249,67 грн., що є заборгованістю у розмірі 255 405,89 грн. несплачених лізингових платежів та 6843,68 грн. винагороди Лізингодавця до дати розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість за користування предметом лізингу по Договору фінансового лізингу №KL0903288 від 16.03.2009 Відповідачем-1 не погашена, доказів протилежного суду не надано. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на положення договору, що були підставою для здійснення нарахувань.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів встановлені в уточнюючому графіку платежів та за сумами, які складають заборгованість, заявлену до стягнення, є такими, що настали. Згідно з п. 11.6 Договору Позивачем також нараховано несплачену суму винагороди лізингодавця з 31.08.2009 по 07.09.2009, яка складає 6843,68 грн.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Позивача, зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів відповідно до погодженого графіку), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 255405,89 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за Договором фінансового лізингу № KL0903288 від 16.03.2009, а також 6843,68 грн. винагороди лізингодавця до дати розірвання договору, у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 10.2 Договору за невчасне виконання зобов’язань, передбачених п. 2.4, 2.6, 3.1, 3.2, 6.4 Договору, лізингоодержувач зобов’язувався виплатити пеню в розмірі 0,5 відсотки від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати; нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізингоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами Договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови Договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача-1, розрахована Позивачем виходячи з облікової ставки встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу та за період прострочення станом на 07.09.2009, яка з урахуванням часткового погашення в розмірі 7905,21 грн. є неоплаченою в сумі 34,34 грн.

В силу положень п. 11.6 Договору після розірвання договору лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, або неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу.

Сума штрафу визначена у зв’язку з розірванням договору складає 684367,41 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню на користь Позивача.

16.03.2009 між ТОВ «Укіо Банк Лізинг», ТОВ «АГРО-21»та Приватним підприємством «ЛІТКОМ»укладено договір поруки № Р0903288, за яким останній поручився перед кредитором (Позивач) за виконання зобов’язань боржником перед кредитором в повному обсязі, що виникли з Договору фінансового лізингу № KL0903288 від 16.03.2009.

В силу положень п. 1.4, 1.5 Договору поруки Р0903288 від 16.03.2009 поручитель (Відповідач-2) відповідає за порушення зобов’язань боржника по договору лізингу перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів (винагороди лізингодавця), відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в договорі лізингу; відповідальність поручителя та боржника є солідарною.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порядок виконання договору поруки визначено у розділі 2 Договору, та відповідно до п. 2.2 останнього у випадку порушення виконання боржником своїх зобов’язань по договору лізингу кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов’язковими до виконання на 5 день з моменту отримання поручителем письмового повідомлення від кредитора про порушення виконання боржником своїх зобов’язань по договору лізингу.

Згідно з п. 3.2 Договору поруки Р0903288 від 16.03.2009 порука припиняється з припиненням всіх зобов’язань боржника по договору фінансового лізингу.

У зв’язку з невиконанням ТОВ «АГРО-21»зобов’язань по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу від 16.03.2009 Позивач звернувся до Приватного підприємства «ЛІТКОМ»з вимогою про сплату боргу (вих. 860/08 від 26.08.2009), у якій повідомив останнього про необхідність погашення заборгованості на підставі укладеного договору поруки протягом 5 днів з дня отримання вимоги. Вимогу направлено Відповідачу-2 02.09.2009, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк, у який поручителем мало бути виконаним зобов’язання з погашення заборгованості ТОВ «АГРО-21»за договором фінансового лізингу, є таким, що настав після 5 днів від дня отримання вимоги Позивача.

Враховуючи невиконання зобов’язань, що виникли для Приватного підприємства «ЛІТКОМ»з договору поруки № Р0903288 від 16.03.2009, та умови договору, що передбачають солідарну відповідальність поручителя, в тому числі за сплату штрафних санкцій, вимоги Позивача про стягнення з Відповідачів солідарно заборгованості у розмірі 262249,57 грн. несплачених лізингових платежів та винагороди Лізингодавця до дати розірвання договору; 34,34 грн. пені, 684367,41 грн. штрафу, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідачів.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-21» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, код 35851425) та Приватного підприємства «ЛІТКОМ» (16100, Чернігівська обл., смт. Сосниця, вул. Корнєва, 87, код 33450637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська 5, код 34003114) заборгованість у розмірі 262249,57 грн. несплачених лізингових платежів та винагороди Лізингодавця до дати розірвання договору, 34,34 грн. пені, 684367,41 грн. штрафу, 9466,51 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 25.12.2009