Постанова № 73843085, 08.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/4471/18

Категорія: 3.3 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Танасогло Т.М.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, яке прийнято 19 березня 2018 року у складі суду судді: Домусчі Л.В. в місті Одесі та складено в повному обсязі 19 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до суду з позовом до громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому позивач просив: затримати громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 16.09.2018 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2018 року заявлений позов задоволено. Затримано громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 16.09.2018 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представником відповідача подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судових засіданнях суду апеляційної інстанції 25.04.2018 року та 03.05.2018 року представник відповідача підтримав вимоги поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням представника відповідача, визнано обов'язковою явку відповідача - ОСОБА_3, проте відповідач до судового засідання суду апеляційної інстанції не з'явився.

Також, за клопотанням представника відповідача, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, допущено ОСОБА_3 до участі у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги, у режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Ріпкинському районному суду Чернігівської області, а також зобов'язано Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України забезпечити явку ОСОБА_3 для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Однак, відповідач для проведення відеоконференції не прибув та за отриманою інформацією згідно листа від 03.05.2018 року відповідач в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України не перебуває.

За таких обставин, враховуючи, що судом апеляційної інстанції вжито усіх необхідних заходів для забезпечення прибуття відповідача, проте останній не прибув до суду апеляційної інстанції, та з огляду на прибуття в судові засідання 25.04.2018 року та 03.05.2018 року представника відповідача та наданням ним пояснень, а також повідомлення його про подальший розгляд справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість подальшого апеляційного розгляду справи за відсутності відповідача та його представника.

Представник позивача в судових засіданнях заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з підстав вказаних у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Як зазначено позивачем та вбачається з наявних в матеріалах справи рішення про примусове повернення, протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, 15.03.2018 року співробітниками УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Петра Лещенка, 92, було виявлено та доставлено до відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУДМС України в Одеській області громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Перевіркою іноземця було встановлено, що громадянин соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушив правила перебування іноземців в Україні - проживав без документів на право проживання в Україні.

В ході перевірки громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачем було отримано інформацію з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан), та встановлено, що відповідач здійснив офіційний в'їзд в Україну 29.10.2013 року через КПП «Аеропорт-Бориспіль» по паспорту громадянина соціалістичної республіки В’єтнам для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, проте на час виявлення останнього на території України відповідач перебуває незаконно.

15.03.2018 року у відношенні відповідача ГУДМС України в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме за порушення правил перебування іноземців в Україні - проживання без документів на право проживання в Україні.

На підставі вказаного протоколу, згідно ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ГУДМС України в Одеській області, постановою від 16.03.2018 року, на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що 15.03.2018 року ГУДМС України в Одеській області прийнято рішення про примусове повернення у країну походження громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано його покинути територію України у термін до 16 березня 2018 року, а також заборонено в'їзд останньому на територію України строком на 3 роки.

Згідно розписки наявної в матеріалах справи другий примірник рішення про примусове повернення був отриманий відповідачем 15.03.2018 року.

В свою чергу, 16.03.2018 року ГУДМС України в Одеській області звернулось до суду з позовом про затримання громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 16.09.2018 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що 16.03.2018 року позивачем подано позов про примусове видворення громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який задоволений рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року, справа № 522/4466/18.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції, посилаючись на те, що у відповідача відсутній документ, що підтверджує його особу, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ГУДМС України в Одеській області до громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України. Суд першої інстанції вказав, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, відсутній паспорт, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, відсутність коштів на повернення до країни походження, а також документів на повернення. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, за правилами ч. 1 ст. ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Таким чином, за правилами ст. 289 КАС України підставою для застосування такого заходу, як затримання іноземця з метою забезпечення видворення за межі території України, є наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано позов про видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення.

Тобто, у спірних правовідносинах підлягають встановленню обставини щодо звернення позивача із позовом про примусове видворення відповідача у даній справі - іноземця громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, а також наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2018 року позивачем подано позов про примусове видворення громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року у справі № 522/4466/18 заявлений позивачем позов задоволено, примусово видворено з України громадянина В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та звернуто вказане рішення до негайного виконання.

Вказане судове рішення відповідачем не оскаржено, проте так само не виконано останнім.

Згідно даних ЄДРСР зазначене рішення суду про видворення відповідача набрало законної сили 20.04.2018 року.

За наведених обставин, а також враховуючи, що під час затримання відповідача співробітниками УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області та під час відібрання пояснень від останнього в ГУДМС України в Одеській області, у відповідача був відсутній будь-який документ, що давав би йому право на проживання в Україні та право виїзду з території України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що у сукупності з обставинами подання відносно відповідача позову про його примусове видворення та прийняття рішення суду, що набрало законної сили, про видворення відповідача, надають підстави для прийняття рішення про затримання ОСОБА_3 з метою забезпечення його примусового видворення з території України.

Що стосується копії паспорта для виїзду за кордон, що доданий представником відповідача до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що наведена копія паспорта не може бути прийнята, як доказ відсутності підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду про його видворення, оскільки відповідачем не надавався оригінал паспорту до органів міграційної служби, а так само не наданий такий документ до суду. Як зазначено представником відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ним не здійснювалось дослідження оригіналу паспорту відповідача з метою засвідчення його копії. Представник відповідача лише вказує, що оригінал паспорту відповідача був наявний у його родичів. Водночас, не представлення, як органам ДМС, так і суду, оригіналу паспорту відповідача не дає змогу встановити дійсну наявність такого паспорту, що відповідно дало б право відповідачу самостійно виконати рішення щодо залишення ним території України, у зв'язку з незаконним перебуванням на території України.

Також, колегія суддів наголошує, що представник відповідача, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду про затримання відповідача з метою примусового видворення, посилався на те, що відповідач самостійно бажає покинути територію України та його родичами вже після прийняття рішення про примусове видворення відповідача були представлені відомості про бронювання квитка щодо виїзду відповідача. Представник відповідача вказав, що, на його думку, відсутні підстави для прийняття рішення про затримання відповідача, оскільки останній самостійно бажає покинути територію України.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними такі посилання відповідача, оскільки згідно отриманої судом апеляційної інстанції інформації від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на виконання вимог ухвали про витребування, відповідач територію України не покинув, відомості щодо перетинання кордону відповідачем з 16.03.2018 року відсутні. Взагалі згідно отриманої інформації від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відповідач з території України з моменту прибуття у 2013 році не виїжджав, що підтверджується відповідним витягом з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан).

Також, згідно отриманої судом апеляційної інстанції інформації відповідач не перебуває Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.

Таким чином, вбачається, що відповідач ухилився від виконання рішення про його примусове видворення.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що відповідач незаконно перебуває на території України з 2013 року, відносно відповідача поданий позов про його примусове видворення та рішенням суду, що набрало законної сили, відповідача примусово видворено з України, проте відповідач ухилився від виконання цього рішення, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для прийняття рішення про затримання відповідача з метою забезпечення його примусового видворення, а тому рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 271, 289, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.О. Кравець