Рішення № 7384196, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/33702.11.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „САВСЕРВІС-МОВА”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогазтранскарт”, м. Київ

про стягнення 4960,66 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Циганенко О.С., за довіреністю б/н від 17.08.2009

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „САВСЕРВІС-МОВА” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогазтранскарт” про стягнення 4960,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Нафтогазтранскарт” своїх зобов’язань за договором №К02008 від 21.05.2008 року щодо оплати поставленого за умовами вказаного договору товару в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.09.2009 порушено провадження у справі призначено розгляд справи на 22.10.2009.

У зв’язку з позачерговою відпусткою судді Копитової О.С. розгляд справи перенесено на 02.11.2009 року.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі (поштове повідомлення в матеріалах справи), в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/337 від 30.09.2009 року та повідомленням від 15.10.2009 року направлені сторонам за адресами їх реєстрації, а відповідачеві додатково за фактичною адресою, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та повідомлення, а також реєстрами вихідної кореспонденції сектору 28 від 07.10.2009 року та від 19.10.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представників відповідача в судові засідання, зокрема 02.11.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2009 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „САВСЕРВІС-МОВА” (філіалом у с. Острів Тернопільської області) Клієнт (надалі по тексту ТОВ «САВСЕРВІС–МОВА», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Нафтогазтранскарт”, Компанія (надалі по тексту ТОВ „Нафтогазтранскарт”) укладено договір № К02008 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках природний стиснений газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток, а також надає послуги з обслуговування ПК, згідно п. 1.7 Договору, за кошторисом, затвердженим директором Торгового центру.

Згідно з п.4.2 Договору вартість отриманих позивачем товарів та послуг по ПК списується відповідачем на підставі отриманої від торгових точок інформації, у відповідності до здійснених операцій по ПК, із авансів клієнта, несених на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктом 7.3 договору визначено, що в разі розірвання договору відповідач гарантує повернення суми, яка залишилася після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому п.10.2 договору. Відповідно до п.10.2 договору, маючи намір розірвати договір клієнт (позивач) повинен подати письмову заяву та здати ПК. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення ПК, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Протягом січня 2009 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 21000,00 грн. При цьому, станом на 01.01.2009 року мав місце залишок коштів в розмірі 21,90 грн., які були перераховані, але не використані відповідачем.

Протягом січня 2009 року позивач отримав від відповідача товарів та послуг на 16061,24 грн.

Листом від 16.02.2009 року №20-в відповідач повідомив позивача про припинення надання послуг в зв’язку зі складною ситуацією, що склалась на ринку реалізації стиснутого природного газу.

Позивач направив відповідачу лист від 20.02.2009 року, в якому з посиланням на порушення умов Договору пропонував припинити дію Договору та протягом семи днів повернути кошти в розмірі 4960,66 грн.

Відповідач на лист не відповів, коштів не повернув.

16.07.2009 року позивач вдруге звернувся до відповідача з листом № 152 в якому повідомив відповідача про розірвання Договору та вимагав повернення коштів в розмірі 4960,66 грн.

Відповідно до акту від 25.02.2009 року Позивачем були повернуті відповідачеві пластикові картки.

19.06.2009 року сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 4960,66 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості в розмірі 4960,66 грн. станом на день прийняття рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 10.2 Договору, укладеного між сторонами, встановлено порядок розірвання договору за ініціативою однієї із сторін, зокрема при розірванні договору за ініціативою клієнта (позивача), останній повинен подати письмову заяву та здати ПК. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення ПК, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача з відповідною заявою, ПК були повернуто відповідачеві 23.02.2009 року. Крім того сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків про, що було підписано акт, однак відповідач не виконав обов’язок та у визначені Договором строки невикористані кошти не повернув.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4960,66 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогазтранскарт” (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 1, к.272,, 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, к.1-2 код ЄДРПОУ 34483710, п/р 26009010730431 в КМФ „Укрсоцбанк”, МФО 322012 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „САВСЕРВІС-МОВА” ( 03115, м. Київ, вул. М. Краснова, 27, код ЄДРПОУ 30776789, п/р 260020012212 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Києва, МФО 322904) 4960,66 грн. (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят гривень шістдесят шість копійок), витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні) та 236,00 (двісті триста шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О.С. Копитова